Ухвала

від 27.08.2019 по справі 922/2702/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"27" серпня 2019 р. м ХарківСправа № 922/2702/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-УТН" (36008, м. Полтава, вул. Європейська, 146-а, к. 505, код 37227524)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханна Групп" (61166, м. Харків, вул. Леніна, 1; ідент. код 39757151)

про стягнення 2535452,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-УТН", 21.08.2019 р. звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханна Групп" про стягнення з відповідача 2535452,59 грн. заборгованості за 7-ю договорами поставки, укладеними між сторонами у період з жовтня 2015 року по січень 2016 року.

У відповідності до пунктів 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Судом встановлено, що разом з позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши вищезазначене клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, заявником заявлено позовна вимог майнового характеру (стягнення 2535452,59 грн.), а відтак позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 38031,79 грн.

Позивачем судовий збір не сплачено, а надано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проаналізувавши норми статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд констатує, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-УТН" не входять до переліку осіб, які мають право на відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Однак, як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем в порушення пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України не надано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Окрім того, відповідно до статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем у позові зазначено про те, що у нього відсутні оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви у зв`язку з тим, що на підставі ухвали слідчого-судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року надано тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні позивача.

Втім, позивачем до позовної заяви не додано довідки з правоохоронних органів стосовного того, що оригінали саме цих документів знаходяться в їх установах.

За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивачем до позовної заяви не подано доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та довідки з правоохоронних органів щодо знаходження в їх установах оригіналів документів, доданих позивачем до позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 91, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-УТН", м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханна Групп" про стягнення 2535452,59 грн. - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 38031,79 грн. та довідки з правоохоронних органів щодо знаходження в їх установах оригіналів документів, доданих позивачем до позовної заяви.

3. Роз`яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

4. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

6. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалу підписано 27.08.2019 року.

Суддя М.І. Шатерніков