Ухвала

від 30.08.2019 по справі 640/16295/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

30 серпня 2019 року м. Київ № 640/16295/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., ознайомившись з заявою і доданими до неї матеріалами

за заявоюГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юджин Лоджистікс" пропідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою, в якій просить суд:

- прийняти рішення, яким підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин Лоджистікс" (код ЄДРПОУ 38510365), застосованого рішенням керівника контролюючого органу;

- скерувати рішення до негайного виконання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2019 №640/16295/19 заяву ГУ ДФС у м. Києві залишено без руху, з огляду на несплату заявником судового збору в порядку і розмірах, визначених Законом України Про судовий збір та встановлений строк до 30 серпня 2019 року 11 год. 00 хв. для усунення вищевказаних недоліків.

Через відділ документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві надійшла заява від 29.08.2019 (вх.№03-14/90309/19) на виконання вимог ухвали суду від 29.08.2019.

Як вбачається зі змісту заяви, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві посилається на неможливість проведення сплати судового збору, вказуючи, що у контролюючого органу існує цільовий рахунок, але в даний час коштів не достатньо для погашення сум заборгованості.

Ознайомившись із заявою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про усунення недоліків, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказаною нормою встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Водночас, згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, в силу вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір", органи Державної фіскальної служби України не є суб`єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Отже, з урахуванням наведеного та беручи до уваги, що заявник, є юридичною особою, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 26.01.2018 у справі № К/9901/854/17.

Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, сплата судового збору є обов`язком заявника, а тому зловживання правом на відстрочення сплати судового збору є неприпустимим.

Аналізуючи зазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що наведені заявником обставини в якості підстави для звільнення від сплати судового збору не є достатніми.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати чи звільнення, оскільки позивач не позбавлений можливості звертатись до відповідних органів про додаткове фінансування на оплату судового збору.

Таким чином, виявлені недоліки заяви ГУ ДФС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків у визначений судом строк, станом на момент прийняття даної ухвали ,заявником не усунуто.

Відповідно до частини третьої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Враховуючи зазначене в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення ГУ ДФС у м. Києві заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків та доданих до неї документів.

На підставі викладеного, керуючись 133, 161, 169, 241-243, 248, 256, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Повернути Головному управлінню ДФС у м. Києві заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин Лоджистікс", та додані до неї документи.

Ухвалу про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 та ч. 7 ст. 169 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Суддя С.К. Каракашьян