Рішення

від 19.08.2019 по справі 911/1425/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1425/19

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/1425/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Провайд-Груп , м. Київ

до Приватного підприємства Кластер-Плюс , м. Боярка,

Києво-Святошинський район

про стягнення 860 055,25 грн.

представники учасників справи:

від позивача: Протасов С.В., адвокат, ордер серія КВ № 787522 від 01.06.2019;

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Провайд-Груп (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 04.06.2019 (вх. № суду 1482/19 від 05.06.2019) до Приватного підприємства Кластер-Плюс (надалі - відповідач) про стягнення 860 055,25 грн., з яких: 849 934,04 грн. основної заборгованості, 9 054,39 грн. пені та 776,82 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором підряду № ВФ-01-2018-ГУ-1 від 04.06.2018 та Договором про реструктуризацію заборгованості від 11.04.2019.

Через канцелярію суду (вх. № 126/19 від 05.06.2019) позивач надав заяву від 04.06.2019 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 2 529 736,16 грн., які знаходяться на банківських рахунках відповідача.

Ухвалою суду від 07.06.2019 відмовлено позивачу в задоволені заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 ухвалу господарського суду Київської області від 07.06.2018 у справі № 911/1425/19 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2019 відкрито провадження у справі № 911/1425/19, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 26.06.2019 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 26.06.2019 підготовче засідання у справі № 911/1425/19 відкладено на 15.07.2019 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 15.07.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/1425/19, справу призначено до розгляду по суті на 19.08.2019 о 12 год. 00 хв.

Присутнім в судових засіданнях представником позивача підтримані позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав, про місце і час судових засідань повідомлений належним чином. При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи. Отримання відповідачем ухвал суду підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з відповідними відмітками.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

04.06.2018 між Приватним підприємством Кластер-Плюс ( підрядник , надалі -відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Провайд Сервіс ( замовник ) укладений Договір підряду № ВФ-01-2018-ГУ-1, відповідно до умов п. 1.1 якого відповідач зобов`язується виконати комплекс робіт по проектуванню, будівництву, оформленню документів та передаванню закінченої будівництвом волоконно-оптичної лінії зв`язку Каланчак-Новоолексіївка на умовах під ключ , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи.

Увесь комплекс робіт, які виконуються за вказаним Договором підряду, складається із проектно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт, які поділяються на сім етапів, зазначених в п. 1.2 Договору підряду.

Замовником - ТОВ Провайд Сервіс на проведення початкових робіт за Договором підряду перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 2 529 736,16 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за період з 07.06.2018 по 17.09.2018, копії яких наявні в матеріалах справи.

Додатком № 2 до Договору підряду є календарний план виконання робіт за етапами, відповідно до якого 1-й етап проектно-вишукувальних робіт на дільниці Каланчак-Новоолексіївка повинен бути виконаний до 26.09.2018 із здаванням робіт за актом робочій комісії, за актом приймання проектної документації. Загалом виконання всіх підрядних робіт повинно бути закінчено до 11.04.2019.

Відповідач не здійснив передбачені Договором підряду роботи, не передав замовнику у встановленому порядку проектну документацію.

11 квітня 2019 року між ТОВ Провайд Сервіс , ПП Кластер-Плюс (надалі -відповідач) та ТОВ Провайд-Груп (надалі - позивач) укладено Додаткову угоду № 2 до Договору підряду № ВФ-01-2018-ГУ-1 від 04.06.2018, якою замінено одну із сторін Договору підряду № ВФ-01-2018-ГУ-1 від 04.06.2018, а саме передано ТОВ Провайд-Груп усі права та обов`язки ТОВ Провайд Сервіс . Після підписання сторонами даної угоди позивач стає стороною і є повним правонаступником ТОВ Провайд Сервіс відносно його прав та обов`язків за Договором підряду (п. 2 додаткової угоди № 2 від 11.04.2019).

11 квітня 2019 року між ТОВ Провайд-Груп (позивач) та ПП Кластер-Плюс ( боржник , відповідач) укладено Договір про реструктуризацію заборгованості, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу розстрочку у погашенні заборгованості, розмір якої станом на 11.04.2019 становить 2 529 736,16 грн. з ПДВ, що утворилася за договором підряду № ВФ-01-2018-ГУ-1 від 04.06.2018 (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 Договору про реструктуризацію заборгованості відповідач зобов`язується виплатити заборгованість, яка вказана в п. 1.1 частинами в термін до 30.08.2019 за наступним графіком: 290 000,00 грн. до 10.05.2019, 559 934,04 грн. до 25.05.2019, 559 934,04 грн. до 27.06.2019, 559 934,04 грн. до 31.07.2019, 559 934,04 грн. до 30.08.2019.

Відповідно до п. 4.1 Договору про реструктуризацію заборгованості договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 30 серпня 2019 року, але в любому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору.

Як зазначає позивач, на момент звернення до суду з даним позовом відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та не сплатив заборгованість у сумі 849 934,04 грн., а саме 290 000,00 грн. до 10.05.2019 та 559 934,04 грн. до 25.05.2019.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не забезпечив участі представника у судових засіданнях, письмових пояснень чи доказів оплати заборгованості у строки, встановлені Договором про реструктуризацію заборгованості, не надав, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем грошових зобов`язань за Договором про реструктуризацію заборгованості від 11.04.2019, укладеного між позивачем та відповідачем.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині сплати 290 000,00 грн. до 10.05.2019 та 559 934,04 грн. до 25.05.2019 на підставі Договору про реструктуризацію заборгованості від 11.04.2019, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 849 934,04 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, в частині своєчасної сплати у встановлені строки заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 054,39 грн. пені, нарахованої від суми заборгованості 850 224,04 грн.

Пунктом 3.1 Договору про реструктуризацію заборгованості від 11.04.2019 визначено, що у випадку порушення строків та/або розмірів оплати платежів, що визначені у п. 1.2 цього Договору, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від розміру платежу, прострочення якого має місце.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Судом зроблено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем, та встановлено, що позивачем здійснювалося нарахування пені за період з 26.05.2019 по 31.05.2019 на суму 850 224,04 грн., хоча заборгованість за двома платежами згідно Договору про реструктуризацію заборгованості становить 290 000,00 грн. + 559 934,04 грн. = 849 934,04 грн.

На підставі вказаних норм права, враховуючи розрахунок пені зроблений судом, вимога позивача про стягнення з відповідача 9 054,39 грн. пені підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 9 052,72 грн. за період з 11.05.2019 по 31.05.2019.

Також, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 776,82 грн. 3 % річних, нарахованих від суми заборгованості 850 224,04 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних від суми заборгованості 849 934,04 грн., вирішив, що задоволенню підлягає вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 776,68 грн. 3% річних за період з 11.05.2019 по 31.05.2019.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Кластер-Плюс (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Молодіжна, 77, кв. 12, код ЄДРПОУ 33794837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Провайд-Груп (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 32, оф. 110, код ЄДРПОУ 41816912) 849 934 (вісімсот сорок дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн. 04 коп. заборгованості, 9 052 (дев`ять тисяч п`ятдесят дві) грн. 72 коп. пені, 776 (сімсот сімдесят шість) грн. 68 коп. 3 % річних та 12 896 (дванадцять тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн. 46 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішеннявідповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 30.08.2019.

Суддя О.О. Христенко