Рішення

від 20.08.2019 по справі 520/5856/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2019 р. № 520/5856/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Ірістон-Мед" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем невірно застосовано норми законодавства про рекламу при перевірці інформаційної вивіски, розміщеної на приміщенні, в якому позивач здійснює свою господарську діяльність та зроблено висновок, що інформація розміщена на даній вивісці є рекламною. Посилаючись на наведене, вважав, що спірні рішення відповідача є необґрунтованими і безпідставними та підлягають скасуванню.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому заперечуючи проти заявлених вимог просив у їх задоволенні відмовити, посилаючись на норми Закону України Про рекламу . В обґрунтування доводів зазначив, що фахівцем ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області було встановлено факт розповсюдження зовнішньої реклами без дозволу органу місцевого самоврядування та без розміщення напису Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я , чим порушено вимоги ч.2 ст.8, ч.1 ст.16 та абз.5 ч.4 ст.21 Закону України Про рекламу .

Позивач надав відповідь на відзив щодо помилковості доводів відповідача.

Від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Ірістон-Мед" (ідентифікаційний код 39852532) зареєстроване за адресою: 61177, м. Харків, вул. Ініціативна, буд. 4, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( а.с.14-15).

Нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Ініціативна, буд. 4 знаходиться у позивача в користуванні на підставі договору оренди нежитлового приміщення (медичного центру) №1/01/2018 від 01.01.2018 року ( а.с.27-30).

З матеріалів справи вбачається, що на фасаді вказаного приміщення на першому поверсі позивачем розміщена вивіска (табличка) з текстом наступного змісту:

Медицинський центр Каролина, график работы с 9:00 до 20:00, Стоматология, Гиекология, УЗИ діиагностика, массаж, иглотерапия, Лор лечение аппаратом Тонзилор и ЛАСТ Лор, прием анализов, манипуляционный кабинет, удаление борадавок, папилом и тп. ( а.с.11).

Посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами встановлено, що при розповсюдженні ПП "Ірістон-Мед" зовнішньої реклами вищевказаного змісту на вивісці, розташованій на першому поверсі нежитлового приміщення за адресою: м. Харків, вул. Ініціативна, буд . 4 , позивачем порушені вимоги ч.2 ст.8, ч.1 ст.16 та абз.5 ч.4 ст. 21 Закону України "Про рекламу", а саме: розповсюджувачі реклами не можуть поширювати рекламу, якщо відповідно до законодавства види діяльності або товари, що рекламуються, підлягають обов`язковій сертифікації або їх виробництво чи реалізація вимагає наявності відповідних дозволу, ліцензії, а рекламодавець не надав розповсюджувачу реклами копії таких сертифіката, дозволу, ліцензії, засвідчених у встановленому порядку; розміщення зовнішньої реклами без наявності дозволу.

Відповідно до пункту 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач звернувся до позивача з вимогою №52/5566 від 06.05.2019 року про надання документів щодо розміщеної реклами в якій повідомив дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про рекламу ( а.с.9-10).

Позивачем у відповідь на дану вимогу надіслано відповідачу письмові пояснення, в яких зазначено, що позивач жодним чином не порушив законодавство про рекламу. Вказані у вимозі норми Закону України "Про рекламу", на нього не поширюється, так як вивіска розміщена на першому поверсі орендованого ним нежитлового приміщення за адресою: м.Харків, вул. Ініціативна , буд. 4 являється інформаційною табличкою, а не зовнішньою рекламою, а тому будь-які дозволи та документи, які б підтверджували замовлені, виготовлення чи розміщення зовнішньої реклами або щодо її вартості у позивача відсутні (а.с.35-42).

Відповідачем за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу складені протоколи №174 та №175 від 30.05.2019 року, на підставі яких винесені рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу: від 30.05.2019 №156, яким за порушення вимог абз.5 ч.4 ст. 21 Закону України "Про рекламу", на позивача накладено штраф у розмірі 5083,00 грн.; від 30.05.2019 №157, яким за порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу", на позивача накладено на штраф у розмірі 5083,00 грн. та складені приписи від 30.05.2019 року № 112 та № 113 про усунення порушень шляхом включення позивачем до вивіски підприємства письмового застереження Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я та отримання від органу місцевого самоврядування дозволу на розміщення зовнішньої реклами ( а.с.43-54).

