Ухвала

від 30.08.2019 по справі 904/3130/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

30.08.2019 Справа № 904/3130/19

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЛ Кейсінг", м. Дніпро

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Ліпинський О.В.

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЛ Кейсінг" (далі - Відповідач) про:

1) зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю АВЛ Кейсінг надати наступні документи:

- засвідчені копії річних балансів товариства за липень 2017 - червень 2019 роки;

- засвідчені копії річних звітів про фінансові результати за липень 2017 - червень 2019 роки;

- засвідчені копії всіх протоколів загальних зборів учасників товариства за липень 2017- червень 2019 роки ;

- засвідчені копії аудиторських висновків за липень 2017- червень 2019 роки.

2) зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю АВЛ Кейсінг надати Позивачу інформацію про вартість його частки з обґрунтованим розрахунком вартості частки Позивача.

29.08.2019 Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "АВЛ Кейсінг" здійснювати дії з відчуження рухомого та/або нерухомого майна, яке належить останньому на праві власності. В якості обґрунтування поданої заяви Позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду. Зазначені обставини підтверджуються зміною складу учасників, що на думку Позивача свідчить про відсутність наміру проводити з останнім розрахунок у зв`язку з його виходом із товариства.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Позов забезпечується, в тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії (ст. 137 ГПК України).

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, за змістом ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Суд враховує, що предметом позовних вимог, з якими звертається до суду позивач, є вимоги про надання відповідачем фінансових документів товариства, тобто заявлена вимога немайнового характеру, у той же час, позивач просить застосувати заходи, що мають ознаки майнового характеру, зокрема, шляхом заборони відповідачу відчужувати рухоме та нерухоме майно, що належить йому на праві власності.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що наведені в заяві заходи забезпечення позову не можна вважати співмірним та адекватним із заявленими у позові вимогами.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України

Суддя О.В. Ліпинський