Постанова

від 22.08.2019 по справі 826/16930/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/16930/18 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Ісаєнко Ю.А., Кузьменка В.В., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ю-МОБАЙЛ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Ю-МОБАЙЛ (надалі за текстом - ТОВ Ю-МОБАЙЛ ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 00008431402 від 13.07.2018 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 531 634 грн. та податкового повідомлення-рішення № 00012191402 від 28.09.2018 р. про збільшення суми грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 398 693 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ СМС Юніон суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову відмову у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник зазначає про те, що засновник та директор ТОВ СМС Юніон заперечує свою причетність до діяльності товариства.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 23.05.2018 р. по 06.06.2018 р. посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Ю-МОБАЙЛ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.

Результати перевірки оформлено актом № 406/26-15-14-02-04/37143916 від 20.06.2018р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 134, 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ) внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 338 730 грн. та занижено суму податку на додану вартість на 425 307 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

В результаті порушення порядку створення резерву сумнівних боргів позивачем занижено фінансовий результат до оподаткування на 387 080 грн.

За умовами договорів про надання контент-послуг № 14040-PN від 15.08.2014 р. та про надання голосових контент-послуг № 14041-PN від 15.08.2014 р. ТОВ СМС Юніон зобов`язалось надати контент-послуги по отриманню, виділенню і підтримці коротких номерів до ТОВ Ю-МОБАЙЛ , а позивач - прийняти та оплатити їх.

На підставі цих договорів були складені акти надання послуг та податкові накладні на суму 2 551 839 грн. 77 коп., у тому числі 425 306 грн. 63 коп. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми включив до складу інших операційних витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, згідно пояснень засновника та директора ТОВ СМС Юніон ОСОБА_1 вона заперечує свою причетність до діяльності товариства.

На думку відповідача наведене свідчить про те, що ТОВ Ю-МОБАЙЛ безпідставно сформувало витрати та податковий кредит.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято: податкове повідомлення-рішення № 00008431402 від 13.07.2018 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 531 634 грн., у тому числі 425 307 грн. за основним платежем та 106 327 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 00008411402 від 13.07.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 480 881 грн., у тому числі 452 451 грн. за основним платежем та 28 430 грн. за штрафними санкціями.

Рішенням Державної фіскальної служби України № 30999/6/99-99-11-01-01-25 від 24.09.2018 р. скасовано податкове повідомлення-рішення № 00008411402 від 13.07.2018 р. в частині списання безнадійної заборгованості.

У зв`язку з цим, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00012191402 від 28.09.2018 р. про збільшення суми грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 398 693 грн у тому числі 382 776 грн. за основним платежем та 15 917 грн. за штрафними санкціями.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 135.1 статті 135 визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пункт 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, визначає об`єкт витрат, як продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Згідно пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Пунктом 12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати до складу до складу прямих матеріальних витрат віднесено вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем до суду першої інстанції було надано копії: договорів про надання контент-послуг № 14040-PN від 15.08.2014 р. та про надання голосових контент-послуг № 14041-PN від 15.08.2014 р., а також додаткових угод до них; актів надання послуг; довідок про суму оплати; актів заліку взаємних зустрічних вимог; банківських виписок, які свідчать що зобов`язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, на формування витрат та податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Пояснення керівника ТОВ СМС Юніон , на які посилається відповідач не є належним та допустимим доказом в розуміння КАС України.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 27 серпня 2019 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Ю.А.Ісаєнко

суддя В.В.Кузьменко