Рішення

від 29.08.2019 по справі 910/9384/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.08.2019справа №910/9384/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу №910/9384/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Свірон (02002, м. Київ, вул. С. Сагайдака, буд. 114а, оф. 209; ідентифікаційний код 37744968)

до дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 11-А; ідентифікаційний код 33096517)

про стягнення 94 017,37 грн.,

без виклику учасників справи .

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Свірон (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі - Підприємство): 91 482,69 грн. заборгованості, яка утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 16.05.2017 №43-14 (далі - Договір); 233 грн. 3% річних; 2 300,77 грн. втрат від інфляції та 0,91 грн. штрафу, а всього 94 017,37 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 16.05.2017 Товариством (постачальник) і Підприємством (замовник) укладено Договір, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність замовника товар (товари - фарба та емаль ПФ), а замовник зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього передбачену Договором грошову суму;

- на виконання умов Договору позивачем у період з травня по жовтень 2017 року було поставлено товар на загальну суму 232 412,69 грн., що підтверджується видатковими накладними від 17.05.2017 №158; від 24.05.2017 №159; та від 25.09.2017 №229;

- згідно з видатковою накладною від 25.09.2017 №229 товар поставлено за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення , 11А, на загальну суму 141 482,69 грн., але всупереч вимогам Договору товар оплачений не в повному обсязі, а саме відповідно до акта звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 по червень 2018 року відповідачем 11.04.2018 сплачено 50 000 грн.;

- з метою досудового врегулювання спору Товариством надіслано відповідачу претензію з проханням протягом десятиденного строку з моменту її отримання сплатити заборгованість, проте відповідь від відповідача не отримано;

- за прострочення сплати заборгованості позивачем нараховано 233 грн. 3% річних, 2 300,77 грн. втрат від інфляції та 0,91 грн. штрафу.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

02.08.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву від 29.07.2019 № 09/2170, в якому відповідач вказав про те, що ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2011 порушено провадження у справі № 44/258-б про банкрутство Підприємства та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження у даній справі здійснюється за приписами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992 № 2343-XII у редакції до 19.01.2013. З огляду на те, що на даний час Підприємство перебуває на стадії процедури санації, а провадження у справі № 44/258-б ще не припинено, мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою від 09.09.2011, продовжує діяти, у зв`язку з чим не здійснюється нарахування санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

26.07.2019 позивач на виконання вимог ухвали від 13.06.2019 подав суду оригінали таких документів: акта звіряння взаємних розрахунків за період січень 2017 року - червень 2018 року; видаткової накладної від 25.09.2017 №229; довіреності від 19.09.2017 №279 та договору поставки від 21.04.2017 №34/2/2-14.

Судом оглянуто оригінали документів, встановлено, що в матеріалах справи міститься копія Договору (договір поставки від 16.05.2017 №43-14), а позивачем надано суду оригінал договору поставки від 21.04.2017 №34/2/2-14, укладеного тими ж сторонами. Разом з тим, відповідач не заперечував наявності договірних відносин з Товариством за Договором. Судом також встановлено, що наявні в матеріалах справи копії інших документів відповідають поданим оригіналам. Оригінали документів повернуто позивачу.

12.08.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що заперечення відповідача проти позову є безпідставними, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2011 у справі № 44/258-б порушено провадження у справі про банкрутство відносно Підприємства (відповідач, боржник) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою від 25.02.2013 задоволено клопотання голови комітету кредиторів боржника, відкрито процедуру санації боржника, яку відповідно до ухвали суду від 13.03.2019 продовжено до 03.09.2019.

16.05.2017 Товариством (постачальник) і Підприємством (замовник) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність замовника товар (товари - фарба для розмітки доріг, мікросфера скляна), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити товар;

- асортимент, кількість та ціна товару, що підлягає поставці згідно з умовами Договору зазначається у видаткових накладних (пункт 1.2 Договору);

- загальна вартість товару за цим Договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії цього Договору, відповідно до видаткових накладних, доданих до Договору (пункт 3.1 Договору);

- розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати замовником після отримання від постачальника рахунку на оплату товарів та підписання сторонами видаткової накладної і передачі документів, зазначених у пункті 4.2 Договору або поетапної оплати замовником поставленого товару відповідно до додаткової домовленості сторін (пункт 4.1 Договору);

- замовник зобов`язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар протягом 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту отримання від постачальника документів відповідно до пункту 4.1 Договору (пункт 4.3 Договору);

- після передачі товару сторонами оформлюється видаткова накладна, яка підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Обов`язок з поставки є виконаним в момент передачі товару та надання документів, зазначених в пункті 4.2 Договору (пункт 5.6 Договору);

- датою передачі товару від постачальника замовнику вважається дата підписання видаткової накладної (пункт 5.7 Договору);

- замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (підпункт 6.1.1 пункту 6.1 Договору);

- у разі порушення строків оплати товару замовник на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% від суми боргу за кожен день прострочення та штраф в розмірі 0,001% (сплачується одноразово) від суми боргу (підпункт 7.3.7 пункту 7.3 Договору);

На виконання умов Договору поставки позивач поставив відповідачу товар на суму 141 482,69 грн., що підтверджується видатковою накладною від 25.09.2017 №229, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до акта звіряння взаємних розрахунків за період з січня 2017 року до червня 2018 року, замовник 11.04.2018 здійснив часткову оплату товару, поставленого 25.09.2017, у сумі 50 000 грн. Станом на 30.06.2018 заборгованість на користь Товариства становила 91 482,69 грн.

Підприємство заборгованість за Договором поставки у сумі 91 482,69 грн. не оплатило.

Крім основної суми заборгованості Товариство просить стягнути з відповідача 233 грн. 3% річних, 2 300,77 грн. втрат від інфляції та 0,91 грн. штрафу.

3% річних позивач нараховує за період з 19.12.2017 по 19.01.2018.

Судом перевірено розрахунок суми 3% річних та період їх нарахування та встановлено, що період нарахування, визначений позивачем, неправильний.

Так, за перерахунком суду сума 3% річних становить 233 грн. з 20.12.2017 (оскільки 19.12.2017 останній день оплати товарів, поставлених за видатковою накладною від 25.09.2017 № 229 (враховуючи пункт 4.3 Договору)) по 19.01.2018 (дата, визначена позивачем у розрахунку).

За розрахунком позивача, перевіреним судом, сума втрат від інфляції за грудень 2017 року та січень 2018 року становить 2 300,77 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції, чинній з 19.01.2013, положення цього закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим законом.

Згідно з абзацом 6 статті 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції, чинній до 19.01.2013, (далі - Закон) поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до приписів статті 1 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Тобто, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.

Частиною 4 статті 12 Закону передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).

ВИСНОВКИ

Враховуючи встановлені судом обставини, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 91 482,37 грн. основного боргу, 233 грн. 3% річних і 2 300,77 грн. втрат від інфляції є обґрунтованими, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що позовні вимоги є безпідставними, так як ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2011 порушено провадження у справі № 44/258-б про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Судом встановлено, що відповідач перебуває на стадії процедури санації, а вимоги позивача виникли після порушення провадження у справі № 44/258-б; оскільки позивач є поточним кредитором, то мораторій не поширює свою дію на поточну заборгованість.

У стягненні 0,914 грн. штрафу слід відмовити, оскільки протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня).

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Свірон (02002, м. Київ, вул. С. Сагайдака, буд. 114а, оф. 209; ідентифікаційний код 37744968) до дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 11-А; ідентифікаційний код 33096517) про стягнення 94 017,37 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 11-А; ідентифікаційний код 33096517) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Свірон (02002, м. Київ, вул. С. Сагайдака, буд. 114а, оф. 209; ідентифікаційний код 37744968): 91 482 (дев`яносто одну тисячу чотириста вісімдесят дві) грн. 37 коп. основного боргу, 233 (двісті тридцять три) грн. 3% річних і 2 300 (дві тисячі триста) грн. 77 коп. втрат від інфляції та 1 920 (одну тисячу дев`ятсот двадцять) грн. 98 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.08.2019.

Суддя О.В. Марченко