Позивач, на погодившись з накладенням на нього штрафів, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Розглядаючи вказану справу, суд зазначає, що відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовані Законом України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1023-XII, держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Частиною 3 ст.5 Закону №1023-XII встановлено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Відповідно до статтею 26 Закону №1023-XII унормовані повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Пунктом 12 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.02.2016 №45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2016 за № 365/28495 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Головне управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про рекламу" , контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

Тобто, на відповідача законодавством покладений обов`язок здійснення контролю за дотриманням Закону України "Про рекламу" суб`єктами господарювання.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР, у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Статтею 1 Закону №270/96-ВР передбачено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Статтею 9 Закону №270/96-ВР визначаються правила ідентифікації реклами, а саме: реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу; реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова "реклама"; інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами"; прихована реклама забороняється.

Цією ж нормою однозначно закріплено, що не є рекламою в розумінні Закону №270/96-ВР, а саме:

- логотип телерадіоорганізації, яка здійснює трансляцію програм, передач, не вважається рекламою;

- вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Відповідно до абзацу 8 п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Згідно п.48 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 вивіски чи таблички: повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються; не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків; не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об`єктах незавершеного будівництва; площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний.

Тобто, з наведених норм слідує, що вивіска чи табличка має відповідати таким умовам: місце розміщення (на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення); розмір - загальна площа не повинна перевищувати 3 кв.м.; зміст (інформація про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи).

Частиною 1 ст.16 Закону №270/96-ВР встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст.8 Закону №270/96-ВР визначено, що розповсюджувачі реклами не можуть поширювати рекламу, якщо відповідно до законодавства види діяльності або товари, що рекламуються, підлягають обов`язковій сертифікації або їх виробництво чи реалізація вимагає наявності відповідних дозволу, ліцензії, а рекламодавець не надав розповсюджувачу реклами копії таких сертифіката, дозволу, ліцензії, засвідчених у встановленому порядку.

За приписами ч.4 ст. 21 Закону №270/96-ВР, реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити: об`єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації; вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу; рекомендацію щодо обов`язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб; текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.

У рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється розміщення: відомостей, які можуть справляти враження, що за умови застосування лікарського засобу чи медичного виробу консультація з фахівцем не є необхідною; відомостей про те, що лікувальний ефект від застосування лікарського засобу чи медичного виробу є гарантованим (абз. 2, 3 ч. 6 ст. 21 Закону №270/96-ВР).

Згідно з ч.2 ст. 26 Закону №270/96-ВР, на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

В силу положень ч.1 ст. 27 Закону №270/96-ВР, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.

Вказаною ст. 27 Закону №270/96-ВР також визначені розміри штрафів, за порушення вимог законодавства про рекламу.

Суд зазначає, що вказаним законом встановлено виключний перелік засобів, виробів та методів, в рекламі яких суб`єкти господарювання зобов`язані розміщувати текст попередження із словами: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я", а саме при рекламуванні лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації.

Відповідно до пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі Порядок №693), підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк (п. 10 Порядку №693).

Згідно з пунктом 11 Порядку №693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Пунктом 13 Порядку №693 передбачено, що посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про рекламу та перевірка відповідності підстав розміщення реклами вимогам чинного законодавства здійснюється в порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004, на підставі Закону України "Про рекламу".

Як випливає з матеріалів справи, посадовими особами відповідача було встановлено наявність рекламного носія - зовнішньої реклами позивача у вигляді вивіски розташованої на першому поверсі нежитлового приміщення за адресою: м. Харків, вул. Ініціативна, буд . 4 .

Суд встановив, що на вказаній табличці розміщено рекламу, що являє собою графічне зображення з текстом Медицинський центр Каролина, график работы с 9:00 до 20:00, Стоматология, Гинекология, УЗИ диагностика, массаж, иглотерапия, Лор лечение аппаратом Тонзилор и ЛАСТ Лор, прием анализов, манипуляционный кабинет, удаление борадавок, папилом и тп. .

Згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП Ірістон-Мед займається такими видами діяльності:

код КВЕД 86.21 Загальна медична практика;

код КВЕД 86.10 Діяльність лікарняних закладів;

код КВЕД 86.21 Загальна медична практика (основний);

код КВЕД 86.22 Спеціалізована медична практика;

код КВЕД 86.23 Стоматологічна практика;

код КВЕД 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров`я ( а.с.17).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів" від 02.10.2013 №753, медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

Щодо методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації то зазначені поняття передбачають наявність у зображенні реклами засобів, знарядь, способів або процесу, за допомогою яких здійснюється постановка діагнозу, лікування та попередження хвороб, тощо.

Суд звертає увагу на те, що текст Лор лечение аппаратом Тонзилор и ЛАСТ Лор - містить в собі назви певних медичних апаратів, а саме:

- Аппарат ультразвуковой низкочастотный оториноларингологический для хирургического и консервативного лечения заболеваний лор-органов "ТОНЗИЛЛОР-ММ" Аппарат " Тонзиллор ММ" ( Тонзилор ) предназначен для консервативного и хирургического лечения заболеваний лор-органов путем воздействия энергией низкочастотных ультразвуковых колебаний и вакуумом на пораженные биоткани как через жидкие лекарственные препараты, так и контактно. ( інформація отримана з інтернет ресурсу - https://fiskltd.com/catalog/fizioterapiya/apparaty-ultrazvukovoj-terapii-bos-terapii/apparat-tonzillor-mm.html. )

- Аппарат ЛАСТ-ЛОР предназначен для воздействия низкоинтенсивным лазерным излучением красной (К) областей спектра непосредственно на пораженные ткани горла, уха, носа с целью лечения воспалительных заболеваний, а также повышения резистентности. Область применения - оториноларингология: стационары, поликлиники, специализированные лечебные учреждения. ( інформація отримана з інтернет ресурсу - http://www.trima.ru/medicine/last.htm).

Перелік: прийом аналізів, манипуляционный кабинет, удаление борадавок, папилом и тп. - це перелік конкретних послуг, які надаються підприємством в межах здійснення його господарської діяльності в галузі медицини.

Гінекологія - галузь медицини, що вивчає захворювання, характерні лише для жіночого організму, i насамперед, захворювання жіночої репродуктивної системи.

Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога здійснюється в амбулаторіях загальної практики/сімейної медицини, в жіночих консультаціях, гінекологічних кабінетах центральних районних лікарень, сільських лікарських амбулаторіях, фельдшерсько-акушерських пунктах, центрах планування сім`ї, оглядових кабінетах поліклінік (Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги затверджені Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.07.2011 № 417).

Массаж - відповідно до листа МОЗ від 05.10.2004 N 3.08-19/877 в медичній практиці - це механічна дія на тканини за допомогою спеціальних навичок та прийомів. Розрізняють наступні види масажу - лікувальний (застосовують при різних захворюваннях), гігієнічний (застосовують для оздоровлення організму і профілактики захворювань), косметологічний, як підвид гігієнічного, та спортивний (для покращання функціональної діяльності м`язів).

Голкотерапія - нетрадиційний метод лікування, що полягає у подразненні периферичних нервових розгалужень за допомогою уколів у певні точки тіла.

УЗД (ультразвукове дослідження) діагностика - це медичне дослідження, що використовує високочастотні звукові хвилі для отримання зображення поточного стану внутрішніх органів людини в реальному часі.

Тобто, позивачем на вказаній вивісці зазначені певні медичні апарати з посиланням на їх назви, методи лікування, діагностики та послуги , які надаються медичним закладом. Відтак, вказана інформація є рекламою медичного центру "Каролина" та потребує зазначення встановленого Законом України "Про рекламу" застереження та отримання відповідного дозволу.

Суд відхиляє посилання позивача, що штрафи були застосовані до підприємства неправомірно, оскільки позивачем самостійно демонтовано вивіску, стосовно факту розміщення на фасаді приміщення медичного центру та змісту якої, складені протоколи та прийняті рішення про порушення законодавства про рекламу, з огляду на наступне.

Позивач в обґрунтування доводів посилається на пункт 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2003 №2067, яким передбачено, що у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу на те, що у разі усунення порушень вимог законодавства про рекламу рекламодавець не звільняється від відповідальності за таке порушення. Прийняте позивачем самостійне рішення про демонтаж вивіски не свідчить про неможливість застосування відповідачем до Підприємства передбачених статтею 27 Закону України "Про рекламу" штрафних санкцій.

Згідно ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд вважає, що рішення Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 30.05.2019 року №156 та від 30.05.2019 року №157 є правомірними, а вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Ірістон-Мед" (61177, Харківська обл., місто Харків, вул. Ініціативна, будинок 4, код ЄДРПОУ 39852532) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (просп. Науки, буд. 40, 6 пов.,м. Харків,61166, код ЄДРПОУ40324829) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 29 серпня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.