Рішення

від 28.08.2019 по справі 912/1804/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 рокуСправа № 912/1804/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Боруш С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/1804/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомастер", 65070, м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 15-А,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Пірогової Юлії Сергіївни, АДРЕСА_1 ,

про стягнення 26 729,26 грн

представники сторін:

від позивача - Ботнаренко І.Ю., ордер КР № 117652 від 26.06.2019;

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомастер", яка містить вимоги до Фізичної особи-підприємця Пірогової Юлії Сергіївни про стягнення 24 000,00 грн безпідставно набутих грошових коштів, 2 244,00 грн інфляційних втрат, 485,26 грн - 3 % річних, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне отримання від нього відповідачем грошових коштів, перерахованих відповідно до платіжних доручень від 18.07.2018 № 153 в сумі 4 800,00 грн та від 04.09.2018 № 205 в сумі 19 200,00 грн за проживання в заброньованих номерах у готелі "Маєток" (з 25.09.2018 по 29.09.2018), бронювання яких позивачем було скасовано 13.09.2018.

Ухвалою від 01.07.2019 відкрито провадження у справі № 912/1804/19; постановлено справу № 912/1804/19 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 29.07.2019 на 14:40; сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

29.07.2019 суд розпочав розгляд справи по суті.

Представники сторін в судове засідання 29.07.2019 не з`явились.

Ухвалою від 29.07.2019 господарський суд задовольнив клопотання представника позивача від 22.07.2019 № б/н про відкладення розгляду справи; відклав розгляд справи № 912/1804/19 в судовому засіданні на 13.08.2019 на 11:30 год.

13.08.2019 господарський суд продовжив розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 13.08.2019 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні по розгляду справи № 912/1804/19 до 14:30 год. 28.08.2019.

28.08.2019 до суду надійшло клопотання представника позивача від 28.08.2019 № б/н про надання оригіналу квитанції та опису вкладення за № 6503105200386, оригіналу опису відправлення № 0014230.

28.08.2019 господарський суд продовжив розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 28.08.2019 брав участь представник позивача. Відповідач уповноваженого представника для участі в засіданні не направив, ухвали, направленні на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с. 35), повернулися з відмітками пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що неявка представників відповідача перешкоджає вирішенню спору, також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов`язковою не визнавалась.

За правилами частини 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З підстав викладеного та враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, господарський суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

В судовому засіданні 28.08.2019 судом досліджено докази у справі.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За твердженням позивача, на початку липня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомастер" з метою відрядження своїх працівників до міста Кропивницький досягло усних домовленостей з фізичною особою-підприємцем Піроговою Юлією Сергіївною про бронювання номерів у належному їй готелі "Маєток", розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , на період з 25.09.2018 року по 29.09.2018 року.

17.07.2018 фізичною особою - підприємцем Піроговою Юлією Сергіївною виставлено рахунок-фактуру № 34 (а.с. 15) на передплату за проживання в заброньованих номерах на суму 4 800 грн, який був сплачений позивачем 18.07.2018 відповідно до платіжного доручення № 153 (а.с. 16).

03.09.2018 фізичною особою-підприємцем Піроговою Юлією Сергіївною виставлено рахунок-фактуру № 40 на передплату за проживання в заброньованих номерах на суму 19 200 грн, який сплачений позивачем 04.09.2018 року відповідно до платіжного доручення № 205 (а.с. 18).

Після сплати рахунків, позивачем для укладення договору отримано копії документів щодо відповідача, а саме: витягу з реєстру платників єдиного податку; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 05.08.2015; свідоцтва про державну реєстрацію; паспорту та картки платника податків.

При цьому у витягу з реєстру платників єдиного податку щодо фізичної особи-підприємця Пірогової Юлії Сергіївни зазначено наступні види діяльності;

68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

47.71 - роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах;

47.72 - роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах.

КВЕД 55.10 - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розмішування у витягу щодо відповідача не зазначено.

У зв`язку із цим 13.09.2018 позивачем направлено відповідачу заяву на повернення помилково перерахованих грошових коштів № 21, 26 з проханням повернути сплачені авансом кошти за проживання (а.с. 25, 26).

17.10.2018 позивачем направлено відповідачу звернення щодо досудового врегулювання справи про стягнення безпідставно набутих коштів вих. № 26 з вимогою про повернення коштів (а.с. 26-27).

Як стверджує позивач, що в свою чергу не спростовано відповідачем, обидва звернення залишилися без відповіді та кошти повернуті не були.

Розглядаючи даний спір господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 938 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1-3 ст. 939 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Правовідносини, що виникають при укладенні та виконання договорів про надання послуг, регулюються Главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Готель - підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов`язковим обслуговуванням. Порядок встановлення категорій готелям визначається Кабінетом Міністрів України;

готельна послуга - дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов`язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю;

аналогічні засоби розміщення - підприємства будь-якої організаційно-правової форми власності, що складаються з номерів і надають обмежені готельні послуги, включно з щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів. (ст. 1 Закону України "Про туризм")

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про туризм" за договором на готельне обслуговування одна сторона (готель або інший суб`єкт, що надає послуги з розміщення) зобов`язується за дорученням іншої сторони (проживаючого) надати послуги по тимчасовому проживанню (ночівлі) у спеціально обладнаному жилому приміщенні (номері), виконати або організувати виконання інших визначених договором на готельне обслуговування послуг, пов`язаних з тимчасовим проживанням, а проживаючий зобов`язується сплатити за ці послуги встановлену плату.

