Рішення

від 29.08.2019 по справі 420/3801/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3801/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробнича фірма "Антіка" про стягнення податкового боргу у розмірі 502516,88 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробнича фірма "Антіка", в якій позивач просив суд Стягнути з усіх відкритих рахунків в банках Товариства з обмеженою відповідальністю Антіка (код ЄДРПОУ 38477234) суму податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 502516,88 грн. (п`ятсот дві тисячі п`ятсот шістнадцять грн. 88 коп.) на бюджетний рахунок № 31117029015008, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38016923, отримувач коштів УК у м. Одесі Приморський р-н/14060100, КБК 14060100.

Ухвалою від 01.07.2019 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ НВФ Антіка перебуває за основним місцем обліку, як платник податків у ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з 06.12.2012 року та зареєстроване за № 237816. При цьому зазначено, що за відповідачем значиться податкова заборгованість перед бюджетом на загальну суму 502516,88 грн., а саме по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 502516,88 грн.

Позивач до судового засідання не з`явився, 28.08.2019 року (вх. № 30656/19) подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутністю представника.

Відповідач сповіщався належним чином та завчасно про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, будь-яких клопотань або відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.

Суд зазначає, що наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, яка надсилалася на зазначену в реєстраційних документах адресу відповідача, повернулась до суду з відповідним поштовим повідомленням з відміткою органу зв`язку - "за адресою відсутній" (а.с. 95, 110). Крім того, судом було зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною в позовній заяві.

Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Головного управління ДФС в Одеській області Одеському окружному адміністративному суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно даних Головного управління ДФС в Одеській області відповідач станом на 29.05.2019р. має податкову заборгованість перед бюджетом на загальну суму 502516,88 грн., а саме по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 502516,88 грн. (а.с. 13-14, 23-30).

Пунктом 15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. пп. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктами 36.1, 36.2, 36.3 ст.36 ПК України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст.57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Таким чином, сума узгодженого грошового зобов`язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.

Враховуючи, що сума податкового зобов`язання є узгодженою та не сплачена своєчасно відповідачем, вона набула статусу податкового боргу.

Суд встановив, що згідно даних Головного управління ДФС в Одеській області відповідач станом на 29.05.2019р. має податкову заборгованість перед бюджетом на загальну суму 502516,88 грн., а саме по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 502516,88 грн. (а.с. 13-14, 23-30).

Зазначена заборгованість виникла в результаті перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ Науково-виробнича фірма Антіка , код ЄДРПОУ 38477234.

Так, за результатами проведення перевірки були складені акти: від 21.09.2017 року № 7615/15-53/12-38477234 на підставі якого винесене податкове повідомлення - рішення від 23.11.2017 року № 0106081212 на суму 35775,48 грн. (а.с. 31-33); від 04.06.2018 року № 12712/15-32-1212/38477234 на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення від 31.07.2018 року № 0162471212 на суму 8050 грн. (а.с. 34-36); від 16.10.2018 року № 32016/15-32-12-10/38477234 на підставі якого винесене податкове повідомлення - рішення від 18.10.2018 року № 0213261210 на суму 1998,19 грн. (а.с. 38-40); від 13.06.2017 року № 614/15-32-14-07/38477234 на підставі якого винесене податкове повідомлення - рішення від 27.06.2017 року № 0016471407 на суму 431157,5 грн. (а.с. 44-60).

Також, перевіркою своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ Науково-виробнича фірма Антіка за результатами якої був складений акт від 29.12.2017 року № 7932/15-32-12-12/38477234 на підставі якого винесене податкове повідомлення - рішення від 04.01.2018 року № 0000941212 на суму 6,74 грн. (а.с. 68-71).

Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) виникла в результаті: нарахування податкової декларації № 9201376126 від 19.09.2018 року на загальну суму 28621,00 грн. (а.с. 15-16); нарахування податкової декларації № 9173827802 від 16.08.2018 року на загальну суму 2349,00 грн. (а.с. 17-18); нарахування податкової декларації № 9047680543 від 19.03.2018 року на загальну суму 37222,00 грн. (а.с. 19-20); нарахування податкової декларації № 9296625853 від 22.01.2018 року на загальну суму 26 154,00 грн. (а.с. 21-22).

Крім того, відповідачу була нарахована пеня на загальну суму 6338,36 грн., відповідно до п.п. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України та ч. 4 гл. 2 розділу ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, ситних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с. 13).

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення боргу, у відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України на адресу відповідача надіслано податкову вимогу форми "Ю" № 35063-17 від 07.12.2017р., яка направлялась відповідачу 19.12.2017р. (а.с. 78).

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов`язанням відповідачем суду не надано.

На час розгляду справи сума заборгованості в розмірі 502516,88 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; код ЄДРПОУ 39398646) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробнича фірма "Антіка" (місцезнаходження: вул. Велика Арнаутська, буд. 17, офіс 4С/5, м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 38477234) про стягнення податкового боргу у розмірі 502516,88 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з усіх відкритих рахунків в банках Товариства з обмеженою відповідальністю Антіка (код ЄДРПОУ 38477234) суму податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 502516,88 грн. (п`ятсот дві тисячі п`ятсот шістнадцять грн. 88 коп.) на бюджетний рахунок № 31117029015008, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38016923, отримувач коштів УК у м. Одесі Приморський р-н/14060100, КБК 14060100.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2019 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.