Рішення

від 29.08.2019 по справі 924/704/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" серпня 2019 р. Справа № 924/704/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді А.М.Яроцького, розглянувши матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький

до Комунального підприємства Староушицької селищної ради "Добробут" смт. Стара Ушиця Кам`янець-Подільського району

про стягнення 138 231,53 грн. шкоди

Представники сторін: не з`явились

Процесуальні дії по справі .

На адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький до Комунального підприємства Староушицької селищної ради "Добробут" смт. Стара Ушиця Кам`янець-Подільського району про стягнення 138 231,53 грн. шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2019 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 15.07.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.08.2019 р.

Ухвалою суду від 06.08.2019р. закрито підготовче провадження у справі №924/704/19, призначено справу №924/704/19 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11:00 год. 29 серпня 2019р. Участь учасників справи у судовому засіданні визначено не обов`язковою.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Комунального підприємства Староушицької селищної ради "Добробут" 138 231,53 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що працівниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Добробут" та встановлено, що підприємство здійснювало забір підземних вод за відсутності дозволів на користування надрами та на спеціальне водокористування, чим порушило вимоги ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра та ст.ст. 44, 48 Водного кодексу України. За період з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2017 року (07.11.2017р. по 31.12.2017р.) КП "Добробут" незаконно видобуто та використано 97,353 кубічних метри води, що підтверджується довідкою КП "Добробут" від 20.03.2018р. №34 та актом перевірки. Відповідно до Податкового кодексу України та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання підземних вод без наявності відповідного на те дозволу, позивач зазначив, що КП "Добробут" завдало шкоди державі на суму 138231,53 грн. станом на день проведення розрахунку.

Відповідно до п. 7 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 року №249 право досудового врегулювання спорів та подання позовів про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища належить Державній екологічній інспекції у Хмельницькій області.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з листом від 23.05.2018 року №1794/06, у якому містилась пропозиція у добровільному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, однак претензія залишена без задоволення.

За таких обставин, враховуючи відсутність у відповідача наміру в добровільному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, позивач звернувся з позовом до суду.

26.07.2019р. представником відповідача подано письмову заяву, у якій останній заперечує проти задоволення позову та просить розглядати справу без його участі.

В судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені у встановленому законом порядку. Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч.ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин .

28.11.2017р. працівниками Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання - Комунальним підприємством Староушицької селищної ради "Добробут" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено акт за № 689/02, підписаний державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області та в.о. директора КП "Добробут" Староушицької селищної ради. До акту додано Додаток 2.

При проведенні перевірки встановлено та відображено в акті №689/02, що КП "Добробут" Староушицької селищної ради займається водопостачанням та водовідведення для жителів селища Стара Ушиця. Водопостачання здійснюється з двох свердловин. Спеціальне водокористування здійснювалось на підставі дозволу на спеціальне водокористування за №365 від 06.11.2014 року, який був виданий Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації. Вказаний дозвіл на спеціальне водокористування втратив чинність 06.11.2017 року. На час здійснення перевірки КП Добробут Староушицької селищної ради здійснювало самовільне водокористування, чим порушило ст. ст. 48, 49 Водного Кодексу України. Форма звітності №2ТП (водгосп) КП Добробут не надало. Забір підземних вод здійснювався за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, чим порушено ст.ст. 19, 21, 23 Кодексу України про надра.

Згідно довідки КП "Добробут" № 34 від 20.03.2018р. за період з 01.12.2014р. по 06.11.2017р. видобуто підземних вод в обсязі 93191 м.куб. Окремо повідомлено, що кількість забраної води за період з 07.11.2017р. по 31.12.2017р. складає 4162 м.куб.

28.11.2017р. державним інспектором Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області складено два протоколи про адміністративні правопорушення №002169 та №002168, в яких, з посиланням на ст.ст. 47, 48 КУпАП, зазначено, що КП "Добробут" (в особі директора ОСОБА_1 .) здійснювало забір підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування та без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст. 48 Водного кодексу України та ст.ст. 18, 21, 23 Кодексу України "Про надра".

На підставі вищевказаних протоколів, 01.12.2017р. державним інспектором Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №253/02, за змістом якого визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 47, 48, 82-1, 82-4, 82-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Постанова набрала чинності 11.12.2017р.

За результатом неправомірних дій відповідача та з урахуванням відомостей наданих останнім у довідці від 20.03.2018р. №34, державним інспектором Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 27.03.2018р. проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі КП "Добробут" у відповідності до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. №389 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" та Податкового кодексу України, за змістом якого обраховано розмір завданих КП "Добробут" збитків (шкоди) навколишньому природному середовищу за період з 01.12.2014р. по 31.12.2017р., який склав 138 231,53 грн.

Як стверджує позивач, 23.05.2018р. направлено відповідачу лист №1794/06 з пропозицією у добровільному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, однак претензія залишена без задоволення.

Оскільки відповідач в добровільному порядку шкоду завдану навколишньому природному середовищу у сумі 138 231,53 грн. не сплатив, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Статтею 5 Закону визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема пред`явлення претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах (ст. 20-2 даного Закону).

Відповідно до п.1 Положення "Про державну екологічну інспекцію в Україні", затвердженого Указом Президента України від 19 квітня 2017 року №275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У підп. 2, 8 п. 4 вказаного Положення визначено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань в тому числі, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Відповідно до приписів статті 1 Водного кодексу України: використання води - це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); забір води - вилучення води з водного об`єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Цією статтею визначено, що водний об`єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт); а водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території, водоносний горизонт - однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води.

Згідно зі статтею 6 ВК України води (водні об`єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

Статтею 42 Водного кодексу України визначено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Пункт 9 ст. 44 Водного кодексу України відносить до обов`язків водокористувачів здійснення спеціального водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 46 вказаного кодексу визначено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним (ч.ч. 1, 5 ст. 49 Водного кодексу України).

У ст. 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Таким чином, суб`єкт господарювання, який здійснює водокористування та користування надрами, зобов`язаний отримати відповідні дозволи.

Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. ст. 110, 111 Водного кодексу України встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

За приписами ч. 2 ст. 65 Кодексу України про надра відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Суд встановив, що відповідач в порушення ст. ст. 48, 49 Водного Кодексу України та ст.ст. 19, 21, 23 Кодексу України про надра здійснював самовільне водокористування та користування надрами, про що працівниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області складено акт перевірки дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №689/02 від 28.11.2017р. При цьому, акт підписано представником відповідача без зауважень.

Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено належними та достовірними доказами використання води для господарсько-побутових потреб, а тому норми вказаної статті не застосовуються.

Судом встановлено факт здійснення відповідачем спеціального водокористування за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в період з 01.12.2014р. по 31.12.2017р., в результаті чого природному середовищу завдано шкоду в розмірі 138 231,53 грн., яка розрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783 зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України за № 220 від 30.06.2011р. (далі - Методика).

Відповідно до п. 1.7. Методики самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Відповідно до п. 9.1. Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар, де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3).

Згідно п. 9.2. Методики фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб`єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Судом враховується, що фактичний об`єм води, що використаний відповідачем самовільно без дозвільних документів визначений позивачем на основі даних довідки в.о. директора КП "Добробут" Савчука ОСОБА_2 Я. №34 від 20.03.2018р.

Згідно із ст. 255.5.2 Податкового кодексу України ставка рентної плати за спеціальне використання підземних вод станом на дату виявлення порушення (складання протоколів про адміністративні правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення) на території адміністративно-територіальні одиниці Хмельницької області встановлена у розмірі 94,66 грн./100 куб.м.

За змістом ст. 255.7 ПК України житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, при вирішенні даного спору на позивача покладається обов`язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу. Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини.

В процесі розгляду справи відповідачем не доведено відсутності в діях останнього вини.

При цьому, судом відмічається, що матеріали справи підтверджують наявність всіх елементів для стягнення збитків, а саме: наявність шкоди (визначеної з урахуванням Методики), протиправність поведінки (зокрема порушення вимог Водного кодексу України та Кодексу законів про надра згідно постанови про накладення адміністративного стягнення №253/02 від 01.12.2017р., встановлення вини відповідача згідно акту №689/02 від 28.11.2017р. планової перевірки додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням законодавства та заподіянням внаслідок цього шкоди.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, проаналізувавши наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 138 231,53 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, обґрунтовані, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький до Комунального підприємства Староушицької селищної ради "Добробут" смт. Стара Ушиця Кам`янець-Подільського району про стягнення 138 231,53 грн. шкоди задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Староушицької селищної ради "Добробут" (32385, Хмельницька область, Кам`янець-Подільського району, смт. Стара Ушиця, вул. Миру, 8, ідентифікаційний код 37639102) на користь держави зарахувавши кошти за наступними реквізитами: Кам`янець-Подільське УК/отг смт. Стара Ушиця, розрахунковий рахунок 33112331022715, код класифікації доходів бюджету 24062100, код одержувача (ЄДРПОУ) 37971377, МФО 899998, банк одержувача - (ГУ ДКСУ) Казначейство України 138 231,53 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства Староушицької селищної ради "Добробут" (32385, Хмельницька область, Кам`янець-Подільського району, смт. Стара Ушиця, вул. Миру, 8, ідентифікаційний код 37639102) на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2, ідентифікаційний код 38045514) 2073,47 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.08.2019р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 3 прим. (усім рекоменд. з повідомл.):

1 - до справи;

2 - позивачу - 29000, вул. Івана Франка, 2/2, м. Хмельницький.

3 - відповідачу - 32385, вул. Миру, 8, смт. Стара Ушиця, Кам`янець-Подільського району.