Рішення

від 29.08.2019 по справі 520/6684/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

29.08.2019 р. справа №520/6684/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденко А.В., за участі секретаря - Стрєлка О.В., представника позивача - не прибув, представника відповідача - Хайнацької Г.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Фермерського господарства "Шанс" прозастосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) , -

встановив:

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, головне управління, управління) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) зупинення (шляхом знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання) експлуатації будівель за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної безпеки та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) зобов`язання негайно припинити використання будівель за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної безпеки та у сфері пожежної безпеки

Підставами позову є доводи про те, що проведений захід контролю показав на існування низки порушень чинного законодавства України, які здатні спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач, Фермерське господарство Шанс (далі за текстом - Фермерське господарство, ФГ, відповідач), з поданим позовом не погодився у зв`язку з безпідставністю заявлених вимог, стверджуючи про удаваність і помилковість суджень владного суб`єкта.

Суд, вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Порівнюючи суспільну значимість об`єктів захисту згідно з ч. 1 ст. 2, ч. 4 ст. 242 КАС України з об`єктами захисту згідно з ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст.3, 8 Конституції України, суд вважає за необхідне віддати беззаперечний пріоритет інтересу захисту життя та здоров`я людини, а відтак, попри зміст ст.77 КАС України весь тягар доказування у даному спорі покладає на невладного суб`єкта - відповідача по справі.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

У період з 2011р. діяльність відповідача неодноразово перевірялась підрозділами ГУ ДСУЗНС у Харківській області з питання дотримання пожежної безпеки та техногенної безпеки.

Результати проведених перевірок перманентно показували на існування порушень у галузі пожежної безпеки, а саме: припис від 07.07.2011р., акт №47 від 08.06.2012р., припис від 08.06.2012р., акт №6 від 31.05.2013р., припис №6 від 31.05.2013р., акт №55 від 16.05.2014р., припис №52 від 16.05.2014р.

В чергове Головним управлінням в особі Куп`янського районного відділу (котрий функціонує у якості структурного підрозділу владного суб`єкта - юридичної особи публічного права) відносно відповідача було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) у формі планової перевірки з питання додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки, результати якого оформлені актом від 12.04.2019р. року №79 (далі за текстом - Акт №1).

Розпорядчий документ про призначення заходу нагляду (контролю) та дії владного суб`єкта з приводу проведення заходу планового державного нагляду (контролю) до суду або адміністративного органу вищого рівня не оскаржені.

У тексті акту викладені судження владного суб`єкта з приводу вчинення Фермерським господарством низки порушень у сфері сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки, а саме: 1) приміщення електрощитової не забезпечено протипожежними дверима; 2) у будівлі свиноферми дерев`яні елементи даху не оброблені засобами вогнезахисту; 3) в усіх приміщеннях з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 4) у приміщені електрощитової допускається улаштування та експлуатація тимчасової електромережі; 5) електророзетки, вимикачі, перемикачі встановлено на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра; 6) не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; 7) будівлі не забезпечено захистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; 8) у приміщенні електрощитової допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідні проводи; 9) допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електрощитів; 10) у приміщенні складу апарат (вимикач) загального відключення силових та освітлювальних мереж встановлено не поза межами вказаного приміщення на негорючих стінах або опорах; 11) у приміщенні електрощитової допускається використання світильника з лампою розжарювання без захисного суцільного скла (ковпака); 12) будівлі та приміщення не обладнано системами пожежної сигналізації (СПС) с виводом тривожного сигналу на пульт централізованого спостереження.

Акт перевірки був підписаний Головою Фермерського господарства без жодних зауважень (а.с.33 зворот).

12.04.2019р. владним суб`єктом з посиланням на Акт було видано припис №79.

Цей припис відповідачем до суду або адміністративного органу вищого рівня не оскаржено.