До послуг, пов`язаних з тимчасовим розміщенням, належать послуги з обслуговування жилого приміщення (номера), харчування (ресторанного обслуговування), із збереження майна і багажу проживаючого, а також інші послуги, надані залежно від категорії готелю.

До відносин за договором на готельне обслуговування застосовуються норми цивільного законодавства, цей Закон, законодавство з питань захисту прав споживачів та інші нормативно-правові акти, прийняті відповідно до них. Цей Закон застосовується при наданні готельного обслуговування в мотелях, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, а також інших місцях, призначених для розміщення громадян.

Готель або інший суб`єкт, що надає послуги з розміщення, зобов`язаний до укладення договору надати необхідну і достовірну інформацію про послуги з готельного обслуговування, їх види і особливості, про порядок і терміни оплати послуг готелю та надати проживаючому на його прохання інші пов`язані із договором і відповідним готельним обслуговуванням відомості, а також іншу інформацію, передбачену законодавством про захист прав споживачів.

Договір на готельне обслуговування укладається як шляхом укладення письмового договору, так і шляхом прийняття готелем заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного чи іншого зв`язку, що дозволяє достовірно встановити особу, від якої надходить заявка. У разі прийняття заявки договір на готельне обслуговування вважається укладеним з моменту отримання підтвердження готелю про прийняття замовлення та вказівки можливого початку надання готельного обслуговування з визначеного часу.

Згідно п. 1.3. Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19 (далі - Правила), замовник - фізична або юридична особа, в тому числі суб`єкт туристичної діяльності, яка укладає відповідний договір на надання готельних послуг від імені та на користь споживача та здійснює оплату за цим договором (надає гарантії щодо оплати за цим договором).

Пунктом 2.1. Правил передбачено, що готель зобов`язаний довести до відома споживача найменування та місцезнаходження юридичної особи, категорію готелю при її наявності. Фізична особа - суб`єкт господарювання зобов`язаний надати споживачу інформацію про свою державну реєстрацію та найменування органу, що його зареєстрував.

Готель має право укладати договір з замовником (споживачем) на бронювання номерів (місць) шляхом підписання його двома сторонами, а також шляхом прийняття заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного або іншого зв`язку (засобів електронної пошти, включаючи факсимільну), який дозволяє достовірно встановити належність заявки споживачу або замовнику. Договір вважається укладеним тільки в разі письмового акцепту готелем направленої йому заявки на бронювання та досягнення сторонами згоди в обумовленій формі щодо всіх істотних умов. (п. 3.1. Правил)

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані, зокрема, про види діяльності фізичних осіб-підприємців.

До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності.

Платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Отже, підприємець - платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

У разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Зазначене передбачено нормами п. 177.6 ст. 177; п. 299.7 ст. 299; п.п. 7 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.

Господарський суд враховує, що за твердженням позивача, між сторонами досягнуто усних домовленостей щодо бронювання номерів у готелі "Маєток". Відповідачем виписано рахунок-фактуру № 34 від 17.07.2018 за проживання з 25.09.18 по 29.09.18, кількість кімнат - 2, кількість гостей - 2, кількість діб - 4, сума - 24 000,00 грн, сума передплати 20% - 4 800,00 грн. Рахунок підписано та скріплено печаткою фізичної особи - підприємця.

Рахунок-фактура № 39 від 03.09.2018 за проживання з 25.09.18 по 29.09.18, кількість кімнат - 2, кількість гостей - 2, кількість діб - 4, сума - 19 200,00 грн не містить ні підпису, ні печатки відповідача.

Для укладення договору відповідачем надано позивачу копії документів про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.

Аналізуючи норми чинного законодавства та правовідносини, що склалися між сторонами, враховуючи, що відповідач, як фізична особа - підприємець, не мала права надавати готельні послуги, а позивач звертався за наданням саме такого виду послуг, господарський суд приходить до висновку, що укладення договору не відбулося у зв`язку з недосягненням сторонами домовленості, зокрема, щодо предмету, форми та всіх істотних умов договору.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.

Оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо змісту, форми та всіх істотних умов договору, договір у письмовій формі не було укладено, суд приходить до висновку, що фізична особа - підприємець Пірогова Ю.С . набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави.

Позивач звертався до відповідача із заявами від 13.09.18 № 21, № 22 та зверненням від 17.10.18 № 26 з вимогою повернути кошти. Доказів повернення перерахованих сум до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд задовольняє вимогу позивача про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 24 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов`язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов`язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 2 244,00 грн та трьох відсотків річних у сумі 485,26 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 231, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пірогової Юлії Сергіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомастер" (65070, Одеська обл., м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 15-а; код ЄДРПОУ 35357894) безпідставно набуті грошові кошти у сумі 24 000,00 грн, а також 1 724,85 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позову відмовити.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомастер" (65070, м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 15-А); Фізичній особі-підприємцю Піроговій Юлії Сергіївні ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 ).

Повне рішення складено 30.08.2019.

Суддя О.Л. Бестаченко