Рішення

від 30.08.2019 по справі 912/1263/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2019м. ДніпроСправа № 912/1263/19

за позовом Комунального підприємства "Госпрозрахункове підприємство Новгородківської селищної ради "КОМФОРТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОЕКТМОНТАЖБУДСЕРВІС"

про стягнення 80 105,44 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 80 105,44 грн., з яких: 43 879,00 грн. - основний борг, 10 191,88 грн. - індекс інфляції, 26 034,56 грн. - пеня, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.19р. справу №912/1263/19 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Про вирішення спору Позивач повідомлявся належно, на адресу зазначену в позові та ЄДР, що підтверджується поштовим повідомленням №4930008764273.

Позовні вимоги в частині боргу за надані послуги в сумі 43 879,00 грн. Відповідач визнав, нарахування інфляційних витрат у сумі 10 191,88 грн. і пені у сумі 26 034,56 грн. - не визнав, мотивуючи тим, що причина зупинки оплати наданих послуг сталася внаслідок того, що ТОВ "Куцівське зернозберігальне підприємство", на території якого Відповідач виконував будівельно-монтажні роботи в якості підрядника, припинило підпис Актів виконаних робіт та оплату виконаних робіт за договорами підряду з ТОВ "Інтерпроектмонтажбудсервіс" та подало до Господарського суду Кіровоградської області позовні заяви за якими були відкриті провадження у справах №912/1347/18, 912/1348/18, 912/2311/18, 912/2313/18, у яких ТОВ "Інтерпроектмонтажбудсервіс" виступало в якості Третьої особи та Відповідача 2. У процесі розгляду цих справ Позивач - ТОВ "Куцівське зернозберігальне підприємство" подало заяви про залишення позовів без розгляду, Господарський суд Кіровоградської області задовольнив заяви Позивача та залишив позови без розгляду. З моменту судових позовів до прийняття судом рішень, будівельні роботи на об`єкті було призупинено та до сьогодні питання між ТОВ "Інтерпроектмонтажбудсервіс" та ТОВ "Куцівське зернозберігальне підприємство" залишилося не вирішеним.

Позивач відповідь на відзив Відповідача суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.17р. сторонами укладено Договір №1 про надання послуг з тимчасового проживання (поселення) (далі Договір), за п.1.1. якого за цим Договором Виконавець (Позивач), на підставі заявок Замовника (Відповідача), бере на себе зобов`язання для представників Замовника (далі Клієнт) надавати послуги з тимчасового проживання (поселення) (далі послуги), а Замовник зобов`язується їх прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначених Договором.

Місце надання послуг: 28200, Кіровоградська область, смт Новгорода, вул. Криворізька, 44-А (далі Гуртожиток) (п.1.2. Договору).

Кімнати (місця) в Гуртожитку для тимчасового поселення надаються не більше ніж на 30 діб (п.1.4. Договору).

Замовник зобов`язався: проводити оплату в терміни та на умовах, визначених цим Договором (п.2.1.4. Договору).

Виконавець зобов`язався: направляти Замовнику рахунки на оплату послуг та Акти здачі-приймання наданих послуг (п.2.3.4. Договору).

Оплата послуг розміщення Клієнтів Замовника в кімнатах здійснюється за затвердженими цінами (тарифами) на підставі виставленого рахунку (п.3.1. Договору).

Замовник здійснює оплату за цим Договором в безготівковій формі платіжним дорученням на поточний рахунок Виконавця по передоплаті, згідно наданого рахунку (п.3.2. Договору).

У випадку несвоєчасної оплати Виконавець має право стягувати із Замовника суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. По своїх боргових зобов`язаннях Замовник відповідає перед Виконавцем всім належним йому рухомим та нерухомим майном, на яке згідно закону можна звернути стягнення (п.4.2. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору Сторони не звільняються від відповідальності за невиконання грошових зобов`язань.

З серпня 2017р. по грудень 2017р. Позивач надавав Відповідачеві послуги з тимчасового проживання (поселення) громадян в гуртожитку, що підтверджується табелями обліку днів перебування і нарахування оплати за надані послуги за серпень-грудень 2017р. та актами про прийняття-передачі наданих послуг від 31.08.17р., 30.09.17р., 31.10.17р., 30.11.17р., 31.12.17р.

За наведений період Позивач надав Відповідачеві послуг на 218 879,00 грн.

Відповідач частково розрахувався за надані послуги, сплативши 175 000,00 грн., у зв`язку з чим, за ним обліковується борг у розмірі 43 879,00 грн., наявність якого він підтвердив у відзиві на позов.

Позивач направляв Відповідачеві претензії (№1 від 02.02.18р., №2 від 05.10.18р., №3 від 15.02.19р.), у яких вимагав протягом 7 календарних днів з дня отримання претензії погасити борг перед Позивачем. Також, Позивач зазначив, що у разі невиконання його вимог, звернеться до суду.

За даними Позивача, наведені претензії Відповідач залишив без задоволення і відповіді.

З посиланням на п. 4.2 Договору, Позивач на прострочений борг Відповідача нарахував пеню 26 034,56 грн. за період прострочки з 01.01.18р. по 06.05.19р. та 10 191,18 грн. індексу інфляції за період з 01.01.18р. по 06.05.19р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст.901 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором..

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частину вимог про стягнення основного боргу за надані послуги в сумі 43 879,00 грн. Відповідач визнав, вимоги про стягнення інфляційних витрат у сумі 10 191,88 грн. і пені у сумі 26 034,56 грн. - заперечує, посилаючись на відсутність своєї вини у виникненні боргу.

До матеріалів справи Позивач надав копії платіжних доручень Відповідача на оплату спожитих послуг за Договором. У платіжних дорученнях Відповідача за серпень - жовтень 2017р. зазначалися періоди оплати (згідно з рахунками Позивача за серпень, вересень, жовтень 2017р.). Починаючи з листопаду 2017р. Відповідач у своїх платіжних дорученнях, у графах "призначення платежу", посилався лише на Договір, без зазначення певного періоду оплати, тому, згідно з чинним законодавством, Позивач мав право зарахувати оплати Відповідача за самий ранній борг за Договором.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги надані Позивачем докази, а також те, що Відповідач підтвердив наявність боргу перед Позивачем за основним зобов`язанням, суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи нарахування Позивачем основного боргу.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору щодо штрафних санкцій (з дотриманням вимог ст. 231, 232), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування…

Сплата пені передбачена за порушення боржником зобов`язання, яке визначається ст. 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення Відповідачем умов договору щодо термінів оплати, суд вважає правомірним нарахування пені, передбаченої п.4.2. Договору.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У вчиненому сторонами правочині (Договорі) не погоджено подовження строку нарахування штрафних санкцій (пені), тому нарахування пені могло тривати лише протягом шести місяців з моменту початку прострочення зобов`язання Відповідачем.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до умов Договору, зобов`язання з оплати за спожиті послуги у Відповідача виникали за певні періоди (місяці) надання таких послуг впродовж місяця їх споживання. Відповідно, прострочення зобов`язання за спожиті у серпні 2017р. послуги у Відповідача почалося з 01.09.17р. і тривало до 29.09.17р. За спожиті у вересні 2017р. послуги Відповідач розрахувався вчасно. За спожиті у жовтні 2017р. послуги Відповідач розрахувався невчасно, тому за цей період утворився борг у сумі 32 479,00 грн., який за розрахунком суду тривав з 01.11.17р. до 14.11.17р. Борг за послуги листопада місяця 2017р. у Відповідача на суму 45 469,00 грн. тривав з 01.12.17р. до 21.12.17р., на суму 25 469,00 грн. тривав з 22.12.17р. до 21.02.18р., на суму 15 469,00 грн. тривав з 22.02.18р. до 14.03.18р. Борг за послуги грудня 2017р. у Відповідача на суму 88 410,00 грн. тривав з 01.01.18р. до 14.03.18р., на суму 53 879,00 грн. тривав з 15.03.18р. до 15.08.18р., борг на суму 43 879,00 грн. існує у Відповідача на день прийняття рішення (іншої інформації сторони суду не надали).

Про застосування позовної давності до нарахованої пені сторони суду не заявляли.

У п.5.1. Договору, сторони погодили, що: Сторони не звільняються від відповідальності за невиконання грошових зобов`язань.

За таких обставин, за розрахунком суду пеня на борг: за серпень 2017р. становить 4,99 грн., за жовтень 2017р. - 336,36 грн., за листопад 2017р. - 2 336,15 грн., за грудень 2017р. - 10 972,04 грн., а всього пеня з простроченої суми становить - 13 649,54 грн.; індекс інфляції - 7 617,86 грн. (розрахунок проводився за повний місяць наявності боргу), зокрема, борг у 25 469,00 грн. за листопад 2017р. тривав у період: грудень 2017р. - січень 2018р., 88 410,00 грн. за грудень 2017р. тривав у період: січень, лютий 2018р., 53 879,00 грн. за грудень 2017р. тривав у період: березень-липень 2018р., 43 879,00 грн. за грудень 2017р. тривав у період: серпень 2018 - квітень 2019 (борговий період зазначений Позивачем - 06.05.19р.).

Невиконання ТОВ "Куцівське зернозберігальне підприємство" своїх зобов`язань перед Відповідачем, на що останній посилається у відзиві на позов, не може впливати на відповідальність Відповідача перед Позивачем за порушення договірних зобов`язань, оскільки у сторін виникли окремі, не пов`язані між собою, зобов`язальні відносини, відповідальність за порушення яких може покладатися на винну сторону у кожному випадку окремо. Невиконання ТОВ "Куцівське зернозберігальне підприємство" своїх зобов`язань перед Відповідачем є господарськими ризиками останнього.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, до стягнення належать: 43879,00грн. - основного боргу, 13 649,54 грн. - пені, 7 617,86 грн. - індексу інфляції , решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно зі ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною.4 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач заявив до стягнення з Відповідача витрати на надання правничої допомоги у сумі 7 000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу Позивач надав:

- договір про надання правничої допомоги адвоката від 03.05.19р.;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 48/237;

- ордер серія КР № 72113;

- акт наданих послуг адвоката від 06.05.19р. на суму 7 000,00 грн., з відображенням погодинної витрати часу на виконання певної роботи;

- платіжне доручення №439 від 06.05.19р. на суму 7 000,00 грн.

Відповідач не заявляв про не співмірність витрат на надання правничої допомоги, заявлених Позивачем.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги надані докази на підтвердження фактичних витрат на оплату послуг адвоката, предмет позову, підготовлені адвокатом документи та часткове задоволення позову, витрати на правничу допомогу адвоката покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягненню з Відповідача підлягають 5 692,81 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства "Госпрозрахункове підприємство Новгородківської селищної ради "КОМФОРТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОЕКТМОНТАЖБУДСЕРВІС" про стягнення 80 105,44 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПРОЕКТМОНТАЖБУДСЕРВІС", 49000, м. Дніпро, вул. Короленка, 44, офіс 102 (код 40719491) на користь Комунального підприємства "Госпрозрахункове підприємство Новгородківської селищної ради "КОМФОРТ", 28200, Кіровоградська область, смт Новгорода, вул. Криворізька, 44-А, (код 41211515) 43 879,00 грн. - основного боргу, 13 649,54 грн. - пені, 7 617,86 грн. - індексу інфляції, 5 692,81 грн. - витрат на правничу допомогу, 1 562,27 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.08.2019

Суддя С.Г. Юзіков