Рішення

від 22.08.2019 по справі 910/7803/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.08.2019Справа № 910/7803/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київінвесттрейд"

до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 154 162,97 грн.

за участі представників:

від позивача: Тимошенко П.О., адвокат,

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київінвесттрейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 15162,97 грн., з яких: 34852,33 грн. інфляційних втрат, 102136,54 грн. пені та 17174,10 грн. три проценти річних, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив строк оплати товару згідно Договору поставки № УЗ/ЦБМЕС-18494/Ю від 19.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а саме: відповідачу протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, а позивачу - не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

У відзиві на позов відповідач зауважив на тому, що розрахунок прострочення виконання зобов`язання має здійснюватися з урахуванням дати реєстрації позивачем податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач також зауважив на наявності судової практики зі зменшення пені.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що зареєстрував податкові накладні 14.01.2019 та здійснив нарахування штрафних санкцій після цієї події, а саме з 16.01.2019. При цьому, загальна сума штрафних санкцій становить менше ніж 10 % від суми договору та позивачем було упущено стратегічно важливі напрямки розвитку з іншими контрагентами у зв`язку з відсутністю вільних обігових коштів.

Ухвалою суду від 12.07.2019 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

У судовому засіданні 06.08.2019 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог та оголошено перерву до 15.08.2019.

За наслідками судового засідання 15.08.2019 суд оголосив перерву до 22.08.2019.

У судове засідання 22.08.2019 представник відповідача не з`явився, проте про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений, про що свідчить особистий підпис представника у розписці від 15.08.2019 про оголошення перерви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2018 між відповідачем, як замовником, та позивачем, як постачальником, укладено Договір поставки № УЗ/ЦБМЕС-18494/Ю, за умовами якого останній зобов`язався передати у власність замовника, а замовник - оплатити, визначений у специфікації по кількості та асортименту товар, а саме: профіль полівінілхлорид ний 4-х камерний для виготовлення метало пластикових вікон та дверей.

Відповідно до пункту 5.1 договору товар має бути поставлений в обсягах та строки згідно з письмовою заявкою замовника.

Замовник оплачує поставлений товар за ціною, вказаною у специфікації. Загальна сума по договору становить 1442442,90 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 240407,15 грн. (пункти 6.1, 6.4 договору).

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником протягом 10 банківських днів з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації постачальником податкової накладної/розрахунку коригування з операцій по виконанню робіт, які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому чинним законодавством порядку та строки.

Відповідно до пункту 11.2 договору замовник у разі порушення строків оплати сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 1441045,14 грн., а саме: за видатковими накладними від 29.12.2018 № 67, 68 на суму 911283,18 грн. та 529761,96 грн. відповідно. Також, поставка товару підтверджується копіями актів прийому-передачі та товарно-транспортних накладних.

Натомість, відповідач оплату поставленого товару здійснив несвоєчасно, сплативши 15.04.2019 - 529761,96 грн., 27.05.2019 - 455641,59 грн. та 07.06.2019 - 455641,59 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних платіжних доручень.

Судом встановлено, що 14.01.2019 позивач здійснив оформлення та реєстрацію податкових накладних № 51 на суму 911283,18 грн. та № 52 на суму 529761,96 грн. у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з відповідною квитанцією від 14.01.2019.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що згідно видаткових накладних № 67,68 позивач поставив відповідачу товар за Договором 29.12.2018, однак відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрував лише 14.01.2019.

Разом із цим, спір у даній справі виник внаслідок прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару, а саме у сторін виникли розбіжності щодо дати, з якої розпочинається таке прострочення. При цьому, сторонами не заперечується факт поставки товару та дати і суми сплачених відповідачем грошових коштів за поставлений товар.

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником протягом 10 банківських днів з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації постачальником податкової накладної/розрахунку коригування з операцій по виконанню робіт, які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому чинним законодавством порядку та строки.

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які не були індивідуально узгоджені (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір під переважним впливом однієї зі сторін (under the diminant sinfluence of the party).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, якщо перебіг строку пов`язується із відповідною подією, то перебіг строку починається з наступного дня після настання відповідної події.

Отже, беручи до уваги пункт 7.1 Договору та наведені приписи чинного законодавства, відповідач має оплатити поставлений товар протягом 10 банківських днів з дати поставки товару, але перебіг вказаного строку у будь-якому випадку розпочнеться не раніше, ніж відбудеться реєстрація постачальником податкової накладної.

Відтак, суд погоджується із зауваженнями відповідача щодо початку відліку 10 банківських днів на оплату товару з дати реєстрації постачальником податкової накладної, тобто з 14.01.2019, у зв`язку з чим граничний строк на оплату закінчується 28.01.2019.

Оскільки відповідач у встановлений договором строк оплати товару не здійснив, позивач нарахував відповідачу (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) пеню в розмірі 81025,22 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 ст. 232 ГК України).

Здійснивши арифметичний перерахунок заявленої до стягнення пені за обрахований позивачем період, з урахуванням дати початку прострочення виконання зобов`язання з 29.01.2019, суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню 74900,44 грн. пені, у зв`язку з чим відповідна позовна вимога підлягає задоволенню частково.

Також позивач на підставі частини 2 статті 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача 32080,17 грн. інфляційних втрат та 13568,70 грн. трьох процентів річних, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За проведеним судом арифметичним перерахунком інфляційних втрат, останні розраховані вірно та підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі 32080,17 грн.

Разом із цим, з урахуванням встановленої судом дати початку прострочення виконання зобов`язання з 29.01.2019, три проценти річних у межах заявленого позивачем періоду підлягають стягненню в розмірі 12559,35 грн., у зв`язку з чим дана позовна вимога підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до ст. 126, 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не заявлялося.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київінвесттрейд" задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (03680,м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 61; ідентифікаційний код 41149437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київінвесттрейд" (03148, м. Київ, вул. Володимира Покотила,7/2; ідентифікаційний код 41185962) 74900 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот) грн. 44 коп. пені, 32080 (тридцять дві тисячі вісімдесят) грн. 17 коп. інфляційних втрат, 12559 (дванадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 35 коп. трьох процентів річних, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1793 (одна тисяча сімсот дев`яносто три) грн. 10 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18873 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 62 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.08.2019.

Суддя К.В. Полякова