Рішення

від 28.08.2019 по справі 233/5082/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/5082/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.

за участю секретаря Аллік Ю.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу а позовною заявою адвоката Байгуш Олексія Юрійовича в інтересах ОСОБА_2 до Марківської сільської ради Костянтинівського району, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2019 року адвокат Байгуш О.Ю., який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_2 , звернувся в суд із позовом до Марківської сільської ради Костянтинівського району про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позову зазначив, що позивачка ОСОБА_2 є рідною донькою ОСОБА_4 . Мати Позивача ОСОБА_4 є рідною сестрою ОСОБА_6 . Тобто ОСОБА_6 є рідною тіткою позивачки. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на все її майно, у тому числі на право на земельну частку (пай), яка складається з сертифікату серії НОМЕР_1 , з земель КСП Дружба розміром 9,04 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, на території с. Маркове Костянтинівського районну Донецької області. Так, як у позивача були відсутні документи підтверджуючі родинні відносини між її мамою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , було направлено запит до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо витребування документів про народження на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , на що 26.07.2018 року було отримано лист та зазначено, що провести перевірку та надати інформацію про наявність або відсутність актових записів про народження немає можливості, так як архіви залишилися на тимчасово окупованій території України (копія листа №16/03.1-49 додається). Так само направлений запит до Костянтинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо надання дублікату свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 , 1913 року народження, після якого вона змінила своє дівоче прізвище на ОСОБА_10 , дублікату свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Маркове Костянтинівського району Донецької області та дублікату свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 , 1924 року народження, після якого вона змінила своє дівоче прізвище на ОСОБА_11 , на що було отримано лист від 02.08.2018 року про те, що книги за цей період також було передано на зберігання до Державного архіву Донецької області, який на даний час залишився на тимчасово окупованій території України. Позивач з заявою звернувся до Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори, на яку 03.10.2018 р. отримала лист де було зазначено, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом не можливо оскільки племінники не були віднесені до числа спадкоємців згідно вимог Цивільного кодексу УРСР 1963 року. На сьогоднішній час оформити спадкові права в нотаріальному порядку позивач не має можливості, тому просив встановити факт, що ОСОБА_2 є рідною племінницею ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за позивачкою ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) із з земель КСП Дружба , розміром 8,8 умовних кадастрових гектарів на території с. Маркове Костянтинівського районну Донецької області, яке належало померлій.

Представник позивача адвокат Байгуш О.Ю. у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача Марківської сільської ради Костянтинівського району Донецької області у підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій проти задоволення позовних вимог не заперечує, та просив розглянути справу за його відсутності (а.с.32).

З`ясувавши вказану позицію сторін, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, за наявністю для того законних підстав, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка, Донецької області, померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 06.07.1996 року виконкомом Марківської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (а.с.9). Померла ОСОБА_6 постійна мешкала за адресою: АДРЕСА_1 згідно довідки Марківської сільської ради №391 від 19.07.2018 року. Інших осіб не зареєстровано (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на все її майно, у тому числі на право на земельну частку (пай) із земель КСП Дружба розміром 9,04 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, на території с. Маркове Костянтинівського районну Донецької області, відповідно до сертифікату серії НОМЕР_1 , зареєстрованим у Кризі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 10287 (а.с.11).

Згідно відповіді Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори на запит суду від 21.08.2019 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №57289272 від 21.08.2019 року, спадкової справи щодо померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 немає (а.с.30-31).

Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Спадщина після смерті ОСОБА_6 , яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніким до набрання чинності Цивільним кодексом України не прийнята, тобто зазначені цивільні відносини продовжують існувати і після 01 січня 2004 року. Тому, у відповідності до п.5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, правила книги шостої Цивільного кодексу України (Спадкове право) застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

У зв`язку із чим, та відповідно до ч. 1 ст.1266 Цивільного кодексу України, позивач ОСОБА_2 , як племінниця померлої - ОСОБА_6 , має право на отримання зазначеної вище спадщини за правом представництва.

З метою отримання документів підтверджуючих родинні відносини між позивачкою та померлою, було направлено запит до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо витребування документів про народження на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Згідно листа №16/03.1-49 від 26.07.2018 року провести перевірку та надати інформацію про наявність або відсутність актових записів про народження немає можливості, так як архіви залишилися на тимчасово окупованій території України (а.с.12).

Також позивачкою був направлений запит до Костянтинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо надання дублікату свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 , 1913 року народження, після якого вона змінила своє дівоче прізвище на ОСОБА_10 , дублікату свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Маркове Костянтинівського району Донецької області та дублікату свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 , 1924 року народження, після якого вона змінила своє дівоче прізвище на Оверко. Згідно відповіді вих. № 315.19-24/1697 від 02.08.2018 року, книги за цей період було передано на зберігання до Державного архіву Донецької області, який на даний час залишився на тимчасово окупованій території України (а.с.13).

Позивач ОСОБА_2 із заявою зверталася до Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори, але 03.10.2018 р. отримала лист-відмову №99/01-16, вмотивовану тим, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом неможливо, оскільки племінники не були віднесені до числа спадкоємців згідно вимог Цивільного кодексу УРСР 1963 року (а.с.14).

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_12 , де у графі мати (рос. мовою) вказана - ОСОБА_13 , що збігається по батькові, яке зазначене у свідоцтві про смерть ОСОБА_6 (а.с.7). Зазначений факт також визнається відповідачем, а тому додаткового доказування не потребує.

Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 р. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв) , право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, та громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв) , основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією або рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч.1,2 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України, шляхом визнання прав. Відповідно до статей 1225 Цивільного кодексу України і 131 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.

Крім того, п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_2 є спадкоємцем п`ятої черги спадкоємців за законом у відповідності до ст. 1265 ЦК України.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тому позовні вимоги слід задовольнити повністю та за ОСОБА_2 на підставі ст.ст.392, 1225, 1265, 1266, 1268 ЦК України, ст.131 ЗК України слід визнати право приватної власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 392, 1225, 1265, 1266, 1268 ЦК України, ст.131 ЗК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування , ст.ст. 3,5,12,13,18,200,258,260,265,268,273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов адвоката ОСОБА_14 Олексія Юрійовича в інтересах ОСОБА_2 до Марківської сільської ради Костянтинівського району, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Маркове, Костянтинівського району, Донецької області (РНОКППНОМЕР_3) є рідною племінницею ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка, Донецької області.

Визнати за ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Маркове, Костянтинівського району, Донецької області (РНОКППНОМЕР_3), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка, Донецької області,право на земельну частку (пай) члена колишнього колективного с/г підприємства КСП Дружба розміром 8,8 (вісім цілих вісім десятих) умовних кадастрових гектарів, розташованої на землях Марківської сільської ради, Костянтинівського району Донецької області (юридична адреса: вул. Молодогвардійців, 40 с. Маркове, Костянтинівський район, Донецька область, 85132, код ЄДРПОУ 23113882).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя