Ухвала
від 29.08.2019 по справі 320/4662/19
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 серпня 2019 року м. Київ № 320/4662/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області та Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, у якому позивачі просять суд:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Качанова Михайла Олександровича;

- скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про накладення штрафу від 26.06.2019 ВП №58805552.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що вказана заява не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Судом встановлено, що позовна заява підписана головним спеціалістом-юристконсультом відділу представництва інтересів в судах та інших органах №3 юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області ОСОБА_1 .

Повноваження ОСОБА_2 як представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області підтверджуються довіреністю від 16.07.2019 №703/01, виданою начальником Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Фатхутдіновим В.

Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що у вказаній заяві відсутня інформація про представника позивача (прізвище, ім`я та по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків засоби зв`язку та адреса електронної пошти), що не відповідає вимогам статті 160 КАС України.

У зв`язку з цим, позивачам у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву із зазначенням інформації про представника позивача, яким підписана позовна заява

Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з частинами першою та другою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України

здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частиною другою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (частина третя статі 43 Кодексу адміністративного судочинства України).

У позовній заяві в якості одного із позивачів вказано Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області.

Суд зазначає, що 22.08.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №628 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України , пунктом 1 якої встановлено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком.

Так, відповідно до Додатку до вказаної Постанови Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.08.2019, сформованого на запит суду, 01.08.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №13571120002005241 про припинення Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області як юридичної особи.

Відповідно до частини п`ятої статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, станом на 20.08.2019, тобто на момент звернення позивачів до суду з позовною заявою до суду, Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області припинило свою діяльність як юридична особа.

При цьому, правонаступником Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

У зв`язку з цим, позивачам у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити склад учасників справи, з урахуванням вказаних судом зауважень.

Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд зазначає, що всупереч вимогам статтей 160-161 КАС України позивачами не додано до позовної заяви копії таких документів: постанову відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про накладення штрафу від 26.06.2019 у виконавчому провадження №58805552; постанову відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2019 у виконавчому провадження №58805552; рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі №320/5200/18; докази про отримання постанови про накладення штрафу від 26.06.2019 та постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2019 у виконавчому провадження №58805552.

У зв`язку з цим, позивачам у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати належним чином засвідчені копії вказаних документів.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривня.

Як вбачається із позовної заяви, позивачі просять суд: визнати протиправними дії старшого державного виконавця Качанова Михайла Олександровича; скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про накладення штрафу від 26.06.2019 ВП №58805552.

Отже, позивачами заявлено одночасно одну вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру.

Так, сума судового збору за звернення до суду із вимогою немайнового характеру становить 1921,00 грн.

Щодо судового збору за звернення до суду з вимогою майнового характеру, то суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який підлягає до сплати за звернення з відповідною вимогою, оскільки позивачами не додано до позовної заяви копію спірної постанови.

Суд зазначає, що позивачами всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства, не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.

Позивачі, посилаючись на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц, зазначили про те, що оскільки виконавче провадження є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, то за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця судовий збір не сплачується, з приводу чого суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 71749954) зазначив, що відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 14 постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Таким чином не підлягає сплаті судовий збір у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Статтею 447 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Так, положеннями ЦПК України врегульовано порядок подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства.

Натомість позивачі звернувся до Київського окружного адміністративного суду не зі скаргою, а з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними дій та скасування постанови, до того ж в іншому процесуальному порядку.

З огляду на викладене, посилання позивача на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц є безпідставним, а висновки, викладені у згаданій постанові не можуть бути застосовані при вирішенні даної справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 01.08.2019 у справі №1.380.2019.001895 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 83379475).

Таким чином, позивачам у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору (оригінал платіжного доручення (квитанції) , який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: 34316206084081;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку «призначення платежу» платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір за позовом» , ПІБ чи назва установи, організації позивача, «Київський окружний адміністративний суд» , код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У пункті першому прохальної частини позовної заяви позивачі просять суд: визнати протиправними дії старшого державного виконавця Качанова Михайла Олександровича.

Проте, позивачами не конкретизовано, які саме дії старшого державного виконавця Качанова Михайла Олександровича мають бути визнання протиправними.

У зв`язку з цим, позивачам у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити пункт перший прохальної частини позовної заяви.

Згідно із частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачам необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);

- надати уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних судом зауважень та докази її направлення відповідачеві;

- надати належним чином засвідчені копії таких документів: постанову відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про накладення штрафу від 26.06.2019 у виконавчому провадження №58805552; постанову відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2019 у виконавчому провадження №58805552; рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі №320/5200/18; докази про отримання постанови про накладення штрафу від 26.06.2019 та постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2019 та докази їх направлення відповідачеві.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду .

Суддя Дудін С.О.

Дата ухвалення рішення29.08.2019
Оприлюднено01.09.2019

Судовий реєстр по справі —320/4662/19

Ухвала від 24.09.2019

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

Ухвала від 29.08.2019

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

Ухвала від 06.08.2019

Кримінальне

Запорізький апеляційний суд

Гріпас Ю. О.

Ухвала від 06.08.2019

Кримінальне

Запорізький апеляційний суд

Гріпас Ю. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні