Ухвала

від 29.08.2019 по справі 902/639/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.08.2019Справа № 902/639/19

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека № 325

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра

про визнання зобов`язань припиненими

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аптека № 325 звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра про визнання зобов`язань припиненими.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.08.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека № 325 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Літвінової М.Є.

Подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Суд зазначає, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу з дотриманням вимог статті 172 Господарського процесуального кодексу України є, зокрема, опис вкладення, який згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об`єкта поштового зв`язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у справі може бути, зокрема, бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком про відправлення.

На підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів заявником додано фіскальний чек, накладну № 2105013939822 та опис вкладення у цінний лист від 30.07.1019, з якого вбачається, що відповідачу було направлено позовну заяву 7 арк., додатки 52 арк., загальний підсумок 59 арк., проте в описі жодним чином не конкретизовано, які саме додатки до позовної заяви були направлені на адресу відповідача, що унеможливлює суд установити факт виконання обов`язку заявником, передбаченого п. 1 ч. 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий захист прав суб`єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб`єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду, зокрема, сплату судового збору.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, практика Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї Конвенції не визнають саму по собі необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції, який гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, практику Європейського суду з прав людини (як наведену вище, так і рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права та має переслідувати законну мету.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").

Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року складає 1 921, 00 грн.

Доказів сплати судового збору у розмірі 3 842, 00 грн. позивачем до позовної заяви не подано.

Крім того, судом встановлено, що позовна заява підписана представником заявника - адвокатом Головеньком В.П.

На підтвердження повноважень щодо підписання заяви представником заявника - адвокатом Головеньком В.П., подано ордер про надання правової допомоги серії ВН № 093338 від 29.07.2019, виданого на підставі Договору про надання правової допомоги б/н від 21.05.2019 року.

Разом із цим, вищевказаного Договору про надання правової допомоги до заяви представником заявника - адвокатом Головеньком В.П. не додано.

За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека № 325 залишити без руху .

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Аптека № 325 строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Аптека № 325 спосіб усунення недоліків шляхом подання до суду:

- подання до суду доказів, які б підтверджували факт направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з усіма додатками, які долучені позивачем до позовної заяви;

- подання платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 3 842,00 грн. підписаного уповноваженою посадовою особою і скріпленою печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення;

- подання Договору про надання правової допомоги № б/н від 21.05.2019 на підставі якого ОСОБА_1 представляє інтереси позивача у справі.

- подання читабельних копій документів, а саме: Договору кредитної лінії № 19/ МК/2007/ЦВ-980 від 08.02.2007 року та додаткових угод до нього; Договору іпотеки від 08.02.2007 року, Договору іпотеки від 26.06.2007 року.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Аптека № 325 , що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набирає законної сили 29.08.2019 року та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://ki.arbitr.gov.ua.

Суддя М.Є. Літвінова