Рішення

від 28.08.2019 по справі 922/2391/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2391/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Барса" (61010, м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 2) про стягнення 37237,26 грн. за участю представників:

від позивача - Жданова О.М., довіреність № 430-16 від 16.07.2019

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Барса" про стягнення 37237,26 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором №696дп від 26.09.2017, у зв`язку із чим, позивачем заявлено до стягнення суму попередньої оплати в розмірі 23528,75 грн. та пеню в розмірі 13708,51 грн. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складається із суми сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та розгляд справи по суті призначено на 28.08.2019 о 12:00.

Вищевказаною ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2019 (якою відповідачу було встановлено строк - у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) була надіслана на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена інформацією з ЄДРПОУ. 15.08.2019 вказана ухвала повернулася на адресу суду без вручення адресату з довідкою відділення поштового зв`язку: "причина повернення: за закінченням встановленого строку зберігання".

28.08.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яким до відповідача було направлено акт комісійного обстеження, рекламаційний акт та мотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт (за вх. № 20554). Надані документи досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Позивач в судове засідання 28.08.2019 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання 28.08.2019 не з`явився.

Оскільки ТОВ "Інженерна компанія "Барса" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

26.09.2017 року між позивачем - Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІК "Барса" (виконавцем) було укладено Договір № 696 дп (далі - Договір) (т.с. І а.с. 15-18), відповідно до умов. 1.1. якого відповідач зобов`язується виконати роботи з тимчасового електропостачання будівлі (літ.А-3), що реконструюється та яка розташована за адресою: м. Харків, пр. Московський, 122, 4-й під`їзд, а позивач зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до пункту 1.2. вищевказаного Договору, найменування, обсяг та строк виконання робіт за цим Договором визначається сторонами окремо в графіку виконання робіт, що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з умовами пункту 2.4. Договору, замовник зобов`язується оплатити виконавцю вартість робіт протягом 15 банківських днів з дати приймання замовником робіт в повному обсязі, якщо інші умови та строк оплати не визначені сторонами в графіку виконання робіт, але в будь-якому випадку не раніше отримання замовником оригіналу рахунку виконавця.

Із наявного в матеріалах справи календарного плану-графіку вбачається, що виконання робіт відповідачем мало бути розпочате у день отримання передплати та тривати 30 днів, 15 днів з яких - виконання робіт з прокладання кабельних мереж та установки обладнання, 15 днів - підписання договору на безоблікове використання з АК "Харківобленерго" (а.с. 25).

Так, із обставин справи вбачається, що виконавцем (відповідачем) було скеровано позивачу рахунок на оплату №170926-1 від 26.09.2017, відповідно до якого попередня оплата складала 23528,75 грн., у т.ч. ПДВ 3921,46 грн. (а.с. 26).

З наявної в матеріалах справи банківської виписки від 02.10.2017 по рахунку позивача вбачається, що 02.10.2017 останнім здійснено попередню оплату шляхом перерахування грошових коштів в сумі 23528,75 грн. на поточний рахунок відповідача - TOB "ІК "Барса" у безготівковій формі (а.с. 27).

Таким чином, згідно умов Договору відповідач зобов`язаний був розпочати роботи в день отримання попередньої оплати та виконати їх протягом наступних 30 днів.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує на тому, що відповідач, у порушення умов Договору № 696дп від 26.09.2017 не виконав означені даним Договором роботи.

Так, в обґрунтування позову позивачем зазначено про те, що складений та надісланий виконавцем (відповідачем) акт приймання виконаних підрядних робіт №190506/1, датований травнем 2019 р. суперечить умовам укладеного Договору, складений із запізненням понад 540 днів та взагалі не відповідає дійсності, оскільки жодні з вказаних в акті робіт не були виконаними, з урахуванням чого, позивачем заявлено до стягнення суму попередньої оплати в розмірі 23528,75 грн. та пеню в розмірі 13708,51 грн., яку нараховано за період прострочення виконання робіт з 02.11.2017 по 19.07.2019.

Додатково позивачем зауважено, що з метою досудового врегулювання спору, відповідачу було скеровано мотивовану відмову у підписанні акту виконаних робіт з вимогою про повернення попередньої оплати (а.с. 36-41).

Однак відповідач у добровільному порядку недоліки робіт не усунув та суму попередньої оплати позивачу не повернув.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами по цій справі виник з Договору № 696дп від 26.09.2017, який за своїм змістом та правовою природою є договором підряду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною першою статті 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Водночас, частиною першою статті 853 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами вище означеного Договору сторонами було погоджено та встановлено, зокрема, пунктами 8.1., 8.2. Договору, що у разі порушення Виконавцем умов Договору замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору. У випадку відмови Замовником від договору виконавець зобов`язаний повернути замовнику грошові кошти, сплачені останнім в якості оплати вартості робіт, що не були прийняті замовником на дату припинення дії Договору.

У даному разі, у зв`язку із порушенням виконавцем умов Договору, позивачем було скеровано на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору та вимогу про повернення попередньої оплати у розмірі 23528,75 грн. протягом семи днів з дня отримання вимоги за вих. №2093/16 від 25.04.2019 (а.с. 36-41).

Також, 04.06.2019 до позивача надійшов лист №190527/1 від 27.05.2019, у якому відповідачем зазначено про те, що роботи за договором №696дп від 26.09.2017 були виконані у повному обсязі, у зв`язку з чим до зазначеного листа були додані для підписання два примірника Актів приймання виконаних підрядних робіт №190506/1, датовані травнем 2019 року (а.с. 31).

Відповідно до п.п. 4.2.5 Договору, виконавець зобов`язується протягом 5 календарних днів з дня закінчення виконання робіт скласти та надати замовнику два примірники акту виконаних робіт, підписаних та скріплених печаткою виконавця.

Таким чином, з огляду на умовами п.п. 4.2.5 Договору та встановленого планом-графіком 30-денного строку виконання робіт, виконавець зобов`язаний був виконати роботи, скласти та надати замовнику акт виконаних робіт ще у листопаді 2017 року.

Із обставин справи вбачається, що з огляду на те, що виконавець у своєму листі за вих. №190527/1 від 27.05.2019 повідомив позивача про виконання робіт у повному обсязі, 13.06.2019 комісія у складі: 1 заступника директора Філії Житлово-побутовий комплекс ОСОБА_1 , головного інженера Філії Житлово-побутовий комплекс Севрюкової В. ОСОБА_2 ., головного енергетика Філії Житлово- побутовий комплекс Сидоренка А ОСОБА_3 . здійснила вихід за місцем виконанні робіт: нежитлові приміщення (літ.А-3), що розташовані за адресою м. Харків, просп. Московський, 122, 4-й під`їзд.

Так, комісією було встановлено, що роботи з тимчасового електропостачання будівлі (літ. А-3), що реконструюється, яка розташована за адресою: м. Харків, просп. Московський АДРЕСА_1 122, 4-й під`їзд, зазначені в акті виконаних робіт № 1905061, датованому травнем 2019 р., TOB ІК БАРСА фактично не виконані, матеріали, зазначені в акті виконаних робіт, не виявлені, що прямо відображено в Акті комісійного обстеження (а.с. 33).

З матеріалів справи вбачається, що відповідним Повідомленням за вих. №55/99 від 13.06.2019 відповідача було запрошено на 10 год. 00 хв. 14.06.2019 року прибути за адресою: м. Харків, просп. Московський, 122, 4-й під`їзд для належного приймання-передачі виконаних за договором №696дп від 26.09.2017 року робіт (а.с. 32).

Так, 14.06.2019 року о 10 год.00 хв. представники відповідача прибули за місцем виконання робіт та разом з представниками ДП Завод імені В.О. Малишева (Філії Житлово-побутовий комплекс ) здійснили огляд об`єкту виконання робіт, у зв`язку з чим виявлено, що роботи з тимчасового електропостачання будівлі (літ. А-3), розташованої за адресою: м. Харків, просп. Московський, 122, 4-й під`їзд, не були виконаними у повному обсязі.

При цьому, згідно з умовами пункту 3.8. Договору визначено, що якщо при прийманні робіт будуть виявлені недоліки, які виникли з вини виконавця, замовник має право відмовитись від підписання акту виконаних робіт, замість цього сторони складають рекламаційний акт, в якому вказують повний перелік недоліків виконання виконавцем робіт або складення первинних документів. У разі якщо виконавець відмовляється від підписання рекламаційного акту, такий акт підписується замовником в односторонньому порядку, про що робиться відповідна відмітка та письмово повідомляється виконавця.

У даному разі, комісія у складі: 1 заступника директора Філії Житлово-побутовий комплекс ОСОБА_1 , головного інженера Філії Житлово-побутовий комплекс Севрюкової В. ОСОБА_2 ., головного енергетика Філії Житлово-побутовий комплекс Сидоренка А ОСОБА_3 . склали відповідний рекламаційний акт від 14.06.2019, який міститься у матеріалах справи (а.с. 34 - 35).

У зв`язку з тим, що представники виконавця залишили об`єкт виконання робіт до моменту завершення складання рекламаційного акту, він був підписаний в односторонньому порядку, про що була зроблена відповідна відмітка та повідомлено про складений рекламаційний акт у мотивованій відмові у підписанні акту виконаних робіт №91/99 від 14.06.2019 р.

Отже, судом з`ясовано, що складений та надісланий виконавцем акт приймання виконаних підрядних робіт № 190506/1, датований травнем 2019 року суперечить умовам укладеного Договору, складений із запізненням понад 540 днів та не відповідає обсягом та якістю робіт, що у ньому зазначено.

З урахуванням наведеного, суд робить висновок про те, що замовником обґрунтовано було відмовлено у підписанні зазначеного акту приймання виконаних підрядних робіт № 190506/1, датованого травнем 2019 року.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 визначено, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовчу діяльність.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, позивач подав суду належні докази, які об`єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію щодо позовних вимог про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 23528,75 грн., тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом правомірними, обґрунтованими, тому підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог про стягнення 13708,51 грн. пені, суд зазначає про наступне.

Вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами частин 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частинами 1 та 4 ст. 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6.1. Договору сторони передбачили та встановлено, що за невиконання або неналежне виконання будь - якою із сторін своїх обов`язків за цим Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані таким невиконанням збитки та сплачує штрафні санкції, передбачені цим Договором та чинним законодавством України. Штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Водночас, відповідно до умов підпунктів 6.3.1. та 6.3. Договору, у разі порушення строків виконання робіт виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені від несвоєчасно виконаних робіт, за кожен календарний день прострочення, але в будь-якому випадку не більше 30% вартості невиконаних в обумовлені терміни робіт.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено спеціальну позовну давність для окремих видів вимог, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

При цьому, статтею 259 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 8.5. Договору сторонами визначено, що сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання виконавцем своїх зобов`язань за цим Договором припиняється через 3 (три) роки від дня, коли такі зобов`язання мали бути ним виконані.

Згідно з умовами пункту 8.6. Договору, сторони дійшли згоди про те, що строк позовної давності за вимогами Замовника за цим Договором (у тому числі щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) складатиме 3 (три) роки.

Тобто, за домовленістю сторін нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання виконавцем своїх зобов`язань припиняється через 3 (три) роки від дня, коли такі зобов`язання мали бути виконані; також сторонами у Договорі позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) була збільшена до 3 (трьох) років.

Так, суд вважає за необхідне вдруге звернути увагу на умови Договору, встановленого сторонами календарного плану - графіку, а також враховуючи здійснену позивачем попередню оплату 02.10.2017, відповідач мав обов`язок розпочати роботи в день отримання попередньої оплати та виконати їх протягом наступних 30 днів. Тобто, роботи мали бути виконаними у строк до 01.11.2019 р.

Таким чином, нарахована позивачем пеня за період прострочення виконання робіт з 02.11.2017 по 19.07.2019 в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені від несвоєчасно виконаних робіт, за кожен календарний день прострочення, яка склала 13708,51 грн., обґрунтована, відповідає умовам Договору та нормам чинного закону, розрахунок здійснено арифметично вірно, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню.

З урахуванням вимог статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки господарського суду про наявність підстав для повного задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

Враховуючи складність виготовлення повного тексту судового рішення, на підставі статей 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Барса" (61010, м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 2, код ЄДРПОУ 38633452, ІПН 386334520344) на користь Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629, п/р НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк", м. Київ, МФО 320478, ІПН 143156220397) - 23528,75 грн. суми попередньої оплати; 13708,51 грн. пені та 1921,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "29" серпня 2019 р.

Суддя Є.М. Жиляєв