Згідно з приєднаними до справи копіями документів відповідачем були вжиті заходи організаційно-правового характеру, спрямовані на виконання означеного припису, а саме: укладено договір на навчання працівників з питань охорони праці, придбано протигази, вогнегасники тощо, проведено інструктажі, доукомплектовано пожежні щити, укладено договір на здійснення вогнезахисного обробляння дахів та інше.

У подальшому, 28.08.2019р. Головним управлінням в особі Красноградського районного відділу було проведено позапланову перевірку відповідача з питання стану усунення порушень, викладених в актом від 12.04.2019р. №79.

Результати позапланової перевірки оформлені актом від 28.08.2019р. №110 (далі за текстом - Акт №2).

28.08.2019р. владним суб`єктом з посиланням на Акт №2 було видано припис №110, згідно з яким не усунутими залишились епізоди: 1) приміщення електрощитової не забезпечено протипожежними дверима; 2) у будівлі свиноферми дерев`яні елементи даху не оброблені засобами вогнезахисту; 3) в усіх приміщеннях з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 4) будівлі та приміщення не обладнано системами пожежної сигналізації (СПС) с виводом тривожного сигналу на пульт централізованого спостереження.

До відносин, які склались на підставі установлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; 2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; 5) створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; 6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; 9) декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; 11) проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; 12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 14) забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; 15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; 16) здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); 17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; 18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; 24) своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; 25) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Оскільки відповідач набув правовий статус суб`єкта господарювання, то усі перелічені обов`язки у повній мірі поширюються на умови та обставини провадження ним господарської діяльності без виключень.

До фактичних підстав позову

Усі викладені в Акті №1 порушення у даному конкретному випадку підтверджуються як змістом даного офіційного письмового документа, так і відсутністю будь-яких заперечень з боку керівника ФГ.

Стосовно епізоду незабезпечення приміщення електрощитової протипожежними дверима

Актом №1 зафіксовано, що з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщення нежитлових будівель зерноскладу № 1 та телятнику № 1 не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Відповідач указані обставини визнав, підписавши Акт №1 без будь-яких заперечень чи щонайменших зауважень.

Позапланова перевірка показала, що дане порушення залишилось не усунутим.

Стосовно епізоду не оброблення дерев`яних елементів даху свиноферми засобами вогнезахисту

Актом №1 зафіксовано, що з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщення нежитлових будівель зерноскладу № 1 та телятнику № 1 не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Відповідач указані обставини визнав, підписавши Акт №1 без будь-яких заперечень чи щонайменших зауважень.

Позапланова перевірка показала, що дане порушення залишилось не усунутим.

Стосовно епізоду стану облаштування електромережі, коли з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів

Актом №1 зафіксовано, що з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщення нежитлових будівель зерноскладу № 1 та телятнику № 1 не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Відповідач указані обставини визнав, підписавши Акт №1 без будь-яких заперечень чи щонайменших зауважень.

Позапланова перевірка показала, що дане порушення залишилось не усунутим.

Стосовно епізоду відсутності системам пожежної сигналізації (СПС) с виводом тривожного сигналу на пульт централізованого спостереження

Актом №1 зафіксовано, що з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщення нежитлових будівель зерноскладу № 1 та телятнику № 1 не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Відповідач указані обставини визнав, підписавши Акт №1 без будь-яких заперечень чи щонайменших зауважень.

Позапланова перевірка показала, що дане порушення залишилось не усунутим.

У ході розгляду справи відповідачем були подані документи, котрі засвідчують укладення Фермерським господарством правочинів, спрямованих на усунення перелічених вище порушень та виконання Фермерським господарством зобов`язань з оплати цих робіт.

Але, разом із тим, представник відповідача визнав ті обставини, що станом на дату судового засідання контрагентами за правочинами зобов`язання не виконані, так як це потребує певного часу.

Розв`язуючи спір, суд зважає, що за визначенням п.26 ч.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини;

Відповідно до п.33 ч.2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Суд вважає, що одномоментна дія у просторі та часі таких факторів як: кількість виявлених владним суб`єктом епізодів порушень у сфері пожежної безпеки та техногенної безпеки, характер кожного окремого епізоду порушення, а також одночасне існування усієї сукупності порушень, добровільне та беззастережне визнання суб`єктом господарювання факту неналежного ставлення до виконання обов`язків у сфері пожежної безпеки та техногенної безпеки, і найголовніше перманентне існування неналежного ставлення до стану пожежної безпеки з 2011р. (тобто на протязі більш як 8 років) поза розумним сумнівом не виключає реальної загрози настання негативних наслідків від надзвичайної події для життя та здоров`я людей.

За таких обставин, суд вважає, що в діяльності відповідача явно та однозначно вбачається факт зневажливого ставлення до людського життя і здоров`я, що прямо суперечить вимогам ст.3 Конституції України та є неприпустимим з боку будь-якого суб`єкта права на території України.

До юридичних підстав позову

Пунктом 21 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до обов`язків суб`єктів господарювання віднесено забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

За приписами ч.1 ст.47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з п.п.2 і 3 ч.1 ст.50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

У силу приписів п.12 ч.1 ст.67, ч.2 ст.68, ч.ч.1 і 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров`ю людей у поєднанні з виявленим, письмово зафіксованим та документально доведеним фактом порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

При цьому, існуючі розбіжності у змісті п.12 ч.1 ст.67, ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України (де передбачена можливість зупинення експлуатації будівель) та у змісті ч.ч.1 і 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України (де така можливість не передбачена) суд не вважає перешкодою для застосування заходів державного реагування у цілях уникнення загрози життю та здоров`ю людей.

З огляду на наявність підтвердженої матеріалами справи реальної загрози життю та здоров`ю людей від умов діяльності відповідача, суд знаходить підстави для застосування у спірних правовідносинах заходів державного реагування.

До вимоги про зобов`язання утриматись від експлуатації будівлі (припинити використання)

Рішення суду про зупинення експлуатації будівлі за своєю правовою суттю є запровадженням заборони на задіяння даного об`єкту нерухомості у технологічному чи технічному циклах виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг.

Відтак, підстав для постановлення окремого рішення з цього питання суд не знаходить, що зумовлює залишення позову без задоволення у цій частині.

До вимоги про знеструмлення (відключення джерел електропостачання)

Згідно з п.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не доведено тих обставин, що знеструмлення об`єктів заявника об`єктивно не здатне спричинити загрози більшого рівня у зв`язку з створенням неможливості використання мобільних пристроїв пожежогасіння електричного живлення.

При цьому, суд додатково зважає, що владним суб`єктом не подано жодних доказів про фізичні та інші параметри пристроїв (джерел) електропостачання, дислокацію цих пристроїв (джерел), об`єктивної неспроможності події відімкнення електропостачання погіршити стан цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки за рахунок унеможливлення фізичної роботи електричних насосів (помп), іншого устаткування протипожежного призначення.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд зазначає, що за змістом ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України запровадження рішенням суду заборони на вчинення будь-яких дій є цілком достатнім для забезпечення належного рівня правопорядку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах заявлена владним суб`єктом вимога не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

Наостанок, суд звертає увагу керівника відповідача, на те, що сумлінне ставлення до виконання обов`язків за посадою, а також турбота про життя та здоров`я людей не виключає, а навпаки, на думку суду, спонукає до написання на адресу позивача заяви про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки з питання стану виконання всіх приписів органів ДСУзНС та повного усунення фактів існування порушень, відображених в усіх актах попередніх перевірок ДСУзНС.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір» .

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Зупинити експлуатацію Фермерським господарством "Шанс" (ідентифікаційний код - 30773552; місцезнаходження - 63340, Харківська область, Красноградський район, с.Петрівка) будівель за адресою: Харківська область, Красноградський район, с.Петрівка до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної безпеки та пожежної безпеки, установлених згідно з актом Красноградського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 12.04.2019р. №79.

У решті вимог позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 30 серпня 2019 року; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Сліденко А.В.