Ухвала

від 28.08.2019 по справі 761/32254/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/32254/19

Провадження № 1-кс/761/22221/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , власника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування СБ України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22019000000000061 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування СБ України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22019000000000061 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.2 ст.364 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що Головним слідчим управлінням СБУкраїни здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019000000000061 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212 та ч. 2 ст. 364 КК України.

Зі змісту клопотання вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що у період з 2015 року по теперішній час директор ПП «Ювелірне виробниче підприємство «Віолет» (код ЄДРПОУ 32117457, АР Крим, м. Севастополь, вул. Генерала Петрова, 2, кв. 27), що також являється директором підприємства, яке зареєстровано в анексованому АР Крим ООО «Ювелирный дом «Виолет» (ИНН 9204001930, КПП 920401001) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з громадянами України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також невстановленими працівниками ГУ ДФС у Херсонській області,

АР Крим та м. Севастополі налагодили протиправний механізм із виготовлення на території АР Крим ювелірних виробів, їх клеймування на вказаній території державним пробірним клеймом неналежного зразка (яке мало б бути знищеним), подальшим їх переміщенням на митну територію України з приховуванням від митного контролю та подальшою їх реалізацією на території України, без сплати при цьому обов`язкових відрахувань до державного бюджету України.

13.08.2019 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського

районного суду м. Києва проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , за адресою:

АДРЕСА_1 . Під час вказаного обшуку виявлено ювелірні вироби виробництва ПП «Ювелірне виробниче підприємство «Віолет» з бирками у значній кількості. Крім того, у ході обшуку серед іншого було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 74 950 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) доларів США та 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) Євро походження яких невідоме та документи щодо їх походження зазначеними особами не надані.

14.08.2019р. грошові кошти визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

В зв`язку з тим, що у органа досудового розслідування є підстави вважати, що саме ці грошові кошти отримані кримінально протиправним шляхом внаслідок ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та відповідно вони мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, слідчий звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним клопотанням.

Слідчий ОСОБА_3 судовому засіданні підтримав вказане клопотання в повному обсязі, просив задовольнити з підстав наведених у ньому. Також зазначив, що в подальшому буде звернення з цивільним позовом, тому також потрібно накласти арешт з метою забезпечення цивільного позову.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення клопотання, оскільки вважає, що дозвіл на обшук саме грошових коштів не надавався ухвалою суду, а твердження слідчого що вказані грошові кошти отримані кримінально-протиправним шляхом є лише припущенням, грошові кошти є власністю ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , отримані від підприємницької діяльності, що підтверджується відповідними документами, таким чином, не мають жодного відношення до вказаного кримінального провадження. На даний час підозра не пред`явлена, цивільний позов не заявлений, в зв`язку з чим відсутні підстави для накладення арешту на грошові кошти. Також зазначила, що ОСОБА_5 має п`ять дітей, та оскільки на даний час діяльність підприємства призупинена, ці грошові кошти є їх джерелом існування. За вказаних обставин просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Власник майна ОСОБА_5 підтримала позицію представника.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, а також додатково долучені в судовому засіданні документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Зі змісту клопотання слідчого та долучених до нього матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням СБУкраїни здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019000000000061 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212 та ч. 2 ст. 364 КК України.

13.08.2019 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського

районного суду м. Києва проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , за адресою:

АДРЕСА_1 . Під час вказаного обшуку виявлено ювелірні вироби виробництва ПП «Ювелірне виробниче підприємство «Віолет» з бирками у значній кількості. Крім того, у ході обшуку серед іншого було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 74 950 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) доларів США та 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) Євро походження яких невідоме та документи щодо їх походження зазначеними особами не надані.

Постановою слідчого від 14.08.2019 р. вказані грошові кошти визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Згідно з ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

В клопотанні слідчий наводить підставу застосування арешту значення вилученого майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України щодо речових доказів, оскільки вони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також те, що існують достатні підстави вважати, що саме ці грошові кошти отримані кримінально протиправним шляхом внаслідок ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В клопотанні слідчий пов`язує необхідність накладення арешту на вищевказане майно, вилучене в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 . зі значенням вказаного майна як речових доказів.

В той же час, слідчим ані у клопотанні про накладення арешту, а також в суді не доведено, за якими саме ознаками вказане майно віднесено до речових доказів у кримінальному провадженні №22019000000000061.

Постанова слідчого про визнання вказаного майна речовими доказами не мотивована, є формальною, слідчий не вказав в своєму рішенні за якими ознаками вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.

Отже, відсутні достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти є процесуальним джерелом фактичних даних (доказів), на підставі яких можуть бути встановлені факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В судовому засіданні адвокатом ОСОБА_4 надано підтверджуючі дані щодо законності походження грошових коштів, вилучених за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , що спростовує твердження слідчого, що саме ці грошові кошти отримані кримінально протиправним шляхом.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що слідчим не доведено, що зазначене вилучене майно, відповідає критеріям ст.98 КПК України у кримінальному провадженні №22019000000000061за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.212,ч.2ст.364КК України, та як наслідок, може бути використано як доказ у даному кримінальному провадженні, слідчий суддядійшов висновкупро відсутністьправових підставдля накладенняарешту намайно,а саме:на грошовікошти вилученихза місцемфактичного проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ,за адресою: АДРЕСА_1 .у сумі74950(сімдесятчотири тисячідев`ятсот п`ятдесят)доларів СШАта 12500(дванадцятьтисяч п`ятсот)євро,в зв`язкуз чим клопотання не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.167, 170-174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування СБ України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22019000000000061 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.2 ст.364 КК України.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя