Рішення
від 29.08.2019 по справі 461/5060/19
ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/5060/19

Провадження №2/461/1177/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2019 року Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Волоско І.Р.,

з участю: секретаря судового засідання Скаб В.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) , ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) , третя особа - Галицький відділ державної виконавчої служби м. Львова ГТУЮ у Львівські області (79019, м. Львів, пр. В. Чорновола, 39; ЄДРПОУ: 35009232) про звільнення майна з-під арешту,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися в суд з позовом вказаним вище, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26.04.1999р., в справі № 2-24/99р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу квартири та реєстраційного посвідчення недійсним, визнано недійсним договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_3 та реєстраційне посвідчення на дану квартиру видане Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації від 17.05.1995 р. за реєстраційним № 12501 та стягнуто з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 73 067 грн. вартості квартири станом на день винесення рішення, а також судові витрати в сумі371,90 грн. та 1 500 грн. моральної шкоди, а всього 74 938,90 грн. та в користь держави 2 435,35 грн. держмита. Ухвалою Львівського обласного суду від 19.07.1999р., вищевказане рішення Галицького районного суду м. Львова залишено без змін. В порядку забезпечення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 26.04.1999р., на підставі Виконавчого листа Галицького районного суду м. Львова від 26.04.1999р., державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції у м. Львові, Леськів В.Б., винесено Постанову про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 30.08.1999р., згідно якої накладено арешт на все майно - ОСОБА_5 . 21.10.1999р. Галицьким районним судом м. Львова було постановлене додаткове рішення по вищевказаній справі, на підставі заяви ОСОБА_1 , про поновлення терміну звернення з заявою та стягнення суми вартості квартири в розмірі 73 067 грн. та судових витрат в сумі 371 грн. 90 коп. в користь ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 . В порядку забезпечення виконання Додаткового Рішення цього ж суду від 19.07.1999 р., на підставі Виконавчого листа Галицького районного суду м. Львова № 2-24 від 04.11.1999 р., державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції у м. Львові, Бассарабом Т.Ю., винесено Постанову про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження за № 2-24 від 24.09.2001р., згідно якої накладено арешт на все майно відповідачів по справі - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 .

Однак, Ухвалою Верховного Суду України від 04.03.2004 р. - Рішення Галицького районного суду м. Львова від 26.04.1999 р., Додаткове Рішення цього ж суду від 19.07.1999 р. та Ухвалу Львівського обласного суду від 19.07.1999 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд у суд першої інстанції.

Відтак, вважають, що вказаний арешт на майно є безпіславним. Просять суд звільнити з під арешту майно - квартиру АДРЕСА_3 , який накладений: Постановою державного виконавця ВДВС Галицького районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 30. 08. 1999 р.; Постановою державного виконавця ВДВС Галицького районного управління юстиції про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження за № 2-24 від 24. 09. 2001р. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: Реєстраційний номер обтяження - 4345042, внесений реєстратором - Першою Львівською державною нотаріальною конторою 12.01.2007 р. на підставі Постанови державного виконавця ВДВС Галицького районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 30.08.1999р.; Реєстраційний номер обтяження - 4346151, внесений реєстратором -Першою Львівською державною нотаріальною конторою 12.01.2007 р. на підставі Постанови державного виконавця ВДВС Галицького районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 2-24 від 24.09.2001р.; Реєстраційний номер обтяження - 4346164, внесений реєстратором -Першою Львівською державною нотаріальною конторою 12.01.2007 р. на підставі Постанови державного виконавця ВДВС Галицького районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 2-24 від 24.09.2001р.; Реєстраційний номер обтяження -4346176, внесений реєстратором - Першою Львівською державною нотаріальною конторою 12.01.2007 р. на підставі Постанови державного виконавця ВДВС Галицького районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 2-24 від 24.09.2001р.; Реєстраційний номер обтяження - 4346186, внесений реєстратором -Першою Львівською державною нотаріальною конторою 12.01.2007 р. на підставі Постанови державного виконавця ВДВС Галицького районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 2-24 від 24.09.2001р.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 11 липня 2019 року відкрито провадження у справі.

У судове засідання позивачі та їх представник не з`явився, однак від ОСОБА_8 надійшло клопотання про проведення розгляду справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечив, надавши пояснення про те, що позивачі не виконали свої зобов`язання перед ним, а відтак їх позов про звільнення майна з-під арешту є передчасним.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про причин неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату та час розгляду справи. На підставі частини 3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що вона не з`явилася у судове засідання без поважних причин.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід задовольнити, з огляду на таке.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26.04.1999 року у справі № 2-24/99р., залишеного без змін Ухвалою Львівського обласного суду від 19.07.1999 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_3 та реєстраційне посвідчення на дану квартиру видане Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації від 17.05.1995 р. за реєстраційним № 12501, а також вирішено стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 73 067 грн. вартості квартири станом на день винесення рішення, а також судові витрати в сумі371,90 грн. та 1 500 грн. моральної шкоди, а всього 74 938,90 грн. та в користь держави 2 435,35 грн. держмита.

В порядку забезпечення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова вказаного вище на підставі Виконавчого листа Галицького районного суду м. Львова від 26.04.1999 року, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції у м. Львові, Леськів В.Б., винесено Постанову про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 30.08.1999 р., згідно якої накладено арешт на все майно - ОСОБА_5 .

21.10.1999 року Галицьким районним судом м. Львова винесено додаткове рішення по вищевказаній справі, на підставі заяви ОСОБА_1 , про поновлення терміну звернення зі заявою та стягнення суми вартості квартири в розмірі 73 067 грн. та судових витрат в сумі 371 грн. 90 коп. в користь ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 .

В порядку забезпечення виконання Додаткового Рішення цього ж суду від 19.07.1999 р., на підставі Виконавчого листа Галицького районного суду м. Львова № 2-24 від 04.11.1999 р., державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції у м. Львові, Бассарабом Т.Ю., винесено Постанову про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження за № 2-24 від 24.09.2001р., згідно якої накладено арешт на все майно відповідачів по справі - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 .

Поряд з тим, Ухвалою Верховного Суду України від 04.03.2004 р. - Рішення Галицького районного суду м. Львова від 26.04.1999 р., Додаткове Рішення цього ж суду від 19.07.1999 р. та Ухвалу Львівського обласного суду від 19.07.1999 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд у суд першої інстанції.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Законодавець у ч.1 ст.16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї ж статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст. 316, 317,319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року.

Відповідно до ст.40 Закону України Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається.

Відповідно до ст.59 Закону України Про виконавче провадження`у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Перелік підстав закінчення виконавчого провадження визначено ст. 39 Закону України Про виконавче провадження .

Однак, позивачами не надано суду доказів закінчення виконавчого провадження у межах якого накладено арешт на їх майно, зокрема постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, грошові зобов`язання позивачів станом на день розгляду вказаної справи не виконані.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачами не надано доказів існування підстави для звільнення майна з-під арешту, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) , ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) , третя особа - Галицький відділ державної виконавчої служби м. Львова ГТУЮ у Львівські області (79019, м. Львів, пр. В. Чорновола, 39; ЄДРПОУ: 35009232) про звільнення майна з-під арешту - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення складено 29.08.2019 року

Суддя І.Р. Волоско

Дата ухвалення рішення29.08.2019
Оприлюднено01.09.2019

Судовий реєстр по справі —461/5060/19

Рішення від 29.08.2019

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Волоско І. Р.

Рішення від 29.08.2019

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Волоско І. Р.

Ухвала від 11.07.2019

Цивільне

Галицький районний суд м.Львова

Волоско І. Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні