Постанова

від 28.08.2019 по справі 160/2705/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 160/2705/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представника відповідача Никитенка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 р. (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) в справі № 160/2705/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг-Дніпро-2005 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Холдинг-Дніпро-2005 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2019 р. № 0004821404 про збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 6 000 573,03 грн., в тому числі за основним платежем - 4 800 458,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 200 114,61 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.02.2019 р. № 0004821404.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції заниження позивачем нормативно-грошової оцінки земельної ділянки при визначенні суми орендної плати у податкових деклараціях з плати за землю за 2016-2018 роки. При цьому вказує, що контролюючий орган самостійно не визначає та не застосовує коефіцієнти при визначенні нормативно-грошової оцінки, які визначаються Держгеокадастром у відповідних витягах. Вказує на безпідставне незастосуванню до спірних правовідносин приписів п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України щодо подання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки землі при поданні першої декларації та у разі зміни такої оцінки, а також на неправильний висновок суду першої інстанції, що зміна нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі, а зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати. Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції, відкривши загальне позовне провадження у справі та провівши підготовче засідання 11.04.2019 р., не закрив підготовче провадження, а також перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження за відсутності клопотання відповідача. Також вказує на дотримання контролюючим органом процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Холдинг-Дніпро-2005 з питань повноти нарахування орендної плати за земельну ділянку, що перебуває в користуванні ТОВ Холдинг-Дніпро-2005 на підставі укладених з Дніпровською міською радою договору оренди землі від 23.09.2009 та додатковою угодою до договору оренди землі від 14.10.2014, за результатами якої складено акт від 16.01.2019 № 1169/04-36-14-04/33668847.

Перевіркою встановлені порушення п. 286.2 ст. 286, п. 288.1 ст. 288, п. п. 287.1, 287.7 ст. 287, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.01.2016 по 31.10.2018 встановлено заниження орендної плати у сумі 4 800 458,42 грн.

На підставі вказаного акту від 16.01.2019 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004821404 від 19.02.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 4800458,42 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1200114,61 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що в пункті 2.1. договору оренди землі визначено розмір земельної ділянки, а саме 2,0372 га.

Згідно з п. 4.2 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється на підставі цільового призначення, категорії та функціонального використання з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затверджених КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору орендної плати чи продовження його дії.

Враховуючи, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки як свобода договору, обов`язковість його виконання сторонами тощо, суд першої інстанції вважав, що суб`єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносити сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства, тому вказав, що зміна нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування контроюючим органом суми податкового зобов`язання з орендної плати за період з 01.01.2016 по 31.10.2018 за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем правильно нараховано плату за землю за земельну ділянку, що перебуває у його користуванні, а тому винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення №0004821404 від 19.02.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд визнає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДФС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Холдинг-Дніпро-2005 з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває у користуванні ТОВ Холдинг-Дніпро-2005 на підставі укладеного договору оренди землі площею 2,0372 (кадастровий номер 1210100000:09:265:0187) за період з 01.01.2016 р. по 31.10.2018 р., за результатами якої складено акт № 1169/04-36-14-04/33668847 від 16.01.2019 р. та встановлено порушення пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 286.1, п. 286.2 ст. 286, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельну ділянку, розташовану на території Самарського району, за період з 01.01.2016 р. по 31.10.2018 р. на загальну суму 4 800 458,42 грн., в тому числі за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. на суму 1 630956,72 грн., за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. на суму 1 728 819,10 грн., за період з 01.01.2018 р. по 31.10.2018 р. на суму 1 440 682,60 грн.

На підставі приведеного акту перевірки ГУ ДФС 19.02.2019 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004821404, яким збільшено ТОВ Холдинг-Дніпро-2005 суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 6 000 573,03 грн., в тому числі за основним платежем - 4 800 458,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 200 114,61 грн.

Також судом встановлено, що ТОВ Холдинг-Дніпро-2005 відповідно до договору оренди землі, укладеному 23.09.2009 р. та посвідченому нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. за реєстровим № 3624, з Дніпропетровською міською радою, є орендарем земельної ділянки, площею 2,0372 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), та зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:265: НОМЕР_1 , строком дії до 14.07.2014 р.

Пунктом 2.3 цього договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становить 5 520 412,71 грн.

