Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
19 серпня 2019 р. № 520/5997/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Зоркіна Ю.В.
при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.
у присутності
представника позивача Бринзи Д.А.
представника відповідача Гусаченко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХФАРМ" (вул. Лозівська, буд. 93-А, м. Дергачі, Харківська область, 62300, код ЄДРПОУ 32938639) до Головне управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до та просить суд скасувати постанову про накладення штрафу на ТОВ "ПРОМТЕХФАРМ" від 09.04.2019 №ХК4573/292/2НД/АВ/П/МГ-ФС; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Протокольною ухвалою від 07.08.2019 року у справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що відповідач не дотримався принципу пропорційності при винесені оскаржуваної постанови, не врахував під час розгляду справи про накладення штрафу те, що позивач усунув порушення до розгляду справи. Окрім того представник позивача зазначила, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17 визнано не чинною постанову № 295, на яку посилається відповідач у оскаржуваному приписі.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, просила позовні вимоги залишити без задоволення, зазначивши, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства у спосіб, визначений законом.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
На підставі наказу № 01.01-07/179 від 25.01.2019 року відповідачем оформлено направлення № 01.01-94/02.03/355 від 25.01.2019 року та 07.02.2019 року проведено інспекційне відвідування.
За результатами заходу складено акт № ХК4573/292/НД від 07.02.2019 року про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування (а.с. 10-13) та вимогу № ХК4573/292/ПД від 07.02.2019 року про надання/поновлення документів (а.с. 14-16).
На виконання вищезазначеної вимоги листом від 07.02.2019 року позивач надав витребувані документи (а.с.17).
За результатами інспекційного відвідування складено акт № ХК4573/292/2НД/АВ від 13.03.2019 року, яким встановлено порушення позивачем частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України "Про оплату праці щодо не проведення індексації заробітної плати (а.с. 18-31) та складено припис про усунення порушень № ХК4573/292/2НД/АВ від 13.03.2019 року (а.с.32-33).
Листом від 18.03.2019 року відповідач повідомив позивача про розгляд 02.04.2019 року справи про накладення штрафу (а.с.34).
Листом від 29.03.23019 року з додатками позивач (відмітка про отримання 01.04.2019 року) надіслав заперечення по справі про накладення штрафу, в якому повідомив, що інспектор помилково дійшов висновку, що індексація заробітної плати за грудень 2018 року не проводилась, адже індексація заробітної плати директора ТОВ "ПРОМТЕХФАРМ" ОСОБА_2 за грудень 2018 року поводилась у повній відповідності до норм чинного законодавства та розбіжності в нарахуванні виникли внаслідок технічного збою в програмі, яка використовується позивачем для здійснення відповідних нарахувань. Також підприємством 31.12.2018 року нарахована індексація заробітної плати директора ТОВ "ПРОМТЕХФАРМ" ОСОБА_2 за грудень 2018 про що відповідача повідомлено листом від 08.04.2019 року (а.с. 35-39).
За результатами розгляду справи про накладення штрафу відповідачем винесено постанову про накладення штрафу від 09.04.2019 року № КХ4573/292/2НД/АСВ/П/МГС-ФС (а.с. 41-43).
Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України , суд зазначає наступне.
Нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється з урахуванням вимог статей 259-265 Глави XVIII Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Так, статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров`я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості (стаття 9 Закону України "Про оплату праці").
Статтею 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.
Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України "Про оплату праці").
Враховую наведене, суд приходить до висновку, що індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.
Аналогічного правового висновку викладено в рішенні Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 12.04.2018 року по справі № 816/2325/16.
Аргументи позивача про те, що ним виконано у встановлений строк вимоги припису, а тому відповідачем протиправно накладено на нього штраф постановою від 09.04.2019 №ХК4573/292/2НД/АВ/П/МГ-ФС з огляду на норми ч.11 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Згідно частини 11 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Суд зазначає , що штраф до позивача згідно оскаржуваної постанови накладено на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України (недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці).
Відповідно до пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Крім того, норми ч.11 ст.7 Закону №877-V відсутні у переліку норм наведеному у частині 5 статті 2 Закону №877-V, у якій визначено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов`язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі №697/2073/17.
Суд також критично ставиться до посилань представника позивача, що відповідач не мав законного права виносити постанову про накладення штрафу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295, оскільки рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі №826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295, оскільки станом на час проведення перевірки та виникнення спірних правовідносин постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295 була чинною (діючою) та такою, що підлягає обов`язковому застосуванню в межах спірних правовідносин.
Щодо непропорційності застосованого штрафу розміру донарахованої індексації, то суд зазначає, що санкція абз.4 ч.2 ст.2265 КЗпП України не передбачає мінімального та максимального розміру штрафу, що виключає дискрецію контролюючого органу при визначенні розміру застосованого штрафу.
Згідно статей 7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно на підставі статті 95 КЗпП та статті 33 Закону України № 108 "Про оплату праці" України та притягнуто позивача до відповідальності в зв`язку із порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці та за порушення вимог трудового законодавства, отже вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати в силу приписів ст.139 КАС України стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242-246, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов залишити без задоволення
Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення судового рішення у повному обсязі, а набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду. Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
У повному обсязі рішення виготовлено 29.08.2019 року.
Суддя Зоркіна Ю.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2019 |
Оприлюднено | 01.09.2019 |
Номер документу | 83936559 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Зоркіна Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні