Ухвала

від 20.08.2019 по справі 757/39690/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39690/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2016, у рамках кримінального провадження № 12015000000000367,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 в інтересах Комунального підприємства «ПІДПРИЄМСТВО МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2016, на майно - земельну ділянку за кадастровим номером 6110100000:12:001:0036, площею 0,0778 га за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль вул. Шептицького Митрополита на підставі свідоцтва про право власності серія та номер: 4426158, виданого 05.06.2013 державним реєстратором ОСОБА_4 перебуває у комунальній власності Тернопільської міської ради (ідентифікаційний код 34334305) та на підставі рішення органу місцевого самоврядування № 6/30/100 виданого 22.03.2013 Тернопільською міською радою перебуває на праві постійного користування у Комунального підприємства «ПІДПРИЄМСТВО МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» Тернопільської міської ради (ідентифікаційний код 14041652), у вигляді позбавлення права відчужувати та розпоряджатись ним.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт на земельну ділянку накладений безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України, також посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном. Зазначає, що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, будинок, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України. Окрім того вказує, що в межах кримінального провадження жодній особі не було повідомлено про підозру.

У судове засідання особа, яка звернулась із клопотанням не з`явилась, до суду надійшла заява представника ОСОБА_3 про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у ньому підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Слідчий та (або) прокурор у судове засідання не з`явилися, про дату, місце та час розгляду клопотання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не відомі.

До суду надійшла заява прокурора ОСОБА_5 про відкладення розгляду клопотання, з підстав отримання судової повістки в день судового розгляду. Разом з тим, як вбачається із реєстру відправки кореспонденції до Генеральної прокуратури України, останньою отримано судовий виклик 14.08.2019 року, тобто у встановлений кримінально процесуальним законодавством строк, а відтак підстав для відкладення розгляду клопотання не має.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності осіб, що не з`явились.

Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтями 94, 132, 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна враховується правова підстава для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно достатті 171КПК Україниз клопотаннямпро арештмайна дослідчого судді,суду маєправо звернутисяпрокурор,слідчий запогодженням зпрокурором,а зметою забезпеченняцивільного позову такожцивільний позивач. Уклопотанні слідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу.До клопотаннятакож маютьбути доданіоригінали абокопії документівта іншихматеріалів,якими слідчий,прокурор обґрунтовуєдоводи клопотання.У клопотанніцивільного позивачау кримінальномупровадженні проарешт майнапідозрюваного,обвинуваченого,юридичної особи,щодо якоїздійснюється провадження,третіх осібдля відшкодуванняшкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,повинно бутизазначено: 1)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,а такожрозмір позовнихвимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Згідно з частиною першою статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається із матеріалів справи, Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво кримінального провадження №12015000000000367 від 16.06.2015, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2016, накладено арешт на майно - земельну ділянку за кадастровим номером 6110100000:12:001:0036, площею 0,0778 га за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль вул. Шептицького Митрополита на підставі свідоцтва про право власності серія та номер: 4426158, виданого 05.06.2013 державним реєстратором ОСОБА_4 перебуває у комунальній власності Тернопільської міської ради (ідентифікаційний код 34334305) та на підставі рішення органу місцевого самоврядування № 6/30/100 виданого 22.03.2013 Тернопільською міською радою перебуває на праві постійного користування у Комунального підприємства «ПІДПРИЄМСТВО МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» Тернопільської міської ради (ідентифікаційний код 14041652), у вигляді позбавлення права відчужувати та розпоряджатись ним.

Ухвала слідчого судді від 21.04.2016 р. мотивована необхідністю збереження речових доказів.

Між тим під час розгляду клопотання про скасування арешту органом досудового розслідування не надано слідчому судді доказів, які б доводили, що земельна ділянка, на яку накладено арешт, відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Так, досудове розслідування здійснюється на протязі тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про обґрунтованість підстав для подальшого збереження арешту майна.

Підозра посадовим особам заявника не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, як і не встановлено розміру збитків у вигляді тяжких наслідків, які ніби то заподіяні державі.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов переконання про задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170, 173-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2016, у рамках кримінального провадження № 12015000000000367 задовольнити.

Скасувати арешт майна накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2016, на майно - земельну ділянку за кадастровим номером 6110100000:12:001:0036, площею 0,0778 га за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль вул. Шептицького Митрополита на підставі свідоцтва про право власності серія та номер: 4426158, виданого 05.06.2013 державним реєстратором ОСОБА_4 перебуває у комунальній власності Тернопільської міської ради (ідентифікаційний код 34334305) та на підставі рішення органу місцевого самоврядування № 6/30/100 виданого 22.03.2013 Тернопільською міською радою перебуває на праві постійного користування у Комунального підприємства «ПІДПРИЄМСТВО МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» Тернопільської міської ради (ідентифікаційний код 14041652), у вигляді позбавлення права відчужувати та розпоряджатись ним.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1