Ухвала

від 23.08.2019 по справі 922/1949/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"23" серпня 2019 р. Справа № 922/1949/19

вх. № 19782

Суддя господарського суду: Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання: Стеріоні В.С.

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича та скасування постанови про арешт коштів боржника від 06.08.2019, яка прийнята в рамках відкритого виконавчого провадження № 59483243 (вх. №19782 від 16 серпня 2019 року) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" ( 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, б. 66; код ЄДРПОУ: 34328899)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" (12341, Житомирська область, Черняхівський район, с. Високе, вул.Центральна, б. 4; код ЄДРПОУ: 36949309)

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача (стягувача) - Крайз О.І., ордер серії ХВ № 000012 від 01.07.2018;

відповідача (скаржника) - не з`явився;

приватного виконавця - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ", в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" за Договором поставки № 216 від 06.04.2018 року суму попередньої оплати у розмірі 2160000,00 грн. та пеню у розмірі 802 533,70 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" за Договором поставки № 223 від 03.07.2018 року суму сплачених грошових коштів у розмірі 910 002,00 грн.;

- розподілити судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 липня 2019 року заяву (вх. № 16107 від 04 липня 2019 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" про забезпечення позову задоволено. Вжито заходів забезпечення позову у справі № 922/1949/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" про стягнення коштів, а саме:

в межах суми заявлених позовних вимог та судових витрат накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ", в межах суми позову, 3 872 535,70 грн., які знаходяться на всіх рахунках Відповідача, зокрема, р/р НОМЕР_1 в ЖРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Житомира, МФО - 311744; р/р НОМЕР_2 у АТ "ПУМБ", МФО - 334851; р/р НОМЕР_3 в АБ "УКРГАЗБАНК", МФО - 320478,р/р НОМЕР_4 в ЖИТОМИР.РУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК", м. Житомир, МФО - 311744; НОМЕР_5 в АТ "ПУМБ", МФО - 334851; р/р НОМЕР_6 у АБ "УКРГАЗБАНК",МФО - 320478; р/р НОМЕР_7 в ЖИТОМИР.РУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Житомир, МФО - 311744; р/р НОМЕР_8 в АБ "УКРГАЗБАНК", МФО - 320478; р/р НОМЕР_9 в ЖИТОМИР.РУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Житомир , МФО - 311744.

16 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" звернулось до господарського суду зі скаргою (вх. №19782 від 16 серпня 2019 року) на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича та скасування постанови про арешт коштів боржника від 06.08.2019, яка прийнята в рамках відкритого виконавчого провадження № 59483243, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича щодо винесення постанови про арешт рахунків від 06.08.2019, прийнятою в рамках виконавчого провадження № 59483243;

- скасувати постанову про арешт коштів боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, яка прийнята 06.08.2019 в рамках виконавчого провадження № 59483243.

В обґрунтування скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" посилається на те, що в ухвалі про забезпечення позову господарський суд Харківської області визначив чіткий перелік банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ", на які накладається арешт. Але приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолій Миколайович 06.08.2019 прийняв постанову про арешт коштів боржника в рамках відкритого виконавчого провадження № 59483243 та наклав арешт на грошові кошти, що містяться на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" в АТ "КРЕДОБАНК" № НОМЕР_10 , МФО 325365 посилаючись на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.07.2019 по справі № 922/1949/19. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" зазначає, що в ухвалі господарського суду Харківської області від 05.07.2019 немає рішення суду щодо арешту банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" в АТ "КРЕДОБАНК" № НОМЕР_10 , МФО 325365, також немає рішення суду, що у випадку відкриття інших банківських рахунків вони також підлягають арешту згідно ухвали. Тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" вважає дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича незаконними та протиправними, у зв`язку з чим вимушене звернутися зі скаргою до суду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду головуючим суддею визначено суддю Пономаренко Т. О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 серпня 2019 року скаргу (вх. №19782 від 16 серпня 2019 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича та скасування постанови про арешт коштів боржника від 06.08.2019, яка прийнята в рамках відкритого виконавчого провадження № 59483243 прийнято до розгляду. Розгляд скарги призначено на 23 серпня 2019 року о(об) 10 годині 00 хвилин.

22 серпня 2019 року від представника стягувача через канцелярію господарського суду Харківської області надійшло заперечення на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" від 13.08.2019 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича (вх. №20276 від 22 серпня 2019 року), в якому просить суд:

- відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" від 13.08.2019 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича щодо винесення постанови про арешт рахунків від 06.08.2019, прийнятої в рамках виконавчого провадження № 59483243;

- постановити окрему ухвалу та надіслати органам досудового розслідування з метою притягнення посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України;

- розподілити судові витрати.

В судовому засіданні 23 серпня 2019 року представник стягувача (позивача) проти задоволення скарги заперечує, наполягає на визнанні дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича правомірними та винесенні окремої ухвали з метою притягнення посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" до кримінальної відповідальності. Свою позицію обґрунтовує тим, що ухвалою господарського суду Харківської області про забезпечення позову від 05.07.2019 арешт накладено на кошти, які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" і перелік рахунків, зазначених в ухвалі господарського суду Харківської області про забезпечення позову від 05.07.2019 не є вичерпним. Разом з тим, представник скаржника наголошує на тому, що ухвалу господарського суду Харківської області від 05.07.2019 у повному обсязі не виконано, адже сума арештованих коштів на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" складає менше суми, в межах якої судом накладено арешт. А отже до закінчення виконавчого провадження приватний виконавець має право накладати арешт на будь-які кошти боржника, які знаходяться на рахунках у банках.

Представник скаржника (відповідача) в судове засідання 23 серпня 2019 року не з`явився, проте разом зі скаргою (вх. №19782 від 16 серпня 2019 року) надав до суду клопотання, в якому просив суд розглянути скаргу (вх. №19782 від 16 серпня 2019 року) без участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" за наявними у скарзі матеріалами.

Приватний виконавець у судове засідання не з`явився, заяв, клопотань чи пояснень щодо розгляду скарги до суду не надав. Про дату та час розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, а також, приписи частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої неявка стягувача, боржника, державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги та зважаючи на можливість доступу суду до інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, суд дійшов висновку, про можливість розгляду скарги за відсутності скаржника та приватного виконавця за наявними матеріалами.

Розглянувши скаргу (вх. №19782 від 16 серпня 2019 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича та скасування постанови про арешт коштів боржника від 06.08.2019, яка прийнята в рамках відкритого виконавчого провадження № 59483243, суд виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Приписами частини 2 статті 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 19 Конституції України встановлено що, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Частинами 1, 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Пунктом 5 частиною 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 7.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17 жовтня 2012 року, спосіб і порядок виконання рішення визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду.

Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 року № 6 визначено, що резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку звернути стягнення на належне йому майно). У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що приватний виконавець при винесенні постанови про арешт коштів боржника, у відповідності до статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" зобов`язаний зазначити резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, а саме ухвали господарського суду Харківської області про забезпечення позову від 05 липня 2019 року.

Так, в резолютивній частині ухвали господарського суду Харківської області про забезпечення позову від 05 липня 2019 року зазначено: "Вжити заходи забезпечення позову у справі № 922/1949/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" про стягнення коштів, а саме:

в межах суми заявлених позовних вимог та судових витрат накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ", в межах суми позову, 3 872 535,70 грн., які знаходяться на всіх рахунках Відповідача, зокрема, р/р НОМЕР_1 в ЖРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Житомира, МФО - 311744; р/р НОМЕР_2 у АТ "ПУМБ", МФО - 334851; р/р НОМЕР_3 в АБ "УКРГАЗБАНК", МФО - 320478,р/р НОМЕР_4 в ЖИТОМИР.РУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК", м. Житомир, МФО - 311744; НОМЕР_5 в АТ "ПУМБ", МФО - 334851; р/р НОМЕР_6 у АБ "УКРГАЗБАНК", МФО - 320478; р/р НОМЕР_7 в ЖИТОМИР.РУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Житомир, МФО - 311744; р/р НОМЕР_8 в АБ "УКРГАЗБАНК", МФО - 320478; р/р НОМЕР_9 в ЖИТОМИР.РУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Житомир , МФО - 311744.

В частині 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення.

Частиною 1 статті 245 ГПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

В свою чергу, відповідно до копії постанови наданої скаржником (а.с.21,т.2), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолій Миколайович виніс постанову про арешт коштів боржника від 06 серпня 2019 року, якою наклав арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" в АТ "КРЕДОБАНК" № 260070005357 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

На момент постановлення ухвали про забезпечення позову від 05 липня 2019 року інформація про те, чи наявні грошові кошти та в якому розмірі на встановлених рахунках не перевірялася. Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" було надано визначений перелік банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" на яких, як було зазначено представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро", знаходитися грошові кошти за рахунок яких можливе задоволення вимог позивача.

Відповідно до тлумачного словника української мови термін "межа" означає: границя; умовна лінія; останній, крайній ступінь; допустима норма чого-небудь дозволеного.

Разом з тим, термін "зокрема" уживається для підкреслення, уточнення, вирізнення чого-небудь з-поміж однотипного.

Таким чином, приватний виконавець повинен був накласти арешт на грошові кошти боржника, що знаходяться на чітко визначених в резолютивній частині ухвали про забезпечення позову від 05 липня 2019 року банківських рахунках в межах суми заявлених позовних вимог та судових витрат, допустимий розмір яких становить 3 930 623,75 грн. (3 872 535,70 грн. (сума заявлених позовних вимог) + 58 088,05 грн. (сума судових витрат)).

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі "Горнсбі проти Греції" виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає що, законна сила рішення суду це остаточна правова властивість рішення, яка дозволяє привести його до негайного виконання в примусовому порядку. З моменту набрання рішенням законної сили законодавець розглядає судове рішення як акт, рівний за властивостями окремо взятому нормативному акту (закону). Нормативні акти приймаються і затверджуються внаслідок певної суспільної необхідності. Законодавчі органи, як правило, не вводять, не змінюють і не заміняють нормативні акти без достатніх на те підстав. Тому судове рішення, набравши законної сили, має властивість неспростовності, воно не може бути ні скасоване, ні змінене. Всі органи і організації, які досліджують повторні факти та відносини, істинність яких один раз встановлена судом, зобов`язані покласти в основу своєї діяльності і своїх постанов факти і відносини в тому виді, у якому вони були констатовані в рішенні, що набрало законної сили.

За таких обставин, дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліка-Світ" в АТ "КРЕДОБАНК" № 260070005357 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника слід визнати неправомірними.

Щодо способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне:

Згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Надаючи правову оцінку належності обраного способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Також необхідно зазначити, що ст.5 ГПК України визначено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Таким чином винесення приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Телявським Анатолієм Миколайовичем постанови від 06.08.2019 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках 325365 АТ "КРЕДОБАНК" №260070005357 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, призвело до порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКА-СВІТ".

Слід зазначити, що скарга (вх. №19782 від 16 серпня 2019 року) на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича та скасування постанови про арешт коштів боржника від 06.08.2019, яка прийнята в рамках відкритого виконавчого провадження № 59483243, містить вимоги про:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича щодо винесення постанови про арешт рахунків від 06.08.2019, прийнятою в рамках виконавчого провадження № 59483243;

- скасування постанови про арешт коштів боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, яка прийнята 06.08.2019 в рамках виконавчого провадження № 59483243.

Частиною 2 статті 343 ГПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У даному випадку ефективним способом поновлення прав сторони виконавчого провадження є саме не лише визнання дій приватного виконавця неправомірними, а і зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича усунути порушення, які допущені винесенням постанови про арешт рахунків від 06.08.2019, прийнятої в рамках виконавчого провадження №59483243, що не протиречить вимогам Закону.

Разом з тим, від представника стягувача надійшла заява (вх. № 20277 від 23 серпня 2019 року), в якій просить суд протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати можливість довести розмір фактично понесених судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" у зв`язку з розглядом скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича в межах справи № 922/1949/19 та залучити до матеріалів справи докази таких витрат.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись ст. 234, 255-257, 339, 343 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ліка-Світ на неправомірні дії та скасування постанови про арешт коштів боржника від 06.08.2019, яка прийнята у рамках відкритого виконавчого провадження № 59483243 (№ 19782 від 16.08.2019) - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича щодо винесення постанови про арешт рахунків від 06.08.2019, прийнятої в рамках виконавчого провадження № 59483243.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича усунути порушення, які допущені винесенням постанови про арешт рахунків від 06.08.2019, прийнятої в рамках виконавчого провадження №59483243.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст ухвали складено 28 серпня 2019 року.

Суддя Пономаренко Т.О.