Ухвала

від 29.08.2019 по справі 640/16184/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

29 серпня 2019 року м. Київ № 640/16184/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Акціонерного товариства Державний ощадний банк України про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства Державний ощадний банк України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва з звернулося Акціонерне товариство Державний ощадний банк України з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить визнати незаконними дії відповідача з визначення ринкової вартості арештованого майна ТОВ Алантіс у виконавчому провадженні №59491407; зобов`язати відповідача винести постанову про призначення іншого експерта, суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні №59491407 для проведення оцінки арештованого майна ТОВ Алантіс .

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позовну заяву шляхом зупинення реалізації арештованого майна ТОВ Алантіс , а саме: лоту №368574 Обладнання , яке знаходиться за адресою: Одеська обл., Арцизький р-н, с. Новохолмське, вул. Зернова, 1 у виконавчому провадження №59491407 на Системі електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ) до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі; заборони відповідачу та ДП СЕТАМ здійснювати дії щодо реалізації арештованого майна ТОВ Алантіс а саме Обладнання , яке знаходиться за адресою: Одеська обл., Арцизький р-н, с. Новохолмське, вул. Зернова, 1 у виконавчому провадження №59491407 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі.

Дана заява обґрунтована тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду законним правам та інтересам АТ Ощадбанк як стягувачу в межах виконавчого провадження ВП №59491407 захист яких стане неможливим та/або утрудненим без вжиття заходів забезпечення позову, через реалізацію нерухомого майна за ціною, яка не відповідає ринковій, оскільки реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів має наслідком перехід права власності на таке майно особі, яка його придбала.

Заявник наголошує, що реалізацію арештованого майна, зокрема проведення торгів, призначено на 29.08.2019 року, результат відчуження нерухомого майна фактично унеможливить виконання рішення суду за результатами розгляду справи по суті.

При цьому вказує, що забезпечення позову не спричинить негативних наслідків, оскільки після їх скасування ДП СЕТАМ відповідно до п.3 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна здійснює заходи щодо відновлення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) у цілому або за окремим лотом із збереженням попередніх умов їх проведення та без уцінки майна.

Суд, за наслідком розгляду заяви про забезпечення позову, вважає, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу вказаних норм вбачається, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Однак, заявником не обґрунтовано наявність жодної із зазначених підстав можливості вжиття заходів забезпечення позову, та не надано доказів, з яких би суд міг пересвідчитись про можливість існування таких підстав.

Заявник звертає увагу, що відповідачем вчинено дії щодо реалізації арештованого майна ТОВ Алантіс у виконавчому провадженні №59491407, зокрема, виставлено лот №368574 Обладнання , яке знаходиться за адресою: Одеська обл. , Арцизький р- н , с . Новохолмське, вул. Зернова , 1 у Системі електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ), тому на його думку такі дії викликають побоювання ускладнення чи унеможливлення поновлення порушених прав вразі позитивного вирішення справи по суті, оскільки арештоване майно буде реалізовано з подальшою реєстрацією права власності.

Як вбачається з позовної заяви та заяви про забезпечення позову, доводи заявника зводяться до того, що він вважає незаконними дії відповідача з визначення ринкової вартості арештованого майна ТОВ Алантіс у виконавчому провадженні №59491407.

Разом із тим, заявником не надано належних доказів на підтвердження неправомірного визначення ринкової вартості арештованого майна ТОВ Алантіс чи того, що така вартість є заниженою/завищеною. Крім того, не вказано відновлення яких саме прав позивача стане неможливим чи ускладненим через визначення вказаної ринкової вартості майна.

Саме лише припущення заявника без належних доказів щодо неправомірності визначення ринкової вартості арештованого майна не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову у відповідності до ст.150 КАС України.

При цьому, суд звертає увагу, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на те, що невжиття таких заходів істотно ускладнить відновлення прав позивача не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також судом не підтверджено та не встановлено наявності реальної загрози виникнення незворотних для позивача наслідків.

Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

Таким чином, на час розгляду судом заяви суд не вбачає в оскаржуваних діях ознак можливої небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача; суду не доведено неможливість захисту прав позивача без вжиття таких заходів; не доведено, що для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, заявником не доведено та не підтверджено належними доказами, що оскаржувані дії мають ознаки очевидно протиправних.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає подану заяву про забезпечення позову такою, що не може бути задоволена судом

При цьому, суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості у подальшому повторно ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.

Відтак, суд дійшов висновку про доцільність відмови позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

З урахуванням викладеного та керуючись приписами статей 150-154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства Державний ощадний банк України про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, передбаченими ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда