Рішення

від 30.08.2019 по справі 910/8391/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.08.2019Справа № 910/8391/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ" (вул.Академіка Туполєва, буд.11-Е, м.Київ, 04128, код ЄДРПОУ 41663178)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФСТАЛЬ" (вул.Ярославів Вал/Івана Франка, буд.11/1, м.Київ, 01030, код ЄДРПОУ 41151399)

про стягнення 245 054,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФСТАЛЬ" про стягнення суми 245 054,01 грн безпідставно перерахованих коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач безпідставно утримує грошові кошти, належні Позивачу, які були перераховані в розмірі 245 054,01 грн на його рахунок за поставку будівельних матеріалів. Жодних обумовлених сторонами зобов`язань не виконав, договорів між сторонами не укладено, відтак, на думку Позивача, перераховані ним кошти набуті Відповідачем без достатніх правових підстав та відповідно підлягають поверненню Позивачеві.

Ухвалою від 01.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

05 .0 8.2019 через відділ діловодства суду від Позивача надійшли пояснення по справі, у яких Позивач просив суд позовні вимоги задовольнити та залучити до матеріалів справи: копію опису вкладення в цінний лист, чеку як доказ направлення вимоги від 07.06.2019; копію витягу із офіційного сайту Укрпошта, як доказ отримання вимоги Відповідачем; копію опису вкладення в цінний лист, чеку як доказ направлення позовної заяви від 27.06.2019; копію витягу із офіційного сайту Укрпошта, як доказ знаходження позовної заяви на зберіганні та неотримання її Відповідачем; оригінал опису та чеку, як доказ направлення пояснення Відповідачу. Розглядати судову справу з викликом сторін та повідомити про день, час та місце розгляду справи.

За приписами частини 1 статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2 вказаної статті).

Одночасно, відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При цьому, згідно частини 3 статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятись протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, розгляд справи № 910/83917/19 по суті було розпочато 01.08.2019, а позивач мав право подати клопотання про розгляд справи з викликом сторін не пізніше ніж 01.08.2019.

Вищевказане свідчить про те, що Товариство обмеженою відповідальністю "Служба транспортних послуг" пропустило строк на подання клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

За приписами статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Нормами частини 2 статті 207 ГПК України передбачено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки позивач пропустив строк подання клопотання про розгляд справи з викликом сторін, та подав його після початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про залишення зазначеного клопотання без розгляду.

З огляду на викладене, подальший розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач письмового відзиву, заяви із запереченням щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у встановлений строк не надав, про судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Сторони належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 01.07.2019 отримана позивачем - 05.07.2019, відповідачем - 09.07.2019.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.01.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ" (далі - Позивач) перераховано грошові кошти на банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ "УКРСИББАНК", МФО 351005, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФСТАЛЬ" (далі - Відповідач) на підставі платіжного доручення №224 з призначенням платежу: "Сплата за товар р/ф 1536 від 25.03.2019 у т.ч. ПДВ 20% - 40842,22 грн" у розмірі 245 054,01 грн.

За ствердження Позивача, Відповідач безпідставно утримує грошові кошти, які належать Позивачу та не вживає дій щодо їх повернення, посилаючись на попередні усні переговори про укладання договору поставки будівельних товарів, але обумовлених між сторонами договорів не укладено, товару не поставлено та не надано послуг з його доставки.

Матеріалами справи підтверджується звернення Позивача з вимогою вих. №706-1 від 07.06.2019 до Відповідача про поставку товару (протягом 1 доби з моменту направлення цієї вимоги) на суму 245 054,01 грн за видатковою накладною, або повернення суми оплати за товар в розмірі 245 054,01 грн, які залишені останнім без відповіді та виконання.

У своїй позовній заяві Позивач зазначив, що спір виник з безпідставного правового отримання Відповідачем грошових коштів у розмірі 245 054,01 грн, на вимогу Позивача не повернуті, товар не доставлений, а тому вказані кошти підлягають стягненню з Відповідача.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 Цивільного кодексу України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Однак, позивач зазначає, що під час обговорення умов майбутнього Договору поставки сторони не дійшли згоди щодо істотних умов, у зв`язку з чим Договір не укладався.

Згідно статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Частинами першою та другою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з частиною першою статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами фактично укладено договір поставки, а відтак - виникли відносини, які підпадають під правове регулювання статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов`язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов`язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Основні зобов`язання, що виникли у відповідача внаслідок укладення договору це поставка і передача товару, у позивача - прийняття товару та оплата його вартості.

Суд встановив факт перерахування Позивачем на рахунок Відповідача грошових коштів у розмірі 245 054,01 грн, свідченням чого є наявне у матеріалах справи платіжне доручення №485 від 25.03.2019 на суму 245 054,01 грн із призначенням платежу: "Сплата за товар р/ф 1536 від 25.03.2019 у т.ч. ПДВ 20% - 40842,22 грн", що Відповідачем не заперечується, суд дійшов висновку про укладення між сторонами у спрощений спосіб (шляхом сплати відповідної суми грошей) договору поставки.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією (поштове повідомлення № 0311327514100), якою просив протягом однієї доби з моменту направлення цієї вимоги з дня її отримання поставити товар або повернути суму оплати у розірі 245 054,01 грн., однак, відповідач не відреагував на зазначену вимогу позивача та відповідно не повернув кошти.

З огляду на викладене вище, враховуючи дату направлення та зазначений в ній термін для поставки товару або повернення попередньої оплати в розмірі 245 054,01 грн., відповідно обов`язок відповідача повернути суму попередньої оплати вважається таким, що настав.

Разом з тим, суд звертає увагу на тому, що доказів на спростування факту повернення суми попередньої оплати в розмірі 245 054,01 грн., відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, з огляду на викладене вище, з врахуванням обставин щодо здійснення позивачем як покупцем попередньої оплати в сумі 245 054,01 грн. та невиконання відповідачем обов`язку з поставки товару, пред`явлення позивачем до відповідача претензії щодо постачання товару або повернення попередньої оплати та відсутність будь яких спростувань з боку відповідача, то за таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої Позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 73-74, 76-77, 86, 129, 232, 233, 237- 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ" про розгляд справи з викликом сторін, залишити без розгляду.

2.Позовні вимоги задовольнити повністю .

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФСТАЛЬ" (вул.Ярославів Вал/Івана Франка, буд.11/1, м.Київ, 01030, код ЄДРПОУ 41151399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ" (вул.Академіка Туполєва, буд.11-Е, м.Київ, 04128, код ЄДРПОУ 41663178) суму попередньої оплати у розмірі 245 054 (двісті сорок п`ять тисяч п`ятдесят чотири) грн 01 коп. та судовий збір у розмірі 3 676 (три тисячі шістсот сімдесят шість) грн 00 коп.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 30.08.2019

Суддя Н.І. Ягічева