Рішення
від 02.09.2019 по справі 904/2702/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2019р. Справа № 904/2702/19 За позовом: Державне підприємство Криворізький Науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , м. Кривий Ріг

До: Акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль , м. Кривий Ріг

Про: стягнення 206 069, 76 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ :

ДП Криворізький Науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (позивач) звернувся до суду з позовом до АТ Криворізька теплоцентраль (відповідач) про стягнення 206 069, 76 грн. ( в т.ч.: 109 654, 38 грн. - основна заборгованість; 67 794, 58 грн. - інфляційних втрат; 15 274, 12 грн. - 3% річних та 13 346, 68 грн. - штраф ) заборгованості за договором на метрологічне обслуговування та ремонт №181-М від 28.03.16р. (укладеним між сторонами). Позовні вимоги обґрунтовані посилання на порушення відповідачем умов договору в частині здійснення своєчасної оплати за надані позивачем послуги. Окрім того - позивач просить стягнути з відповідача 2 000, 00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, позивач у позові зазначає, що докази понесення цих втрат будуть надані ним в ході розгляду справи.

Ухвалою від 01.07.19р. було відкрите провадження у справі №904/2702/19 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

АТ Криворізька теплоцентраль (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірна заборгованість виникла до порушення справи про банкрутство відносно ПАТ Криворізька теплоцентраль №904/128/17, правонаступником якого є АТ Криворізька теплоцентраль , а отже, остання не відноситься до поточних кредиторських вимог, у зв`язку з чим не підлягає стягненню, враховуючи п.43 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , який передбачає, що після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми, тощо. Також зазначає, що позивачем не надано суду жодного акта виконаних робіт за період з 12.04.16р. по 30.12.16р., що також могло підтвердити належне виконання послуг/робіт. Окрім того, відповідач заперечував проти стягнення з нього 2 000 , 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, зазначаючи, що позивачем не надано жодного докази, які б підтверджували надання йому правничої допомоги.

ДП Криворізький Науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (позивач) у відповіді на відзив із запереченнями відповідача не погоджується, вказуючи на те, що Закон України Про приватизацію державного і комунального майна , на підставі якого було припинено справу про банкрутство АТ Криворізька теплоцентраль , не містить положень про те, що кредиторська заборгованість, яка виникла до початку процедури приватизації, вважається погашеною після припинення провадження у справі про банкрутство на підставі п.43 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , на яку посилається відповідач заперечуючи проти позову. Таким чином, позивач вважає, що заявлена ним кредиторська заборгованість є чинною, оскільки Закон про приватизацію не обмежує позивача у праві на судовий захист, а лише встановлює тимчасовий мораторій на стягнення на підставі виконавчого документа до завершення процедури приватизації боржника та протягом одного року з дати її завершення. Окрім того - позивач зазначає, що ним було додано до позовної заяви акти приймання-передачі виконаних робіт/послуг на спірну суму; також вказує , що факт надання послуг підтверджується відповідачем у своїх листах ( де він зазначає про наявність заборгованості, та неможливості її сплатити).

АТ Криворізька теплоцентраль (відповідач) своїм правом надання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

28.03.16р. між ДП Криворізька теплоцентраль (замовник) та ДП Криворізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації ( виконавець ) був укладений договір №181-м на метрологічне обслуговування та ремонт; відповідно до умов якого замовник доручає та зобов`язується оплатити, а виконавець бере на себе зобов`язання якісно виконати в обсязі, обумовленому сторонами, наступні послуги : повірка, калібрування, атестація засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) випробувального обладнання та послуги по метрологічному забезпеченню; технічне обслуговування, дефектація і ремонт ЗВТ та випробувального обладнання; послуги з випробування газополум`яного обладнання (п.1.1.-1.1.3. договору).

Згідно п.1.2. договору послуги по метрологічному обслуговуванню та ремонту здійснюються відповідно до вимог нормативної документації (НД). В п. 2.1. договору сторони погодили, що орієнтована сума договору є договірною, та на момент його укладення складає 302 500 ,00 грн., крім того ПДВ 20% 60 500 ,00 грн. , всього з ПДВ 363 000 грн. і визначається з урахуванням розцінок виконавця.

Відповідно до п. 2.3. договору замовник проводить оплату вартості послуг по факту здійснення послуг згідно узгодженого переліку (графіку) повірки або за письмовою заявкою замовника протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання послуг. Платежі між сторонами за цим договором здійснюються у національній валюті та в безготівковій формі шляхом перерахування коштів замовником на поточний рахунок виконавця. В разі , якщо в ході виконання послуг за взаємною згодою сторін вартість послуг змінюється (виставляються додаткові рахунки) , остаточні розрахунки за виконані послуги оформлюються згідно акту здачі-приймання послуг впродовж 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання сторонами такого акту (п.2.4. договору).

В п.5.2. договору сторони погодили, що за порушення замовником терміну оплати послуг/робіт, передбачених даним договором, замовник сплачує виконавцю штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% вартості послуг /робіт, з яких допущено прострочення оплати, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (а.с.50-51).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач протягом 2016-2017р.р. були виконані роботи (надані послуги) на загальну суму 220 631, 52 грн. (що підтверджується відповідними актами здачі-приймання робіт (надання послуг), а.с.53-101); з яких відповідачем було сплачено з порушенням строків оплати лише 81 012, 96 грн. ( що підтверджується відповідною банківською випискою, а.102-103). У зв`язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку) за відповідачем рахується заборгованість за вищезазначеним договором в розмірі 109 654, 38 грн. (а.с.8-10). Окрім того, позивач відповідно до п.5.2 договору та приписів ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: 13 346, 68 грн. - штрафу ; 67 794, 58 грн. - інфляційних втрат та 15 274, 12 грн. - 3% річних та (а.с.8-10). На час винесення рішення у справі відповідачем доказів погашення заборгованості ( з урахуванням штрафу , інфляційних втрат та 3% річних) не надано. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 206 069, 76 грн.

Згідно приписів ст. 901 ЦК України : за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. У відповідності зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України).

Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідачем жодних доказів, на спростування обставин, викладених у позовній заяві не надано, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Одночасно заперечення відповідача з посиланням на приписи п.43 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

07.03.18 р. набрав чинності Закон України Про приватизацію державного і комунального майна .Частина п`ята статті 12 цього Закону, передбачає, що справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств / господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

На підставі вказаної вище статті Закону провадження у справі про банкрутство відносно відповідача - АТ Криворізька теплоцентраль припинено.

При цьому, Закон України Про приватизацію державного і комунального майна не містить положень про те, що, кредиторська заборгованість підприємства, яка виникла до початку процедури приватизації, вважається погашеною після припинення провадження у справі банкрутство на підставі п.43 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Отже, Законом про приватизацію не призупиняється дія будь-яких нормативних актів у сфері регулювання зобов`язальних правовідносин за участю державних підприємств, зокрема тих, що визначають правові підстави для звернення кредитора до суду з вимогами до боржника, які виникли на підставі господарського договору, а його чинність на час вирішення спору сама по собі не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права.

Таким чином, норма п.43 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосується лише тимчасової заборони для стягнення на підставі виконавчого документа, до завершення процедури приватизації боржника.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в розмірі 2 000, 00 грн. на професійну правничу допомогу (послуги адвоката) , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи те, що на час винесення рішення у цій справі позивачем не надано суду жодних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000, 00 грн.; то вони не підлягають стягненню з відповідача .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі .

2. Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства Криворізька теплоцентраль (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1; код ЄДРПОУ 00130850) на користь позивача - Державного підприємства Криворізький Науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (50005, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 23; код ЄДРПОУ 02568093): 109 654, 38 грн. - основної заборгованості; 13 346, 68 грн. - штрафу; 67 794, 58 грн. - інфляційних втрат; 15 274, 12 грн. - 3% річних та 3 091, 04 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 02.09.2019 р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.

Дата ухвалення рішення02.09.2019
Оприлюднено03.09.2019

Судовий реєстр по справі —904/2702/19

Судовий наказ від 24.09.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Васильєв Олег Юрійович

Рішення від 02.09.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Васильєв Олег Юрійович

Ухвала від 01.07.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Васильєв Олег Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні