Рішення

від 20.08.2019 по справі 1.380.2019.002434

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002434

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Гладій Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

15.05.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області, в якому позивач просить суд:

- визнати рішення Нововитківської сільської ради від 14.11.2018 №16 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 " в частині ненадання дозволу протиправним та скасувати;

- зобов`язати Нововитківську сільську раду Радехівського району Львівської області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 2,0 га на території Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вивчивши у відкритому доступі на публічній кадастровій карті України наявність вільних земельних ділянок на території, 09.11.2018 звернулась на адресу відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтованою площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Нововитківської сільської ради з подальшою передачею такої ділянки у власність.

На вказану заяву, в січні 2019 року отримано рішення Нововитківської сільської ради від 14.11.2018 № 16 Про розгляд заяви ОСОБА_1 , яким вирішено надати дозвіл громадянці ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою орієнтовною площею 0,2000 га для передачі у власність.

Відповідач позов не визнав, 11.06.2019 за вх.№ 20350 долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що ОСОБА_1 09.11.2018 звернулася із заявою про передачу у власність земельної ділянки для ведення ОСГ орієнтовною площею 2 га та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Нововитківської сільської ради в межах населеного пункту.

14.11.2018 року на 28 сесії 7 скликання розглянуто заяву гр. ОСОБА_1 від 09.11.2018 року та прийнято рішення за№ 16, яким виділено земельну ділянку площею 0, 2000 га в урочищі біля Янца із земель запасу в межах села Новий Витків для ведення особистого селянського господарства, тобто на підставі п. б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу, не більше 2 га.

Таким чином, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 по справі №1340/6156/18 за позовом ОСОБА_1 до Нововитківської сільської ради про зобов`язання до вчинення дій встановлено, що відповідачем Нововитківською сільською радою при прийнятті рішення 28 сесії 7 скликання від 14.11.2018 року Про розгляд заяви ОСОБА_1 № 16 не було порушено вимог ст. 121 ЗК України. Крім цього. Львівський окружний адміністративний суд зробив висновок, що відповідачем прийнято відповідне рішення, як того вимагає стаття 118 ЗК України.

Ухвалою від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 18.06.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_1 09.11.2018 подала Нововитківському сільському голові заяву про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовано площею 2 га, до якої долучено копію трудової книжки, копію паспорту та копію ідентифікаційного коду.

У вказаній заяві ОСОБА_1 просила надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області в межах населеного пункту.

14.11.2018 на 28 сесії 7 скликання Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області розглянуто заяву ОСОБА_1 від 09.11.2018 та прийнято рішення за №16 про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,2000 га для передачі у власність в с.Новий Витків, урочище біля "Янца", Радехівського району Львівської області із земель запасу (землі, не надані у власність або користування, землі сільськогосподарського призначення).

Позивач вважаючи таке рішення протиправним звернулась із даним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи від 12.04.2000, право на отримання земельної частки (паю) мають право ті особи, які працюють у соціальній сфері села, та пенсіонери, що раніше працювали у зазначеній сфері села та проживають у сільській місцевості.

Відповідно до Указу Президента України про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи від 12.04.2000, коло осіб працівників соціальної сфери, які мають право на отримання земельної ділянки, визначається місцевою (сільською) радою, на території якої працювали вказані особи.

Указ Президента України № 584/2000 Про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи від 12.04.2000, втратив чинність з 06.08.2007, однак був чинним на момент коли позиач працювала вчителькою у сільський школі.

Указом Президента України від 12.04.2000 N 584 "Про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи" встановлено, що відповідно до чинного законодавства, працівникам соціальної сфери села та пенсіонерам з їх числа можуть бути надані у користування земельні ділянки із земель запасу та резервного фонду для індивідуального або спільного ведення особистого підсобного господарства. Надання земельних ділянок громадянам для вказаних в Указі Президента цілей здійснюється згідно із ст. 56 Земельного кодексу України. Згаданою статтею передбачено, що для ведення особистого підсобного господарства за рішенням місцевої ради передаються безплатно у власність земельні ділянки в межах населених пунктів, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 2 гектара.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу країни, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а)для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б)для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в)для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г)для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ)для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д)для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв`язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).

Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 ЗК передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що законодавцем встановлений чіткий алгоритм дій суб`єкта владних повноважень розглянути клопотання у місячний строк і прийняти одне з відповідних рішень: або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, серед інших, вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 09.11.2018 звернулась до Нововитківського сільського голови із заявою про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовано площею 2 га та відповідно просила надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області в межах населеного пункту.

До заяви ОСОБА_1 долучила копію трудової книжки, копію паспорта та копію ідентифікаційного коду.

14.11.2018 року на 28 сесії 7 скликання Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області розглянуто заяву гр. ОСОБА_1 від 09.11.2018 року та прийнято рішення за №16, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,2000 га для передачі у власність в с.Новий Витків, урочище біля "Янца", Радехівського району Львівської області із земель запасу (землі, не надані у власність або користування, землі сільськогосподарського призначення).

Водночас, позивачем не долучено до заяви графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Таким чином, відповідачем всупереч вимог ст. 123 ЗК України прийнято рішення "Про розгляд заяви ОСОБА_1 ", яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2000 га.

Окрім того, суд зважає на покликання відповідача, про те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 встановлено, що відповідачем прийнято відповідне рішення, як того вимагає стаття 118 ЗК України та зазначає, що вказаним рішенням встановлено правомірність прийняття відповідачем рішення в частині форми та у строки, як того вимагає стаття 118 ЗК України.

Також, суд зазначає, що не погоджується із покликаннями позивача на те, що відповідачем протиправно надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі 0,2000 га, а не 2,0 га згідно заяви позивача від 09.11.2018 року, оскільки, відповідно до ч. 1 ст.121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б)для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, водночас мінімальної межі розміру земельної ділянки нормами вказаної статті не встановлено, отже відповідачем при прийнятті рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в розмірі 0,2000 га не порушено вимог ст.121 ЗК України.

Разом з тим, відповідач приймаючи рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,2000 га для передачі у власність в с. Новий Витків, урочище біля "Янца", Радехівського району Львівської області із земель запасу (землі, не надані у власність або користування, землі сільськогосподарського призначення) не зазначив вмотивованих підстав відмови у задоволенні заяви позивача в частині площею 1,8 га.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області №16 про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,2000 га для передачі у власність в с.Новий Витків, урочище біля "Янца", Радехівського району Львівської області із земель запасу (землі, не надані у власність або користування, землі сільськогосподарського призначення).

Окрім того, суд звертає увагу на особливу важливість принципу "належного урядування", який виокремлює Європейський суд з прав людини. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", п. 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", п. 51, від 15.09.2009).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії", п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Рисовський проти України" (Заява N 29979/04 пп.70,71) суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (п.70 рішення).

Водночас, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акту.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне зобов`язати Нововитківську сільську раду Радехівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 2,0 га на території Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області від 09.11.2018.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Нововитківської сільської ради від 14.11.2018 №16 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Нововитківську сільську раду Радехівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 2,0 га на території Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області від 09.11.2018.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Нововитківської сільської ради Радехівського району Львівської області код ЄДРПОУ 04370099, місцезнаходження: 80217, Львівська обл., Радехівський р-н, с. Новий Витків, вул. Центральна, буд. 3, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 30.08.2019.