Рішення

від 21.08.2019 по справі 442/3263/19

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/3263/19

Провадження №2/442/1039/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 року

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Гарасимків Л.І.

при секретарі - Петрів В.М.

за участю представника Дрогобицької місцевої прокуратури- Матолич О.О.

за участю третьої особи представника ДЛГП Галсільліс - Шепетяк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Солонської сільської ради Дрогобицького району до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - ДЛГП Галсільліс , про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,-

в с т а н о в и в :

Позивач - заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Солонської сільської ради Дрогобицького району звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - ДЛГП Галсільліс , про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Свій позов обгрунтовує тим, що Постановою у справі про адміністративне правопорушення №53 від 04.03.2019р. ДП Дрогобицьке лісове господарство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №000001 від 11.02.2019, складеним інженером ОЗЛ Дрогобицького ДДЛп Галсільліс , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.65 кодексу України про адміністративні правопорушення - незаконної порубки дерев та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень. Встановлено, що 15.01.2019р. ОСОБА_1 на території Дрогобицького ДЛГП Галсільліс в кварталі 15 виділ 7 Дрогобицького лісництва, що знаходиться на території Солонської сільської ради Дрогобицького району, без лісорубного квитка чи іншого спеціального дозволу вчинив самовільну рубку лісу, а саме восьми дерев: з яких 7 - породи Дуб червоний - діаметрами пнів в корі 23,22,26,26,25,47,28 см та однієї осики - діаметром на пні 16 см загальною масою в 1,935 м.куб, у зв`язку з чим Солонській сільській раді завдав шкоду в сумі 27 068,45 грн, що підтверджується розрахунком Дрогобицького ДЛГП Галсільліс проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665. В добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодував завдані збитки, що підтверджується інформацією, наданою Солонською сільською радою Дрогобицького району. Крім того, згідно даної інформації, рада самостійно з позовом до суду не зверталась. Постановою про накладення адміністративного стягнення №53 від 04.03.2019р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.65 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн, який останній добровільно не сплатив. Відповідно до ст.66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Відповідно до ч.І, ч.2 п.1 ст.105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Відповідно до ст.107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Стаття 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відповідно до приписів статей 68-69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується В повному обсязі особою, яка її завдала. У відповідності до проведеного 15.01.2019 розрахунку інженером ОЗЛ ДГП Галсільліс ОСОБА_2 , на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу , розмір шкоди завданої державі самовільною рубкою дерев становить 27 068,45 грн. Так, розмір шкоди одного дерева породи осика діаметром на пні 16 см становить 648, 86 грн, семи дерев породи дуб червоний діаметрами на пні: 23 см становить - 2467,99 грн, діаметром 22 см - становить 1405,12 грн, два дерева діаметром 26 та одне 25 см - становить 7403,97 грн, діаметром 28 см - становить 3890,79 грн, діаметром 47 см - становить 11 201,57 грн, що в сукупності становить - 27 053, 96 грн. З урахуванням індексації такс загальний розмір шкоди становить: 27053,96 грн + 14,49 грн = 27068,45 грн. Таким чином факт вчинення ОСОБА_1 15.01.2019 на території Дрогобицького ДЛГТІ Галсільліс в кварталі 15 виділ 7, що знаходиться на території Солонської сільської ради самовільної рубки лісу, а саме восьми дерев, з яких одне - породи осика та сім - породи дуб червоний загальною кубомасою 1,935 м.куб. і заподіяння державі та навколишньому природному середовищу шкоди на суму 27068,45 грн, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення №000001 від 11.02.2019, постановою про накладення адміністративного стягнення №53 від 04.03.2019, яку ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржував. Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до листа Дрогобицького ДДЛП Галсільліс №84 від 10.04.2019 останнім скеровано заяву до Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення з відповідача. Згідно із ст.131 1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом, а тому виникла необхідність звернутися до суду.

Представник Дрогобицької місцевої прокуратури - Матолич О.О., який дії в інтересах держави в особі Солонської сільської ради Дрогобицького району Львівської області в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини,викладені в позовній заяві, просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про слухання справи по останньому відомому місцю проживання. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача не поважною, провівши розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки учасників справи та те, що представник позивача, прокурор та представник третьої особи проти заочного розгляду справи не заперечували, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник третьої особи - представник ДЛГП Галсільліс - Шепетяк А.В. позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 23 Закону України „Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-УІІ передбачає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Підставами представництва в суді законних інтересів держави є наявність порушень або загроза порушення інтересів держави.

Згідно з ч.ч. З, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № З-рп/99 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони с об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ст. 1 Лісового кодексу України).

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу (ст. 7 Лісового кодексу України).

Згідно з п.п. 1 п. „б" ч. 1 ст . 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Відповідно до вимог ст.23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадку та порядку, встановлених законом. При цьому прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт власних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як встановлено Дрогобицької місцевою прокуратурою Солонською сільської радою не вжито жодних заходів, в тому числі представницького характеру, щодо захисту інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а саме до відшкодування шкоди завданої самовільною рубкою дерев, незважаючи на те, що факт самовільної рубки дерев мав місце ще 15.01.2019р.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене ст. 24 Закону України Про прокуратуру .

Ст.40 Закону України „Про рослинний світ" від 09.04.1999 № 591-XIV визначено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відповідно до ст.105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Стаття 41 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-ХІІ встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно статей 68, 69 цього ж Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст.1166 Цивільного кодексу України, за якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної чи фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як відшкодування заподіяної шкоди суду необхідно з`ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, вину відповідача. При цьому, на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданих збитків та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.І ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Постанови про накладення адміністративного стягнення за №53 від 04.03.2019р., складеного інженером ОЗЛ ОСОБА_3 , ДП Дрогобицьке лісове господарство у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.65 КУпАП ( самовільна рубка лісу), внаслідок чого заподіяв шкоду лісовому господарству на суму 27 068,45 грн.

У відповідності до проведеного розрахунку інженером ОЗЛ Дрогобицького ДГП „Галсільліс" ОСОБА_4 на підставі постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу" від 23.07.2008 № 665 розмір шкоди, завданої державі самовільною рубкою дерев, становить 27068,45 грн.

Як свідчать матеріали справи, ДЛГП „Галсільліс" надав наступну інформацію : на території с/р Солонська, 15.01.2019р. громадянином ОСОБА_1 було вчинено лісо порушення в кварталі 15, виділі 7 Дрогобицького лісництва; постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на сьогоднішній день набрала законної сили, ОСОБА_1 оскаржено не було, підтвердження про оплату даної постанови не надходило; на даний час не надходило підтвердження про добровільну оплату заподіяної шкоди в сумі 27068,45грн., що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Отже, враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства має нести особа, яка здійснила самовільну рубку лісу, протиправна поведінка якої полягає у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу, внаслідок незаконної порубки лісу державі нанесено збитки на суму 27068,45 грн., а відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності його вини в заподіянні шкоди, то суд повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги грунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" з відповідача слід стягнути судовий збір на користь Прокуратури Львівської області в розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 133, 141, 354 ЦПК України, ст.ст.23, 24 Закону України Про прокуратуру , ст.ст.5, 68-69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.105,107 Лісового кодексу України, ст.1166 Цивільного кодексу України, суд, -

ухвалив :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Солонської сільської ради Дрогобицького району Львівської області на рахунок № НОМЕР_1 , код платежу 24062100, МФО 899998, ЄДРПОУ 38007496 шкоду, завдану державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 27068 грн 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь прокуратури Львівської області, на рахунок №35211093000774 УДКСУ у м.Києві, МФО 820172, ідентифікаційний код юридичної особи - 02910031, сплачений судовий збір в сумі 1 921 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: Заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, в інтересах держави в особі Солонської сільської ради Дрогобицького району Львівської області -

Солонська сільська рада Дрогобицького району Львівської області юридична адреса ( Львівська обл., Дрогобицький р-н, с.Солонсько, вул.Меденицька,21/2, р/р НОМЕР_1 , МФО 899998, код ЄРДПОУ 38007496.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер- невідомий.

Третя особа - ДЛГП Галсільліс , юридична адреса - смт.Підбуж, вул.Галицька,8, Дрогобицького району, Львівської області, ЄРДПОУ 00854506.

Повний текст рішення виготовлено 30.08.2019р.

Суддя Гарасимків Л.І.