Рішення

від 20.08.2019 по справі 598/120/19

ЗБАРАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/120/19

провадження № 2/598/256/2019

РІШЕННЯ

іменем України

"20" серпня 2019 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Гудими І.В.

секретаря Жиляк Н.Я.

з участю прокурора Кибалюк Н.В., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача - адвоката Скиби В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Збаражі цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі фінансового управління Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_1 про відшкодування понесених витрат закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,-

в с т а н о в и в :

До провадження Збаразького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі фінансового управління Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_1 про відшкодування понесених витрат закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що ОСОБА_1 14 серпня 2017 року приблизно о 01 годині 00 хвилин, перебуваючи на вулиці в с.Кобилля Збаразького району Тернопільської області, в ході словесного конфлікту із ОСОБА_2 , розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер та значення своїх дій, бажаючи настання наслідків, умисно наніс ОСОБА_2 два удари кулаком правої руки в обличчя, а саме в ліву сторону обличчя, після чого останній впав на поверхню землі . Внаслідок дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодженні, через що останній в період з 14.08.2017 року по 23.08.2017 року перебував на стаціонарному лікуванні у Збаразькій ЦРКЛ. Згідно ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 14.11.2018 року кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України закрито за відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Разом з тим, враховуючи те, що потерпілий ОСОБА_2 , в зв`язку з нанесеними відповідачем тілесними ушкодженнями, знаходився на стаціонарному лікуванні у Збаразькій центральній районній комунальній лікарні, через що було затрачено кошти на його лікування у розмірі 4603 гривні 41 копійка, тому слід стягнути з відповідача в рахунок відшкодування понесених витрат закладом охорони здоров`я потерпілого від злочину зазначену суму коштів.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 03 квітня 2019 року вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Прокурор Кибалюк Н.В. в судовому засіданні позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник фінансового управління Збаразької районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду від нього надійшла заява, в якій він просить розглядати справу у його відсутності позовні вимоги прокурора підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в своєму відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволені позовних вимог відмовити, мотивуючи це тим, що оскільки, відповідно до ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 листопада 2018 року кримінальне провадження щодо нього за ч.1 ст.122 КК України було закрито на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, тому він не може вважатись особою, яка вчинила злочин, а тому не може нести цивільну відповідальність за ст. 1206 ЦК України. Крім того, у позивача, а саме у заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури, відсутні повноваження щодо представлення інтересів держави в даній справі, так як позов подано ним без достатніх на то законних підстав.

Представник відповідача - адвокат Скиба В.М. в судовому засіданні підтримав позицію відповідача щодо позовних вимог та просив в задоволені позовних вимог відмовити.

Дослідивши докази по справі, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 14 серпня 2017 року приблизно о 01 годині 00 хвилин, перебуваючи на вулиці с.Кобилля Збаразького району Тернопільської області, в ході словесного конфлікту із ОСОБА_2 , розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер та значення своїх дій, бажаючи настання наслідків, умисно наніс ОСОБА_2 два удари кулаком правої руки в обличчя, а саме в ліву сторону обличчя, після чого останній впав на поверхню землі. Такі дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфікувалися за ч.1 ст.122 КК України, як за ознаками спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження. Згідно ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 14.11.2018 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 про обвинувачення його за ч.1 ст.122 КК України закрито за відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Дані обставини знайшли своє підтвердження копією ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 14.11.2018 року (а.с.7).

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно пункту сьомого постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.95 року N 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" у кримінальному судочинстві

відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду (у тому числі без призначення покарання, із звільненням від покарання, про умовне засудження чи засудження з відстрочкою виконання вироку). В усіх інших випадках, передбачених ч.4 ст.93-1 КПК, таке відшкодування провадиться в порядку цивільного судочинства.

Статтею 93-1 КПК України в редакції 1960 року передбачалося, що кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу.

У разі, коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

У такому ж порядку відшкодовувалися витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за обставин, передбачених пунктами 3, 6 частини першої статті 6, статтями 7, 7-2, 8, 9 і 10 цього Кодексу.

Чинний КПК України не містить аналогічної норми, проте аналіз положень глави 9 цього Кодексу дає підстави для висновку про те, що обвинувачений у кримінальному проваджені звільняється від цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану злочином, у разі встановлення судом відсутності події кримінального правопорушення (ч.2 ст.129 КПК України).

Таким чином, в усіх інших випадках, у тому числі і у разі, коли потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (п.7 ч.1 ст.284 КПК України), питання про цивільно-правову відповідальність вирішується на загальних підставах.

За загальним правилом для покладення на особу відповідальності за шкоду, завдану неправомірними діями, суду необхідно встановити склад цивільного делікту (правопорушення): неправомірні дії (бездіяльність) особи, шкода, її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між ними.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор надав такі докази: ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 14.11.2018 року, яка набрала законної сили (а.с.7), довідку № 1516 від 07.09.2017 року виданою Збаразькою центральною районною комунальною лікарнею про вартість витрат на лікування хворого ОСОБА_2 з додатком 1 розрахунку вартості лікування хворого в Збаразькій ЦРКЛ (а.с.8).

Зазначеними належними і допустимими доказами підтверджується обставини, на які посилається прокурор в обгрунтування заявленої вимоги, а саме те, що 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 умисно завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , внаслідок чого останній проходив лікування у Збаразькій ЦРКЛ в період з 14 серпня 2017 року по 23 серпня 2017 року, і на його лікування закладом охорони здоров`я витрачено 4603 гривні 41 копійку. Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, неправомірність його дій, завдану шкоду, її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між ними.

Крім цього, як вбачається зі змісту ухвали Збаразького районного суду

Тернопільської області від 14 листопада 2018 року, ОСОБА_1 при вирішенні питання про закриття кримінального провадження своєї вини у заподіянні ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не заперечував. Судове рішення про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.284 КПК України, ОСОБА_1 не оскаржив.

При цьому суд також приймає до уваги і ту обставину, що відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також, відповідач, всупереч приписам ч.2 ст.1166 ЦК України, не довів належними і допустимими доказами те, що шкоду завдано не з його вини. Не доведені також обставини, з якими спеціальна норма закону (ч.1 ст. 1206 ЦК України) пов`язує звільнення від цивільної відповідальності особи, внаслідок неправомірних дій якої лікувальний заклад витратив кошти на лікування потерпілого.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_3 в користь фінансового управління Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області 4603 гривні 41 копійка витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

При цьому суд не приймає до уваги тверджень відповідача про те, що у позивача, а саме у заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури, відсутні повноваження щодо представлення інтересів держави в даній справі, так як позов подано ним без достатніх на то законних підстав.

Так, зокрема, повноваження прокурора щодо участі у розгляді судом цивільних справ визначаються Конституцією України, Законом України Про прокуратуру , а також нормами Цивільного процесуального Кодексу України.

У відповідності до ст.131-1 Конституції України , в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

З урахуванням викладеного, органи прокуратури України вправі здійснювати представництво у цивільних справах виключно у випадках та формах, встановлених законами, якими в даному випадку є Цивільний процесуальний Кодекс України та Закон України Про прокуратуру .

У відповідності до ст.23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

З статті 56 ЦПК України вбачається, що у визначених законом випадках

прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що позов пред`явлено до відповідача ОСОБА_1 , який притягувався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.122 КК України, з вимогою про відшкодування понесених витрат закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Аналіз положень чинного законодавства, зокрема положень Бюджетного Кодексу України та Цивільного Кодексу України, засвідчує, що в частині відшкодування понесених витрат закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину саме фінансове управління Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області є органом, що представляє інтереси держави.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах з приводу відшкодування понесених витрат закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, прокурором правильно визначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції щодо вчинення дій по вжиттю заходів до відшкодування вищевказаних витрат.

З відповіді фінансового управління Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області за №21/2-21 від 17 січня 2019 року вбачається, що фінансове управління не буде звертатися до суду з позовом до ОСОБА_1 з приводу відшкодування понесених витрат закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (а.с.15), а тому, на думку суду, прокурор прийшов до обґрунтованого висновку, що фінансове управління Збаразької РДА неналежним чином здійснює захист порушених прав та інтересів держави. В зв`язку з чим прокурором подано вказаний позов на законних підставах.

Суд, згідно з вимогами ст.141 ЦПК України, також вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок.

На підставі наведеного та керуючись ст.1206 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 02.12.2014 року Збаразьким РС УДМС України в Тернопільській області) в користь фінансового управління Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області (місцезнаходження: м.Збараж вул.Незалежності, 25 Тернопільської області, код ЄДРПОУ 02316144) 4603 гривні 41 копійку витрачених коштів закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 02.12.2014 року Збаразьким РС УДМС України в Тернопільській області) в користь держави 768 гривень 40 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 30 серпня 2019 року.

СУДДЯ : І. В. ГУДИМА