Рішення

від 20.08.2019 по справі 911/1271/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1271/19

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренет Громова» , Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка

до Житлово-будівельного кооперативу «Другий Будівельний 8А» , Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка;

Житлово-будівельного кооперативу «Другий Будівельний 6» , Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка;

Житлово-будівельного кооперативу «Трипілля 2» , Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка;

Житлово-будівельного кооперативу «Капучино 3» , Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка

про розірвання договору суперфіцію

За участі секретаря судового засідання: Зорі В.С.

За участю представників:

від позивача: Антипенко Д.О. (ордер серії ДН 016716 від 16.01.2019 р.);

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

від відповідача-4: не з`явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренет Громова» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «Другий Будівельний 8А» , Житлово-будівельного кооперативу «Другий Будівельний 6» , Житлово-будівельного кооперативу «Трипілля 2» , Житлово-будівельного кооперативу «Капучино 3» про розірвання договору суперфіцію від 20.07.2015 р., зареєстрованого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Воробйовою Т.А. за № 2986, укладеного між позивачем та відповідачами.

pПозовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами 1, 2, 3, 4 не виконані зобов`язання за договором від 20.07.2015 р. суперфіцію, укладеного між позивачем та відповідачами 1, 2, 3, 4, щодо здійснення плати за суперфіцій та здійснення відповідачами належного будівництва за затвердженим проектом, зі спливом більше трьох років, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 416 Цивільного кодексу України та п. 4 ч. 6 ст. 102-1 Земельного кодексу України є порушенням відповідачами 1, 2, 3, 4 умов договору в частині невикористання земельної ділянки під забудову, та підставою для розірвання (припинення) договору в односторонньому порядку. Враховуючи зазначене, позивач просить суд розірвати договір суперфіцію від 20.07.2015 р., зареєстрований приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Воробйовою Т.А. за № 2986, посилаючись на п. 10.2.4, 10.2.5 договору та ст. 651 Цивільного кодексу України.

12.07.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшов відзив, в якому він повідомляє, що ЖБК «Другий Будівельний 8А» з 20.07.2015 р. будь-якої діяльності на земельній ділянці, яка була надана йому позивачем в користування, не здійснює та плату за користування не сплачує, господарської діяльності не проводить.

12.07.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача-3 надійшов відзив, в якому він повідомляє, що ЖБК «Трипілля 2» з 20.07.2015 р. будь-якої діяльності на земельній ділянці, яка була надана йому позивачем в користування, не здійснює та плату за користування не сплачує, господарської діяльності не проводить.

12.07.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача-4 надійшов відзив, в якому він повідомляє, що ЖБК «Капучино 3» з 20.07.2015 р. будь-якої діяльності на земельній ділянці, яка була надана йому позивачем в користування, не здійснює та плату за користування не сплачує, господарської діяльності не проводить.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.07.2019 р. закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 07.08.2019 р.

У підготовчих засіданнях 25.06.2019 р., 16.07.2019 р., 25.07.2019 р. та судових засіданнях 07.08.2019 р. і 20.08.2019 р. представник позивача позов підтримав.

У підготовчі засідання 25.06.2019 р., 16.07.2019 р., 25.07.2019 р. та у судові засідання 07.08.2019 р. і 20.08.2019 р. представники відповідачів 1, 2, 3, 4 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце судових засідань були належним чином повідомлені за адресами, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. При цьому, відповідач 2 відзив до суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Ренет Громова є власником земельної ділянки площею 9,6448 га з кадастровим номером 3222480400:10:001:0020, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, з цільовим призначенням - 02.07 для іншої житлової забудови, що підтверджується витягом № НОМЕР_1 -3213119402018 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформованого 11.12.2018 р.

Відповідно до інформаційної довідки № 128098517 від 19.06.2018 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 21.03.2014 р. зареєстровано право власності позивача на земельну ділянку з кадастровим № НОМЕР_2 .

20.07.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Ренет Громова (суперфіціар), Житлово-будівельним кооперативом «Другий Будівельний 8А» (суперфіціарій 1), Житлово-будівельним кооперативом «Другий Будівельний 6» (суперфіціарій 2), Житлово-будівельним кооперативом «Трипілля 2» (суперфіціарій 3) та Житлово-будівельним кооперативом «Капучино 3» (суперфіціарій 4) було укладено договір суперфіція, який посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області та зареєстровано в реєстрі за № 2986.

Відповідно до пп. 1.1 договору суперфіціар надає, а суперфіціарії 1, 2, 3, 4 приймають в користування частку земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська обл АДРЕСА_1 , Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, необхідну суперфіціаріям для будівництва споруд і будівель (згідно плану земельної ділянки № 1, № 2, № 3, № 4), а саме: суперфіціарій 1 - 1/3 частку; суперфіціарій 2 - 1/5 частку; суперфіціарій 3 - 1/6 частку; суперфіціарій 4 - 1/4 частку.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що метою надання в користування земельної ділянки є здійснення суперфіціаріями будівництва та подальшої експлуатації об`єктів нерухомості, інших господарських споруд, необхідних для їх обслуговування згідно затвердженого проекту будівництва з дотриманням цільового призначення наданої в користування земельної ділянки.

Згідно з п. 1.3 договору цільове призначення земельної ділянки - землі житлової забудови.

Відповідно до пп. 2.1 договору загальна площа земельної ділянки 9,6448 га, кадастровий № НОМЕР_2 . Площа земельної ділянки, наданої в користування суперфіціарію 1 складає 32149,33 м. кв., суперфіціарію 2 складає 19289,60 м. кв., суперфіціарію 3 складає 16074,67 м. кв., суперфіціарію 4 складає 24112,00 м. кв.

Згідно з п. 4.1 договору суперфіціарії зобов`язуються сплачувати суперфіціару плату за суперфіцій. Сторони погоджують, що розмір плати за суперфіцій встановлюється у сумі, яка компенсуватиме суперфіціару видатки, пов`язані із сплатою земельного податку у співвідношенні до частки земельної ділянки, яка перебуває у користуванні кожного із суперфіціаріїв. Плата за суперфіцій сплачується до 20 числа місяця, що йде за розрахунковим місяцем на підставі рахунку.

На момент підписання даного договору суперфіціар здійснює плату земельного податку у сумі 6896,54 грн. за місяць (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 8.4.1 договору суперфіціарії зобов`язані використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Пунктом 8.4.3 договору встановлено, що суперфіціарії зобов`язані повернути земельну ділянку суперфіціару у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього договору, на умовах і в порядку встановленому даним договором.

Відповідно пп. 10.2.4 договору дія договору припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

20.07.2015 р. між ТОВ Ренет Громова та ЖБК «Другий Будівельний 8А» підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (її частки) до договору суперфіція від 20.07.2015 р., з якого вбачається, що суперфіціар передав, а суперфіціарій 1 прийняв у користування 1/3 частку земельної ділянки, площею 32149,33 м.кв., кадастровий № НОМЕР_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 с АДРЕСА_1 Білогородка, для будівництва споруд і будівель; 1/3 частка земельної ділянки оглянута суперфіціарієм 1, вільна від будівель, споруд, іншого майна, недоліки відсутні та знаходиться у стані, придатному для використання за договором суперфіція від 20.07.2015 р.

20.07.2015 р. між ТОВ Ренет Громова та ЖБК «Трипілля 2» підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (її частки) до договору суперфіція від 20.07.2015 р., з якого вбачається, що суперфіціар передав, а суперфіціарій 3 прийняв у користування 1/6 частку земельної ділянки, площею 16074,67 м.кв., кадастровий № НОМЕР_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 с АДРЕСА_1 Білогородка, для будівництва споруд і будівель; 1/6 частка земельної ділянки оглянута суперфіціарієм 3, вільна від будівель, споруд, іншого майна, недоліки відсутні та знаходиться у стані, придатному для використання за договором суперфіція від 20.07.2015 р.

20.07.2015 р. між ТОВ Ренет Громова та ЖБК «Капучино 3» підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (її частки) до договору суперфіція від 20.07.2015 р., з якого вбачається, що суперфіціар передав, а суперфіціарій 4 прийняв у користування 1/4 частку земельної ділянки, площею 24112,00 м.кв., кадастровий № НОМЕР_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 с АДРЕСА_1 Білогородка, для будівництва споруд і будівель; 1/4 частка земельної ділянки оглянута суперфіціарієм 4, вільна від будівель, споруд, іншого майна, недоліки відсутні та знаходиться у стані, придатному для використання за договором суперфіція від 20.07.2015 р.

Відповідно до інформаційної довідки № 128098517 від 19.06.2018 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі договору суперфіцію від 20.07.2015 р. приватним нотаріусом Воробйовою Тетяною Антонівною, Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 20.07.2015 р. зареєстровано право забудови земельної ділянки (суперфіцій) за наступними суб`єктами: суперфіціар - Товариство з обмеженою відповідальністю Ренет Громова ; правокористувачі, суперфіціарії - Житлово-будівельний кооператив «Другий Будівельний 8А» , Житлово-будівельний кооператив «Другий Будівельний 6» , Житлово-будівельний кооператив «Трипілля 2» та Житлово-будівельний кооператив «Капучино 3» .

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором суперфіцію.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) визначено Главою 16-1 Земельного кодексу України та Главою 34 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 статті 413 ЦК України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Статтею 102-1 Земельного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до ЦК України.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (ч. 2 ст. 29 вказаного закону).

Згідно з ч. 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2 ст. 35 вказаного Закону виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт. Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду адвокатського запиту № 02/19 від 16.01.2019 р. Києво-Святошинська РДА Київської області листом № 07-21/323 від 28.01.2019 р. повідомила адвоката про те, що відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області здійснено пошук документів за зазначеними даними (назва підприємства, установи, організації, назва населеного пункту), проте відомостей про видачу містобудівних умов та обмежень Житлово-будівельному кооперативу Другий Будівельний 6 , Житлово-будівельному кооперативу Другий Будівельний 8А , Житлово-будівельному кооперативу Трипілля 2 , Житлово-будівельному кооперативу Капучино 3 на частках земельної ділянки з кадастровим номером 3222480400:10 НОМЕР_3 :0020 у с. Білогородка - не виявлено.

Листом № 10/10-34/2802/02 від 28.02.2019 р. Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за дорученням Держархбудінспекції, розглянувши адвокатський запит № 02-19-1/19 від 19.02.2019 р. повідомив, що в Реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, є наявною інформація стосовно реєстрації ЖБК Другий Будівельний 6 та ЖБК Другий Будівельний 8А документів декларативного характеру багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 . Інформація стосовно видачі та реєстрації документів дозвільного та декларативного характеру ЖБК Трипілля та ЖБК Капучино 3 у вказаному реєстрі відсутня.

Доказів повідомлення відповідачами 1, 2, 3, 4 орган державного архітектурно-будівельного контролю про початок виконання будівельних робіт чи доказів наявності у відповідачів 1, 2, 3, 4 дозволу на виконання будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 3222480400:10:001: НОМЕР_4 , яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, суду не надано.

Як вбачається з інформаційних довідок № 161165831, № 161165030, № 161166870, № 161167983, сформованих 27.03.2019 р., з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за відповідачами 1, 2, 3, 4 не зареєстровано права власності на жодну будівлю чи споруду за земельній ділянці за договором суперфіцію.

Отже, будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 3222480400:10:001 НОМЕР_4 не здійснювалося.

Нездійснення відповідачами 1, 3, 4 будівництва на земельній ділянці, наданої їм в користування позивачем, підтверджують і самі відповідачі 1, 3, 4 у поданих відзивах.

Позивач у позові, вказуючи на порушення відповідачами 1, 2, 3, 4 істотних умов договору суперфіцію щодо здійснення плати за суперфіцій та використання земельної ділянки під забудову у строк до трьох років поспіль, посилаючись на п. 10.2.4, 10.2.5 договору та ч. 2 та ст. 651 ЦК України, просить розірвати договір суперфіцію від 20.07.2015 р., укладений між позивачем та відповідачами 1, 2, 3, 4.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Проте, ст. 651 ЦК України регулює загальний порядок розірвання договорів, в тому числі договорів оренди.

Водночас, суперфіцій і оренда є окремими правовими інститутами, які регламентуються різними главами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України і Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 4 ст. 413 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років (ч. 5 ст. 413 ЦК України).

Разом з тим за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина 1 статті 792 ЦК України).

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Договір про надання права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) також передбачає можливість одержання власником такої земельної ділянки плати за користування землекористувачем (суперфіціарієм) земельною ділянкою (частина 4 статті 415 ЦК України). Проте ця плата не є орендною.

При цьому слід враховувати, що договір суперфіцію має особливу правову природу, відмінну від договору оренди. Перевагою договору суперфіцію порівняно з договором оренди є можливість відчуження права суперфіцію без отримання згоди власника (частина 2 статті 413 Цивільного кодексу України), проте право суперфіцію земель державної і комунальної власності не може бути відчужене.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 923/474/17.

Отже, Цивільний кодекс України містить спеціальні норми для правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачами 1, 2, 3, 4.

Відповідно до ч. 1 статті 416 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі: 1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; 2) спливу строку права користування; 3) відмови землекористувача від права користування; 4) невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд . Право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 416 ЦК України).

Отже, вказана стаття Цивільного кодексу України встановлює чотири випадки, у яких право землекористування припиняється автоматично, та містить посилання на можливість припинення права землекористування у судовому порядку в інших випадках.

Відповідно до ч. 6 ст. 102-1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняється, зокрема, у разі невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років.

Отже, вказані статті передбачають автоматичне припинення права землекористування у випадку невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Таким чином, до відносин суперфіцію ст. 651 ЦК України застосовується у випадку, якщо право користування земельної ділянки не припинилось відповідно до ч. 1 ст. 416 ЦК України.

Як вже зазначалось, 20.07.2015 р. приватним нотаріусом Воробйовою Т.А. Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області на підставі договору про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію) було зареєстровано право забудови земельної ділянки (суперфіцій) з наступними суб`єктами: суперфіціар - Товариство з обмеженою відповідальністю Ренет Громова ; правокористувачі, суперфіціарії - Житлово-будівельний кооператив «Другий Будівельний 8А» , Житлово-будівельний кооператив «Другий Будівельний 6» , Житлово-будівельний кооператив «Трипілля 2» та Житлово-будівельний кооператив «Капучино 3» .

Однак, відповідачі 1, 2, 3, 4 на земельній ділянці, яка була надана їм позивачем в користування, будь-якого будівництва з 21.07.2015 р. не здійснювали, тобто не використовували земельну ділянку для забудови протягом трьох років підряд .

У даному випадку право землекористування відповідачів 1, 2, 3, 4 припинилось автоматично в силу закону, який за цих умов не вимагає підтвердження припинення такого права за окремим судовим рішенням.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 21.03.2018 р. у справі № 910/5963/17.

Таким чином, право землекористування відповідачів 1, 2, 3, 4 в силу положень статті 416 Цивільного кодексу України та статті 102-1 Земельного кодексу України припинилось автоматично з 22.07.2018 р.

Отже, договір суперфіцію від 20.07.2015 р., укладений між позивачем та відповідачами 1, 2, 3, 4, зареєстрований приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Воробйовою Т.А. за № 2986, припинив свою дію в силу закону (ст.ст. 416 ЦК України, ст. 102-1 ЗК України) з 22.07.2018 р.

За таких обставин, правові підстави для розірвання договору суперфіцію від 20.07.2015 р. який, як станом на час прийняття рішення, так і на час звернення позивача з позовом до суду, був припиненим, відсутні.

З огляду на викладене, позов не підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 ст. Господарського процесуального кодексу України .

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 29.08.2019 р.

Суддя О.О. Рябцева