Додатковою угодою від 14.10.2014 р. поновлено договір оренди. Пунктом 2 додаткової угоди пункт 2.3 розділу 2 викладено у наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена у довідці про нормативну грошову оцінку (витяг із технічної документації із землеустрою щодо нормативної грошової оцінки), що додається до договору. Ця довідка є невід`ємною частиною договору та є підставою для вирахування державного мита та розрахунку орендної плати за землю... .

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права містяться відомості про реєстрацію права оренди зазначеної земельної ділянки.

Спірним в цій справі є питання дотримання контролюючим органом процедури призначення та проведення податкової перевірки, а також правомірність обчислення позивачем розміру орендної плати без застосування зміненої нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Стосовно процедури проведення документальної позапланової перевірки суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що наказом № 7379-п від 19.12.2018 р. ГУ ДФС призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Холдинг-Дніпро-2005 з 19.12.2018 р. тривалістю 5 робочих днів з підстав, визначених пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з питання повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває у користуванні ТОВ Холдинг-Дніпро-2005 на підставі укладеного договору оренди землі площею 2,0372 (кадастровий номер 1210100000:09:265: НОМЕР_1 ), за період з 01.01.2016 р. по 31.10.2018 р. (а.с. 51).

Призначенню податкової перевірки передувало направлення контролюючим органом платнику податків запиту про надання пояснень та документального підтвердження з питання достовірності нарахування та сплати орендної плати за землю (№ 14504/10/04-36-12-31 від 30.08.2018 р.) (а.с. 90).

Поштове відправлення повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою про відсутність адресата (а.с. 93).

За наслідками виходу за юридичною адресою позивача контролюючим органом складено 19.12.2018 р. акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Холдинг-Дніпро-2005 у зв`язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за податковою адресою (а.с. 49-50).

Наказом № 7456-п від 21.12.2018 р. ГУ ДФС призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Холдинг-Дніпро-2005 з 10.01.2019 р. тривалістю 5 робочих днів з підстав, визначених пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з питання повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває у користуванні ТОВ Холдинг-Дніпро-2005 на підставі укладеного договору оренди землі площею 2,0372 (кадастровий номер 12101000000:09:265:0187), за період з 01.01.2016 р. по 31.10.2018 р. (а.с. 20).

Позивач вказує про отримання наказу про призначення перевірки та повідомлення тільки 18.01.2019 р.

Підпункт 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначає, що документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Приписи пункту 79.2 статті 79 визначають, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як буквальне тлумачення аналізованої норми, так і системне тлумачення приписів Податкового кодексу України виключають можливість проводити документальну позапланову невиїзну перевірку без надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В спірному випадку контролюючим органом виконано обов`язок, покладений на такий орган п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, направлено 25.12.2018 р. позивачу за податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням копію наказу про призначення перевірки та повідомлення про дату початку перевірки.

Отримання позивачем рекомендованого листа тільки 18.01.2019 р. не свідчить про недотримання саме контролюючим органом процедури повідомлення платника податків про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки контролюючим органом виконано обов`язок щодо направлення платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Стосовно наявності підстав для призначення документальної перевірки суд вказує га наступне.

Як зазначено вище, в наказі № 7456-п від 21.12.2018 р. підставою для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача зазначено пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до яких документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1);

у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4).

Отже, задля проведення позапланової перевірки за цими нормами необхідна сукупність наступних умов: отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, виявлення контролюючим органом недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків; направлення контролюючим органом такому платнику письмового запиту із зазначенням виявлених порушень, як в спірному випадку, недостовірності даних у податкових деклараціях; не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок № 1245).

Згідно з пунктом 73.3. статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У запиті, направленому відповідачем у спірному випадку, міститься посилання на пункт 3 наведеної норми - у зв`язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Такий висновок здійснено на підставі аналізу показників податкової звітності позивача, витягів в технічної документації пр. нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Судом встановлено, що запит, направлений відповідачем на адресу позивача, містить вказівку на фактичні та правові підстави надіслання, а також обставини, встановлені за наслідком вивчення інформаційних систем автоматизованого моніторингу. Запит містить детальний опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують, період, за який слід надати документи.

У вказаному обов`язковому запиті контролюючий орган просив позивача надати інформацію та її документальне підтвердження, вказав перелік документів.

Також попереджено про строки подання вказаних документів та про наслідки їх неподання, що у сукупності свідчить про формування та надіслання запиту відповідно до приписів податкового законодавства.

Відтак, суд доходить до висновку, що запит оформлено відповідно до наведених норм Податкового кодексу України.

Аналогічне правозастосування міститься у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 р. в справі № 826/9336/17.

Запит направлено позивачу за податковою адресою позивача рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Таким чином, запит контролюючого органу вважається врученим платнику податків.

Не надання платником податків запитуваної інформації та документів на запит контролюючого органу обґрунтовано стали підставою для призначення документальної позапланової перевірки (спочатку - виїзної, потім - невиїзної) позивача.

Враховуючи викладені обставини, суд доходить до висновку про дотримання контролюючим органом процедури призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Стосовно підстав для збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати податковим повідомленням-рішення № 0004821404 суд вказує на наступне.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (тут і далі), визначено плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 цього кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Останні ж, як визначено в підпункті 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковим кодексом визначається обов`язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).

Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону Про оренду землі .

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХII Податкового кодексу України.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

За приписами підпункту 288.4 статті 288 цього кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу), та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавецем визначено нижню та верхню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

В спірному випадку договором оренди було визначено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (гривнях), у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України Про оренду землі (пункт 4.1 договору оренди, а.с.11 зв.).

Додатковою угодою (а.с. 15-16) встановлено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення та функціонального використання (пункт 4.1); обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється на підставі цільного призначення, категорії та функціонального використання з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством… (п. 4.2); зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться без внесення змін та доповнень до даного договору, зазначені зміни відображаються лише у витягу із технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розрахунку орендної плати, що є невід`ємними додатками даного договору (пункт 4.3).

За змістом пункту 2 довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є підставою для розрахунку орендної плати за землю.

Таким чином, умовами договору оренди та додатковою угодою до цього договору чітко встановлено, що визначення розміру орендної плати залежить від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а зміна нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки є підставою для перегляду орендної плати.

Витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки доводиться, що станом на 01.01.2016 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 :09:265: НОМЕР_1 , яка передана в оренду позивачу, складає 65 133 268,97 грн., тому сума орендної плати за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. відповідно до статті 288 Податкового кодексу мала становити 1 953 998,07 грн.; станом на 01.01.2017 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 12101000000:09:265:0187, яка передана в оренду позивачу, складає 69 041 431,41 грн., тому сума орендної плати за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. відповідно до статті 288 Податкового кодексу мала становити 2 071 242,93 грн.; станом на 01.01.2018 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 12101000000:09:265:0187, яка передана в оренду позивачу, складає 69 041 431,41 грн., тому сума орендної плати за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. відповідно до статті 288 Податкового кодексу мала становити 1 726 035,80 грн.

Оскільки позивачем декларувались та сплачувались суми орендної плати без врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки в період 2016-2018 років, цілком обґрунтованим є збільшення контролюючим органом позивачу суми грошового зобов`язання з орендної плати та нарахування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Судом першої інстанції приведені вище обставини не враховано, що потягло за собою неправильне вирішення справи.

Також суд визнає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Так, ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 р. відкрите загальне позовне провадження в цій справі, призначене підготовче засідання на 11.04.2019 р. на 13 годину 15 хвилин.

Відповідно до протоколу судового засідання від 11.04.2019 р. відкладено судове засідання на 14.05.2019 р.

В судовому засіданні 14.05.2019 р. прийняте протокольну ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

17.05.2019 р. судом першої інстанції ухвалено рішення по суті позовних вимог в порядку письмового провадження.

В порушення статті 183 КАС України судом першої інстанції у підготовчому засіданні не постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (п. 3 ч. 2 ст. 183 КАС).

При цьому в спірному випадку відсутні процесуальні підстави, передбачені частинами 3, 4 статті 183 КАС України, для ухвалення рішення у підготовчому засіданні.

Також є слушними доводи апелянта про відсутність в спірному випадку підстав, передбачених ч. 3 ст. 194 КАС України, для розгляду справи в порядку письмового провадження через відсутність клопотання відповідача про такий розгляд.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 р. в справі № 160/2705/19 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 р. в справі № 160/2705/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг-Дніпро-2005 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Ухвалити в справі № 160/2705/19 нове рішення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг-Дніпро-2005 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 28.08.2019 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.08.2019 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш