Постанова

від 29.08.2019 по справі 826/14560/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2019 року

Київ

справа №826/14560/18

адміністративне провадження №К/9901/16725/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Стеценка С. Г.,

суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Агентство Союздрук" до Комунального підприємства "Київблагоустрій", Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Департамент містобудування та архітектури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 (головуючий суддя Беспалов О. О., судді: Ключкович В. Ю., Парінов А. Б.),

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство Союздрук" (далі - позивач, ТОВ "Агентство Союздрук", Товариство) звернулося з позовом до Комунального підприємства "Київблагоустрій", Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Департамент містобудування та архітектури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило: визнання дії щодо демонтажу тимчасової споруди площею 8,16 м 2 за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Велика Васильківська, буд. №145/1, № місця у Комплексній схемі ТС: ПЧ.11843.0098, паспорт прив`язки № 00038-ПЧ. 11843.0098 протиправними та незаконними; зобов`язати КП Київблагоустрій за власний рахунок повернути на місце розташування демонтовану 03.09.2018 тимчасову споруду ТДВ Агентство Союздрук площею 8,16 м 2 за адресою, вказаною у паспорті прив`язки № 00038-ПЧ.11843.0098, а саме: м. Київ, Печерський район, вул. Велика Васильківська, буд. № 145/1.

В обґрунтуванні вимог позовної заяви Товариство зазначало, що відповідачі не мали заснованих на законі правових підстав для вчинення дій щодо демонтажу належної позивачу на праві приватної власності тимчасової споруди, оскільки ТОВ "Агентство Союздрук" мало усі передбачені законодавством документи на її розміщення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2019 (головуючий суддя - Келеберда В. І.) у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не спростував тверджень відповідачів про відсутність у нього дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди та не довів законності її розміщення. Зокрема, суд зазначав, що позивач не надав доказів про скасування протоколу №78 засідання Комісії з питань розміщення тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торгівельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства від 16.08.2018, яким анульовано дію паспорту прив`язки ТС № 00038-ПЧ.11843.0098 по вул. Велика Васильківська, 145/1, м. Київ. Також, суд відхилив посилання позивача на те, що строк дії вказаного паспорта прив`язки не закінчився та його не анульовано, оскільки доказів на підтвердження даних доводів суду надано не було. За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачі діяли у відповідності до вимог законодавства, оскаржувані дії є законними, а відтак не підлягають визнанню протиправними.

Вказане судове рішення оскаржене позивачем в апеляційному порядку.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено частково. Визнані протиправними дії Комунального підприємства Київблагоустрій , Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу тимчасової споруди площею 8,16 метрів квадратних за адресою: місто Київ, Печерський район, вулиця Велика Васильківська , будинок № 145 /1, номер місця у Комплексній схемі тимчасової споруди: ПЧ.11843.0098, паспорт прив`язки №00038-ПЧ. 11843.0098. Зобов`язано Комунальне підприємство Київблагоустрій (ЄДРПОУ 26199708, місцезнаходження: 03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 31, корпус 2) за власний рахунок повернути на місце розташування демонтовану 03 вересня 2018 року тимчасову споруду товариства з додатковою відповідальністю Агентство Союздрук (ЄДРПОУ 38272410, місцезнаходження: 03113, місто Київ, вулиця Дружківська, 10) площею 8,16 метрів квадратних за адресою, вказаною у паспорті прив`язки № 00038-ПЧ.11843.0098, а саме: місто Київ, Печерський район, вулиця Велика Васильківська, будинок №145/1.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, апеляційний суд виходив з того, що Комісія з питань розміщення тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торгівельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства є консультативно-дорадчим органом при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) та не уповноважена приймати рішення від імені суб`єкта владних повноважень з питань анулювання паспортів прив`язки в якості остаточного. Натомість, результати засідання, оформлені протоколом, мають бути враховані при прийнятті відповідного рішення компетентним органом, однак наявності такого відповідачі не довели. Апеляційний суд також врахував надані позивачем докази наявності у нього діючого, станом на момент виникнення спірних правовідносин, паспорту прив`язки, що є підставою для розміщення тимчасових споруд, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для проведення відповідачами заходів стосовно демонтажу тимчасової споруди, яка розміщена відповідно до закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Не погоджуючись із наведеним вище рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) діяв у відповідності з наданими йому повноваженнями на підставі чинного та не скасованого, тобто законного доручення, при цьому зауважив, що позивачем не було виконано вимог припису й не надано дозвільну документацію, яка б надавала йому право на розміщення тимчасової споруди, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог до Департаменту.

У відзиві на касаційну скаргу позивач, повторюючи аргументи, викладені у позовній заяві, наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, на підставі повно і всебічно встановлених обставин справи, підтверджених належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, правильно застосував норми матеріального та не допустив порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим наголошує на відсутності підстав для задоволення касаційної скарги відповідача, а також просить залишити без змін оскаржуване судове рішення.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду у червні 2019 року для розгляду якої, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Стеценка С. Г., суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.

Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2019 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду й постановлено здійснити такий в порядку письмового провадження з 28.08.2019.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.02.2017 між позивачем та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено договір №00038-ПЧ.11843 щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою.

В подальшому, Департаментом затверджено та видано позивачу паспорт прив`язки тимчасової споруди №00038-ПЧ.11843.0098 на розміщення тимчасової споруди за адресою: м. Київ , Печерський район, вул. Велика Васильківська, буд . № 145/1 .

Згідно вказаного паспорту прив`язки термін його дії продовжено до 18.12.2018.

27.08.2018 провідним інспектором КП Київблагоустрій проведено перевірку правомірності розміщення тимчасових споруд, встановлених, в тому числі, у Печерському районі по вул. Велика Васильківська, буд. № 145/1 у м . Києві , про що складено відповідний припис №1813402 та запропоновано позивачу надати дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди. Також було запропоновано у разі відсутності дозвільної документації, демонтувати тимчасові споруди власними силами протягом трьох днів.

Наступного дня позивач направив на адресу КП Київблагоустрій лист за № 11-309, в якому зазначив про надіслання наступних документів: - копії паспорту прив`язки ТС №00038-ПЧ.11843.0098 (дублікат), - копії третьої сторінки паспорту прив`язки, - копії листа №105/01-2357/В-07 від 29.09.2017 Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про погодження розташування кіосків ТДВ Агентство Создрук на території Печерського району, - копії листа №105/01-427/В-01 від 21.02.2017 Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про погодження функціонального призначення Продаж тютюнових та алкогольних виробів (без продажу алкоголю), - копії листа №324-08/475 від 06.08.2018 КП СУППР про погодження розташування кіоску ТДВ Агентство Союздрук за адресою: вул. Велика Васильківська, 145/1.

У зв`язку з невиконанням зазначеного припису Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було надано доручення КП Київблагоустрій від 30.08.2018 №064-6474 про демонтаж вказаного елементу благоустрою - кіоск та доручено вказаному відповідачу вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд та елементів благоустрою, про що проінформувати Департамент у встановленому законодавством порядку.

03.09.2018 КП Київблагоустрій були вчинені дії із демонтажу, про що складено відповідні акти із описом майна.

Позиція Верховного Суду

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України від 06.09.2005 №2807-IV Про благоустрій населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини (преамбула до Закону №2807-IV).

Благоустрій населених пунктів, згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2807-IV - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За змістом частини першої Закону №2807-IV правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.

Згідно з приписами пункту 7 частини другої цієї ж правової норми Закону №2807-IV Правила включають порядок розміщення малих архітектурних форм.

Правила благоустрою міста Києва затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 (далі - Правила №1051/1051).

Відповідно до пункту 13.1.1 Правил №1051/1051 розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Закону України Про благоустрій населених пунктів , Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1330/20068 (далі - Порядок №244), інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Правила №1051/1051 визначають тимчасову споруду як споруду функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі малу архітектурну форму, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Пунктом 2.1 Порядку №244 встановлено, що підставою для розміщення тимчасових споруд є паспорт прив`язки.

Паспорт прив`язки оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти днів з дня подання зазначеної заяви (пункт 2.7. Порядку №244).

У пункті 2.20 Порядку №244 зазначено, що встановлення тимчасових споруд здійснюється відповідно до паспорта прив`язки.

В свою чергу, згідно з пунктом 2.30. Порядку №244 у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

Окрім цього, підпунктом 13.2.7 Правил №1051/1051 передбачено, що розміщені (встановлені) самовільно, тобто без відповідних, оформлених в установленому порядку документів, засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі підлягають демонтажу (переміщенню особою, що здійснила розміщення (встановлення) такого засобу (об`єкта), в порядку і строки, встановлені пунктом 13.3 цих Правил.

Зазначений пункт Правил №1051/1051 визначає порядок демонтажу (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі.

У відповідності з пунктом 13.3.1 Правил №1051/1051 у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в тому числі тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, авто кав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки - прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі; об`єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київблагоустрій (далі - КП Київблагоустрій ) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально- культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

Відповідно до підпункту 13.3.2 Правил №1051/1051 у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Отже, ураховуючи вимоги наведених законодавчих положень, демонтажу підлягають малі архітектурні форми, тимчасові споруди, які розміщені (встановлені) самовільно, тобто без погодження з відповідними органами місцевого самоврядування і отримання відповідної дозвільної документації, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився.

При цьому, проведенню демонтажу тимчасової споруди обов`язково передує видання припису і його невиконання у добровільному порядку власником (користувачем або особою, яка здійснила розміщення (встановлення)) такої споруди.

Розглядаючи справу, суд апеляційної інстанції правильно вказав на те, що позивач, на виконання вимог припису провідного інспектора КП Київблагоустрій №1813402 надав необхідну дозвільну документацію, у тому числі й паспорт прив`язки тимчасової споруди №00038-ПЧ.11843.0098, відтак, у даному випадку, відсутні підстави вважати, що Товариство не виконало вимоги припису, а вказаний об`єкт благоустрою набув статусу самовільно розміщеного (встановленого).

Більше того, твердження відповідачів про те, що названий вище паспорт прив`язки є анульованим згідно з рішенням Комісії з питань розміщення тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торгівельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства від 16.08.2018 не відповідають фактичним обставинам справи й вимогам законодавства, враховуючи таке.

Положеннями частини четвертої статті 28 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI) чітко визначено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, тобто Мінрегіоном, а з внесенням змін до Закону №2807-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) скасовані повноваження сільських, селищних, міських рад в частині надання дозволу на розміщення на території об`єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торгового та іншого призначення.

Спеціальним нормативним актом, що регулює спірні правовідносини є Порядок №244, яким чітко визначено, що до повноважень виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської, районної ради та районної державної адміністрації, відноситься лише: затвердження своїм рішенням (розпорядженням, наказом) комплексної схеми розміщення тимчасової споруди та архітипу, що розроблені за рішенням сільської, селищної, міської, районної ради (пункт 1.6 Порядку); розміщення тимчасових споруд під час проведення ярмарок, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів у порядку, встановленому органами місцевого самоврядування (пункт 1.11 Порядку); та отримання від замовників, які мають намір встановити тимчасових споруд, відповідної заяви у довільній формі про можливість розміщення тимчасових споруд (пункт 2.2 Порядку) з вичерпним переліком документів, що визначені пунктом 2.3 Порядку, які в свою чергу виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації передаються до відповідного органу з питань містобудування та архітектури для визначення ним відповідності намірів щодо місця розташування тимчасових споруд комплексній схемі їх розміщення (у разі її наявності) та будівельним нормам (пункт 2.4 Порядку), який, в свою чергу, визначає відповідність намірів протягом 10 днів або надає замовнику протягом трьох робочих днів аргументовану відмову щодо реалізації намірів розміщення тимчасової споруди (пункт 2.5 Порядку); а також отримання від замовника письмової заяви про виконання вимоги паспорта прив`язки, тобто, розміщення тимчасових споруд (пункт 2.23 Порядку).

Тому, вищенаведені положення Закону №3038-VI, Закону №2807-IV та Порядку №244 свідчать про те, що повноваження виконавчих органів сільської, селищної, та міської ради в питаннях розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності є чітко визначеними і обмеженні приписами зазначеного Порядку, анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування.

Не передбачають повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування вирішувати питання щодо анулювання дії паспортів прив`язки тимчасових споруд й положення Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні".

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 24.04.2018 у справі №405/1317/15-а, а також від 10.10.2018 у справі №373/2346/16-а.

Відтак, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідачів на наявність рішення, оформленого протоколом Комісії з питань розміщення тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торгівельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства від 16.08.2018, яка до того ж є консультативно-дорадчим органом при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) та не уповноважена приймати рішення від імені суб`єкта владних повноважень з питань анулювання паспортів прив`язки в якості остаточного.

В контексті зазначеного, дії Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), спрямовані на демонтаж тимчасової споруди, яка належить Товариству, здійснені за відсутності на це правових підстав, оскільки у позивача були наявні документи, які підтверджували легітимність її розміщення (встановлення), така споруда не набула статусу самовільно встановленої у розумінні наведених вище законодавчих приписів, а доказів наявності рішення про анулювання паспорту прив`язки, прийнятого у встановленому законом порядку, надано не було.

Решта ж доводів касаційної скарги наведених висновків суду не спростовує.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку Суд враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу належного урядування .

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі, якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, за позицією Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи викладене, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевірених доказами, дослідженими судами під час розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального та не допустив порушень норм процесуального права.

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С. Г. Стеценко,

А. І. Рибачук,

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду