Рішення

від 28.08.2019 по справі 922/2433/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2433/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ", м. Черкаси до Національного наукового центру "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини", м. Харків про стягнення 122442,52 грн. за участю представників:

позивача - Джирма А.В. (довіреність б/н від 13.05.2019 р., адвокат);

відповідача - Кібірєва І.О. (довіреність №670 від 27.08.2019 р.).

ВСТАНОВИВ:

01.08.2019р. позивач - ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Національного наукового центру "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" про стягнення 122442,52 грн., з яких 91202,16 грн. основного боргу, 17385,88 грн. пені, 1469,23 грн. 3% річних, 6001,10 грн. інфляційних, 6384,15 грн. 7% штрафу, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу №С/210-18 від 02.03.2018 р. Штрафні санкції обчислюються позивачем з 11.01.2019 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2433/19 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначивши судове засідання з розгляду справи по суті на 28.08.2019 р.

28.08.2019 р. відповідач надав до суду до початку судового засідання відзив (вх.№20508), в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи наданий відзив.

У судовому засідання позивач позов підтримував, а відповідач визнавав позов в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» (далі - Позивач) та Національним науковим центром «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (далі - Відповідач) (разом - Сторони) було укладено Договір постачання природного газу № С/210- 18 від 02.03.2018 року.

Предметом даного Договору відповідно до п.1.1. Договору є постачання Постачальником природного газу в 2018 році в обсягах і порядку, передбачених даним Договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.1.2. Договору, Постачальник передає Споживачу газ в обсягах 45 000 куб.м.

Постачання газу здійснюється для потужностей Споживача за наступною адресою: 61023, Україна, Харківська обл., м.Харків, вул. Пушкінська,83.

Вартість договору та ціна за 1000,0 кубічних метрів природного газу з урахуванням вартості транспортування, передбачені п. 2.1., 2.2. Розділу II Договору:

2.1. Загальна вартість даного договору складає 404 100,00 грн. , в т.ч. ПДВ: 67350,00 грн.

2.2. Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу на момент укладення даного Договору, без врахування вартості транспортування природного газу магістральними трубопроводами по території України та без ПДВ складає 7483,33 грн., крім того ПДВ 20% - 1496,67 грн. Разом 8980,00 грн. Вартість договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Пунктом 11.1. Розділу XI Договору встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання умов договору до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків, передбачених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» .

Пункт 2.4. Розділу II Договору передбачає, що зміна ціни природного газу можлива з укладанням додаткової угоди до Договору відповідно до чинного законодавства України, у тому числі законодавства про здійснення державних закупівель.

Згідно з п.3.1. Договору, порядок оплати встановлюється наступним чином:

1. ) При зменшенні місячного обсягу споживання газу Споживачем - залишок грошових коштів зараховується в оплату за наступний місяць поставки, з урахуванням положень даного Договору;

2. ) При збільшенні споживання місячного обсягу газу, Споживач зобов`язаний провести оплату за обсяг газу, на який збільшиться поставка, з урахуванням положень Договору.

В межах, визначених умовами Договору за взаємною згодою між Сторонами були укладені наступні Додаткові Угоди:

- Додаткова Угода № 1 від 03.05.2018 року про те, що з 01 квітня 2018 року ціна природного газу по договору складає за 1000 куб.м. - 9639,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% та про зміну планових обсягів;

- Додаткова Угода № 2 від 29.05.2018 року про те, що з 01 травня 2018 року ціна природного газу по договору складає за 1000 куб.м. - 10140,00грн. в т.ч. ПДВ 20% та про зміну планових обсягів;

- Додаткова Угода № 3 від 05.07.2018 року про те, що з 01 червня 2018 року ціна природного газу по договору складає за 1000 куб.м. - 10890,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%;

- Додаткова Угода № 4 від 19.10.2018 року про те що, з 01 вересня 2018 року ціна природного газу по договору складає за 1000 куб.м. - 11979,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% та про зміну планових обсягів;

- Додаткова Угода № 5 від 26.10.2018 року про те, що з 05 вересня 2018 року ціна природного газу по договору складає за 1000.0 куб.м - 13176,90 грн., в т.ч. ПДВ 20% та про зміну планових обсягів;

- Додаткова Угода № 6 від 15.11.2018 року про те, що з 01 жовтня 2018 року ціна природного газу за 1000 куб.м. становить - 14410,20 грн. в т.ч. ПДВ 20%;

- Додаткова Угода №7 від 07.12.2018 року про загальну вартість Договору у сумі - 46968,18 грн.

- Додаткова Угода № 8 від 26.12.2018 року про загальну вартість Договору у сумі - 137707,07 грн. та про зміну планових обсягів споживання.

Так, на виконання умов Договору, та Додаткових угод, в грудні 2018 року Позивачем було поставлено Відповідачу газ в об`ємі - 6.329 тис.м.куб. за ціною 12008,50 грн. без ПДВ за 1000 куб. метрів на загальну суму 91202,16 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу № РН-0003223 від 31.12.2018 року та Актом звірки взаєморозрахунків ТОВ «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» з Національним науковим центром «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини.

Таким чином, Позивач в повній мірі виконав взяте на себе господарське зобов`язання, поставивши Відповідачу природний газ.

Відповідач використав природний газ, отримав і підписав акт приймання-передачі за грудень 2018 року № РН-0003223 від 31.12.2018 року, чим визнав суму за переданий природний газ, проте так і не сплатив її.

Відповідно п. 9.1., Договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони вживають заходів щодо їх розв`язання шляхом переговорів.

З метою врегулювання спору між позивачем та відповідачем, що виник у зв`язку з простроченням виконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті спожитого природного газу, на адресу відповідача була направлена повторна вимога з актами приймання-передачі для затвердження та підпису № РН-0003223 від 31.12.2018 року та Акти звірки взаєморозрахунків.

Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.

Станом на 25.07.2019 року сума заборгованості за спожитий природний газ так і не сплачена.

Ч.1 ст.174 ГК України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно із положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За своєю правовою природою договір № С/210- 18 від 02.03.2018 року є договором поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав та поставив відповідачу товар, зазначений договором, на загальну суму 91202,16 грн. з ПДВ, що підтверджується матеріалами справи.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та повністю не розрахувався за поставлений товар у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором на суму 91202,16 грн., а отже позовні вимоги щодо стягнення основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи і тому підлягають задоволенню.

Пунктом 7.2. Договору визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених Розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 20 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Враховуючи те, що пунктом 3.3 Договору зазначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати грошових коштів Відповідачем на поточний рахунок Позивача згідно з актом про постачання природного газу за отриманий товар до 10 числа місяця наступного за місяцем постачання, штрафні санкції застосовуються з 11 січня 2019 року включно.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відтак, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за вказані періоди складає 17385,88 грн.

Крім того, у відповідності до п.7.2. Договору, за прострочення понад 20 (двадцять) днів додатково сплачується штраф 7% від простроченого платежу.

Враховуючи зазначене, умови укладеного Договору та порушення виконання зобов`язання відповідачем, позивачем було за період прострочення з 11.01.2019 року по 25.07.2019 року нараховано 17385,88 грн. пені та 6384,15 грн. 7% штрафу.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню пені та штрафу, суд вважає його обґрунтованим, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, умови укладеного Договору та порушення виконання зобов`язання відповідачем, позивачем за період з 11.01.2019 року по 25.07.2019 року було нараховано 1469,23 грн. 3% річних та 6001,10 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 3% річних та інфляційних втрат суд вважає його обґрунтованим, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.ст.129-130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з положеннями ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі до початку розгляду справи по суті, у суду виникають підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору в розмірі 960,50 грн., про що суд постановляє відповідну ухвалу.

Судові витрати по сплаті 50% судового збору в розмірі 960,50 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 80, 86, 129, 130, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Національного наукового центру "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" (адреса: 61023, м.Харків, вул.Пушкінська,83; код ЄДРПОУ 00497087; р/р 3522923006247 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172; ІПН 004970820317, Свід.№28688433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (адреса: 18002, м.Черкаси, вул.Гоголя,137, оф.15; код ЄДРПОУ 36860996; р/р: НОМЕР_1 в Акціонерний банк "Південний", м.Одеса, МФО 328209; ІПН: 368609923011) 91202,16 грн. боргу, 17385,88 грн. пені, 6384,15 грн. 7% штрафу, 1469,23 грн. 3% річних, 6001,10 грн. інфляційних, 960,50 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (адреса: 18002, м.Черкаси, вул.Гоголя,137, оф.15; код ЄДРПОУ 36860996; р/р: НОМЕР_1 в Акціонерний банк "Південний", м.Одеса, МФО 328209; ІПН: 368609923011) з Державного бюджету 50% судового збору у розмірі 960,50 грн., сплаченого останнім до господарського суду Харківської області згідно з платіжним дорученням № 4374 від 25.07.2019 р., відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", про що постановити відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "29" серпня 2019 р.

Суддя К.В. Аріт