Ухвала

від 30.08.2019 по справі 826/14349/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 серпня 2019 року

Київ

справа №826/14349/17

адміністративне провадження №К/9901/21417/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №826/14349/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-К" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДФС), направлена до суду поштою 29.07.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2019 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку з зазначенням причин пропуску строку на касаційне оскарження, зазначити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу та надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 44652,24 грн.

На виконання вимог цієї ухвали, від ДФС 20.08.2019 надійшло клопотання, в якому відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження та продовжити строк виконання вимог ухвали в частині надання суду документу про сплату судового збору або відстрочити сплату судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що первісна касаційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, касаційну скаргу було повернуто. Відсутність коштів для сплати судового збору перешкоджає їм реалізувати свої завдання та виконувати обов`язки. При цьому, ці обставини є об`єктивними та не залежать від волі ДФС, а тому відповідач знову просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його. На думку ДФС, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає право скаржника повторно звернутися зі скаргою у тридцятиденний строк з моменту отримання ухвали про повернення касаційної скарги. Також зазначає, що у разі незабезпечення реалізації ДФС права на касаційне оскарження, це позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Причиною пропуску строку на касаційне оскарження стало повернення Верховним Судом касаційної скарги ДФС у зв`язку із несплатою судового збору за її подання. При цьому колегією суддів встановлено та вбачається з клопотання про усунення недоліків, що ухвалу Верховного Суду від 10.06.2019 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 19.06.2018, проте повторно цю касаційну скаргу подано до суду лише 29.07.2019, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою, враховуючи і той факт, що повторно подана касаційна скарга не містить доказів сплати судового збору за її подання, що спростовує поважність причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження, у зв`язку з неможливістю сплатити судовий збір за її подання.

Поряд слід відзначити, що неможливість сплати судового збору не є перешкодою для повторного подання до суду касаційної скарги у найкоротший термін після її попереднього повернення, оскільки скаржник не позбавлений права подавати касаційну скаргу до суду без документу про сплату судового збору, заявляти клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Однак, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Крім того, клопотання не містить конкретного обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, отже в цій частині недоліки скаржником не усунуто.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, клопотання ДФС про продовження строку виконання вимог ухвали в частині надання документа про сплату судового збору або відстрочення його сплати є недоцільним і задоволенню не підлягає.

Посилання ДФС на те, що скарга подана для недопущення безпідставних втрат бюджету, а також на збереження права на касаційне оскарження судового рішення, яке надане Конституцією України, не свідчить про наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати сторонам строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі вищенаведеного та керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені у ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у місті Києві про відстрочення сплати судового збору.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №826/14349/17.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду