Постанова

від 29.08.2019 по справі 826/18246/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2019 року

Київ

справа №826/18246/13-а

адміністративне провадження №К/9901/27394/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2016 року (суддя Іщук І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року (колегія у складі суддів: Ключковича В.Ю., Вівдиченко Т.Р., Петрика І.Й.) у справі № 826/18246/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Клуб позашляхових пригод до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Клуб позашляхових пригод (надалі позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (після реорганізації Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві) (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправними дій працівників податкового органу та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та за платежем податок на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що операції з контрагентами фактично виконані та документально оформлені, що у сукупності є підставою для формування відповідних податкових вигод у податковому обліку.

Розгляд справи здійснювався судами різних інстанцій неодноразово, судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду прийняті в порядку нового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу № 0000722201 від 1 липня 2013 року (з податку на прибуток) в частині збільшення грошових зобов`язань за штрафними санкціями у розмірі 6 353 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції, с доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві зменшено штрафні санкції за вказаним рішенням у розмірі 6 353 грн. Проте, нового рішення ДПІ не приймалося, а відтак, зазначене податкове повідомлення-рішення не є відкликаним.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавства за взаємовідносинах з ПП Анкер Про Україна , ТОВ Спецтехнопласт , ПП Евіт , ТОВ Сігма 777 , ТОВ Будтек , ТОВ Респект-2000 , ТОВ Будівельна компанія Стандарт Плюс , ТОВ БДМ-Консалт Груп за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 11 червня 2013 року № 396/1-22-20/34867649.

Висновками акта встановлено порушення вимог:

- пункту 3.1 статті 3, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на 122 372,00 грн;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, підпункту а пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у розмірі 109 700,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 1 липня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000712201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 109 700,00 грн за основним платежем та на 20 918,00 грн за штрафними санкціями;

- № 0000722201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 122 372,00 грн за основним платежем та на 21 623,00 грн за штрафними санкціями.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За результатами адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення № 0000722201 від 1 липня 2013 року скасовано в частині застосованого розміру штрафних санкцій у розмірі 6 353,00 грн, в іншій частині залишено без змін (том 1 арк. с. 32-37).

Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що нове повідомлення-рішення на зменшену суму відповідачем не приймалось, а відтак, враховуючи положення підпункту 60.1.3 пункту 60.1 та пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України, вказане рішення не є відкликаним та є предметом даного спору.

В касаційній скарзі податковий орган не наводить жодного обґрунтування не згоди з судовими рішеннями в частині зменшення штрафних санкцій. Посилання відповідача, що касаційне оскарження має на меті недопущення безпідставних втрат в частині поповнення доходної частини державного бюджету не є підставою для скасування судових рішень.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у справі № 826/18246/13-а залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду