Ухвала

від 02.09.2019 по справі 908/2362/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.09.2019 Справа № 908/2362/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши матеріали заяви від 30.08.2019 (вх. № 2535/08-07/19 від 30.08.2019) про видачу судового наказу

заявника: Комунального підприємства Водоканал , ідентифікаційний код юридичної особи 03327121 (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61)

до боржника: Комунального підприємства Кіровський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області , ідентифікаційний код юридичної особи 33459027 (70026, Запорізька область, Вільнянський район, с. Семененкове, вул. Перемоги, буд. 19Б)

за вимогою про стягнення 56258,04 грн

Без повідомлення (виклику) заявника і боржника

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Водоканал звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою від 30.08.2019 (вх. № 2535/08-07/19 від 30.08.2019) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Комунального підприємства Кіровський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області 56258,04 грн заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5365/4 від 01.04.2012.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 30.08.2019 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2362/19 та визначено до розгляду судді Науменку А.О.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.

Судовий наказ, відповідно до положень статті 32 ГПК України, є судовим рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно з вимогами ст. 150 ГПК України:

1. Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

2. У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

3. До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

4. Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник в подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.

5. Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Із змісту заяви слідує, що заявник просить стягнути з боржника суму 56258,04 грн заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5365/4 від 01.04.2012.

До заяви додано копію зазначеного договору з додатками та додатковими угодами, копії актів та актів-рахунків за період квітень - червень 2018 року, а також акт розрахунку заборгованості за період з 01.04.2018 по 30.06.2018 на суму 56258,04 грн та виписки по рахунку: 18.07.2018, 13.08.2018, 21.09.2018, 27.12.2018, 19.10.2018, 13.11.2018, 18.12.2018, 15.01.2019.

При цьому згідно заяви, заявлений до стягнення борг виник на підставі актів-рахунків за період квітень - червень 2018 року за виключенням часткової оплати в розмірі 24000, 00 грн.

У заяві відповідного розрахунку боргу не наведено. До заяви додано акт розрахунку заборгованості за період з 01.04.2018 по 30.06.2018 на суму 56258,04 грн, згідно якого 18.05.2018 сплачено 5000,00 грн. До заяви додано виписки по рахунку: 18.07.2018, 13.08.2018, 21.09.2018, 27.12.2018, 19.10.2018, 13.11.2018, 18.12.2018, 15.01.2019.

Виписки в підтвердження сплати 5000,00 грн не надано.

Інших доказів на підтвердження вимог щодо видачі судового наказу, а саме щодо підтвердження виникнення заявленої до стягнення суми заборгованості у заяві не вказано та до неї не додано.

Тобто, із вищенаведеного вбачається, що обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, не підтверджуються доданими до заяви документами.

Із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права заявленої заявником грошової вимоги, за якою подано заяву про видачу судового наказу про стягнення суми грошової заборгованості.

Всупереч ст. 150 ГПК України, заявником не зазначено в заяві: офіційні електронні адреси заявника та боржника; місце знаходження представника заявника; обставини на яких ґрунтуються вимоги. Не додано документів або їх копій, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п.п.1, 8 частини першої статті 152 ГПК України.

За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 147, 150, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Комунальному підприємству Водоканал у видачі судового наказу про стягнення з Комунального підприємства Кіровський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області 56258,04 грн заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5365/4 від 01.04.2012.

Додаток: примірник ухвали від 02.09.2019 у справі № 908/2362/19 на 2 арк. ; оригінал платіжного доручення № 7156 від 16.07.2019 про сплату судового збору у розмірі 192,10 грн (на 1 арк.); матеріали заяви на 33 арк.

Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/ .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 02.09.2019 та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Ухвала підписана 02.09.2019.

Суддя А.О. Науменко