Рішення

від 30.08.2019 по справі 908/1594/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/150/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2019 Справа № 908/1594/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аріадна Логістік , 02081, м. Київ, вул. Олени Пчілки, 2-Б

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоконсалтінг , 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-а

про стягнення коштів

без виклику (повідомлення) представників учасників процесу

суть спору

26.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріадна Логістік", м. Київ звернулось до Господарського суду Запорізької області в системі "Електронний суд" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоконсалтінг", м. Запоріжжя про стягнення штрафних санкцій за відмову від перевезення вантажу у міжнародному сполученні у сумі 5044,00 грн та збитків у сумі 1663,97 грн за договором № 979 від 23.04.2019.

Разом з позовними вимогами, позивачем заявлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

26.06.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 01.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1594/19. Присвоєно справі номер провадження 15/150/19. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 979 на організацію міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом від 23.04.2019, а саме, обумовлений заявкою транспортний засіб не прибув до місця призначення. У зв`язку з чим у відповідності до п. 5.7 договору позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5044,00 грн. Крім того, позивачем заявлено про стягнення збитків в розмірі 1663,97 грн, які позивач зазнав у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань. В обґрунтування спричинених збитків позивач зазначає, що цінуючи ділові відносини з замовником (Компания Астра Трейдинг Девелопмент ЛТД, м. Тонтон, вул. 22 Білет Стрит, 22, графство Сомерсет, ТА 1 3 NG, Об`єднане Королівство) та піклуючись про свою ділову репутацію, втрачаючи прибуток та розуміючи всю повноту відповідальності перед замовником, за невиконання п.п. 7.2.2. та 9.6 договору № 2 Про надання транспортно - експедиційних послуг з організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні від 01.03.2019, змушений був терміново 26.04.2019 знаходити заміну автотранспорту про що свідчить заявка № 07/01/02 від 26.04.2019 з іншим перевізником ТОВ Промсервіс та міжнародна товарно - транспортна накладна СМР № 271785 складена в м. Генк (місце завантаження) 26.04.2019. Згідно заявки № 07/01/02 від 26.04.2019 з іншим перевізником - ТОВ Промсервіс , сума фрахту через терміновість була збільшена на 1663,97 грн і становить 52107,97 грн. Таким чином, позивач поніс додаткові втрати у розмірі 1663,97 грн, у зв`язку з порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, а отже зазнав збитків, що підлягають стягненню з відповідача. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ст. ст. 20, 193, 220, 224 Господарського кодексу України. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоконсалтінг (ідентифікаційний код юридичної особи 37021141) є 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-а, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 01.07.2019 про відкриття провадження у справі № 908/1594/19, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу Господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв`язку: за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1594/19.

Згідно зі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 01.07.2019 відповідачу запропоновано подати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі

Отже, 30.07.2019 сплив термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 30.08.2019.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

23.04.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Аріадна Логістік (позивач, експеддитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергоконсалтінг (відповідач, перевізник) укладено договір № 979 на організацію міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору експедитор, будучи довіреною особою вантажовідправника, діючи за його дорученням, за його рахунок, але від свого імені, в цілях організації міжнародних перевезень вантажів, доручає і оплачує послуги по перевезенню вантажів, а перевізник надає послуги міжнародних перевезень вантажів (згідно разових заявок експедитора).

Згідно з п. 2.1. договору конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в разовій заявці, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.2.2 договору перевізник зобов`язується забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного і повністю готового до перевезення обумовленого вантажу, в узгоджений заявкою сторонами термін.

Сторони несуть відповідальність за неналежне виконання своїх зобов`язань згідно з умовами даного договору, законодавством України та міжнародними договорами (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 8.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до кінця календарного року та проведення всіх розрахунків за даним договором.

23.04.2019 відповідач одержав від позивача заявку на перевезення вантажу у міжнародному сполученні № 07/01/02 за маршрутом Бельгія (м. Генк) - Україна (м. Миронівка). Обумовлена вартість перевезення склала 50 444,00 грн. Вантаж - монокальцію фосфат.

Згідно заявки відповідач повинен надати транспортний засіб Mersedes (держ. № тягача НОМЕР_1 та держ. № причепа НОМЕР_2) для перевезення вантажу.

Згідно п. 6 заявки транспортний засіб Mersedes (держ. № тягача НОМЕР_1 та держ. № причепа НОМЕР_2) водій ОСОБА_1 , під завантаження повинен був стати 26.04.2019 на 8-00 годину ранку.

В порушення умов вищевказаного договору, а також заявки, вищезгаданий транспортний засіб не прибув до місця завантаження, у зв`язку з чим відповідач повністю порушив умови заявки.

З метою досудового врегулювання спору 07.05.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією № 07/01/02 в якій прохав перерахувати на рахунок позивача штрафні санкції у розмірі 5044,00 грн у строк до 17.05.2019, однак дана претензія залишена відповідачем без реагування.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, а також заявки, стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.

Статтею 909 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.7 договору, визначено, що у разі відмови від узгодженої та підтвердженої заявки менш ніж за 48 годин винна сторона сплачує штраф у розмірі 10% від суми фрахту, погодженої в заявці, але не менше 1000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене слідує про наявність у позивача правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5044,00 грн за невиконання зобов`язань за договором № 979 на організацію міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом від 23.04.2019.

Стосовно заявленої вимоги позивача про стягнення збитків в розмірі 1663,97 грн, які позивач зазнав у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним правилом збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов`язане з утиском інтересів особи як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Обов`язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Обов`язок доказування збитків та їх обґрунтування покладається на позивача, оскільки збитки мають реальний характер, тому позивач вважаючи, що його права були порушені, а ним понесені збитки, повинен довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завдання йому відповідачем збитків, оскільки заявка № 07/01/02 від 26.04.2019 з перевізником ТОВ Промсервіс та міжнародна товарно - транспортна накладна СМР № 271785 складена в м. Генк (місце завантаження) 26.04.2019, на які посилається позивач в підтвердження своєї правової позиції є доказом надання послуг, однак не є належним доказом понесених витрат. Доказів перерахування коштів у розмірі 1663,97 грн суду не надано.

Таким чином, позивачем не доведено понесення додаткових витрат, які він зробив для відновлення свого порушеного права.

За таких обставин, позивачем всупереч згаданих вище приписів законодавства, не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача збитків в розмірі 1663,97 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є безпідставними та недоведеними, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, позивачем у позові наведено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір № 08/06 про надання правничої допомоги від 08.06.2019 укладений позивачем з адвокатом Відановою Оленою Василівною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4974 від 29.05.2012); платіжне доручення № 974 від 07.06.2019 про перерахування ТОВ Аріадна Логістік адвокату Відановій О.В. коштів у розмірі 2000,00 грн з призначенням платежу згідно договору № 08/06 від 08.06.2019; ордер на надання правової допомоги серія КВ № 415996.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, клієнт доручає, а адвокат зобов`язується надати правничу допомогу Клієнту, а саме: підготовка та направлення до Господарського суду Запорізької області позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоконсалтінг про стягнення штрафних санкцій та збитків за відмову від перевезення вантажу у міжнародному сполученні.

Пунктом 3.1 встановлена вартість правничої допомоги (гонорар) - 2000,00 грн.

З урахуванням вище викладених вимог Господарського процесуального кодексу України, наданих доказів в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати з судового збору та витрати на професійну правничу допомогу підлягають присудженню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 129, 233, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоконсалтінг (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-а; ідентифікаційний код 37021141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аріадна Логістік (02081, м. Київ, вул. Олени Пчілки, 2-Б; ідентифікаційний код юридичної особи 37689415) штрафні санкції за відмову від перевезення вантажу у міжнародному сполученні у сумі 5044,00 грн (п`ять тисяч сорок чотири гривні 00 коп.), судовий збір в розмірі 1444,48 грн (одна тисяча чотириста сорок чотири гривні гривня 48 коп.), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1503,88 грн (одна тисяча п`ятсот три гривні 88 коп.). Видати наказ.

В задоволенні вимоги про стягнення збитків у сумі 1663,97 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 липня 2019 року.

Суддя І.С. Горохов