Рішення

від 20.08.2019 по справі 902/404/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2019 р. Cправа № 902/404/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників:

позивача: Федик Ю.Ю.,

у відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілбергс Совмілл" (вул. Гоголя, 6-а, м. Вінниця, 21018)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Надія-Плюс" (вул. Д.Нечая, 65, оф. 420, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 375 688, 37 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілбергс Совмілл" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Надія-Плюс" про стягнення 375 688, 37 грн заборгованості за переданий товар.

Ухвалою суду від 22.05.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/404/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11.06.2019.

10.06.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про зобов`язання ТОВ "Вілбергс Совмілл" надіслати відповідачу позовну заяву з доданими матеріалами для ознайомлення з вимогами та доказами позивача.

Щодо клопотання відповідача в частині зобов`язання позивача надіслати на його адресу копію позовної заяви з додатками суд дійшов висновку, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи містяться належні докази такого надіслання (рекомендованим листом з описом вкладення). Окрім того, відповідач не позбавлений права та можливості ознайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги і копії в силу приписів ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами проведення судового засідання 11.06.2019 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.08.2019 на підставі поданого відповідачем клопотання, про що постановлено відповідну ухвалу, зафіксовану у протоколі судового засідання.

В судове засідання 06.08.2019 з`явився представник позивача, відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався. Останній про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується поштовим повідомленням про вручення відповідної ухвали суду, яке наявне у матеріалах справи.

За результатами вказаного судового засідання (06.08.2019) судом закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 20.08.2019, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

В судове засідання 20.08.2019 з`явився представник позивача, відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався. Останній про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином ухвалою суду, яка направлялася рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Про судове провадження у даній справі відповідачу було відомо, що стверджується рядом поштових повідомлень про вручення ухвал суду та клопотанням про відкладення призначеного на 11.06.2019 розгляду справи (вх. №02.1-34/4906/19 від 11.06.2019), які містяться у матеріалах справи.

Окрім того, ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/404/19 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому учасники судового процесу не були позбавлені права та можливості ознайомитись із відповідними ухвалами у зазначеному Реєстрі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Частиною першою ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Крім того, неявка представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на передачу ним у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Надія-Плюс" товару (лісоматеріалів розпиляних) на суму 375 688, 37 грн, який останнім не оплачено.

З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 375 688, 37 грн заборгованості за отриманий останнім товар.

Матеріали справи не містять ні відзиву, ні письмового пояснення з долученням відповідних доказів, в яких би відповідач вказав власну процесуальну позицію щодо поданого позову.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

На підставі видаткових накладних № 1 від 30.10.2017 та № 2 від 01.11.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілбергс Совмілл" передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Надія-Плюс" товар (лісоматеріали розпиляні) в кількості 11, 755 м 3 на загальну суму 231 333, 36 грн (згідно видаткової накладної № 1 від 30.10.2017) та в кількості 8, 85 м 3 на загальну суму 144 355, 01 грн (згідно видаткової накладної № 2 від 01.11.2017).

02.04.2019 позивачем направлено відповідачу вимогу в порядку ст. 530 ЦК України про проведення розрахунку за отриманий товар у семиденний термін від дня пред`явлення вимоги. Однак дана вимога залишена поза увагою відповідача, відомостей у підтвердження протилежного матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини на підставі усної домовленості, які випливають з договору купівлі-продажу та поставки товару.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ч.1. ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

Приписами частини першої статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов`язання перед позивачем як продавцем (постачальником) по оплаті отриманого товару.

Відповідно до ст. 665 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведене приписи законодавства щодо умов продажу (поставки) товару та порядку проведення розрахунків за нього, позивачем правомірно заявлено до стягнення 375 688, 37 грн боргу за переданий (поставлений) товар, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі як обґрунтовані та підтверджені належними доказами.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Надія-Плюс" (вул. Д.Нечая, 65, оф. 420, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 41446363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілбергс Совмілл" (вул. Гоголя, 6-а, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 41338221) 375688, 37 грн основного боргу та 5635,32 грн витрат на сплату судового збору.

3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 30 серпня 2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Гоголя, 6-а, оф. 1, м. Вінниця, 21018;

3 - відповідачу - вул. Д.Нечая, 65, оф. 420, м. Вінниця, 21000.