ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/491/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.
розглянувши справу №916/491/19
До відповідача : Спільного українсько-індійського підприємства „КОРАСА" (65490, м.Теплодар, вул. Комунальна, буд. 4; код ЄДРПОУ 21079017)
про стягнення 7121,87 грн.
Представники:
Від позивача: не з`явився
Від відповідача: не з`явився
Встановив : Позивач - Акціонерне товариство „ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" в особі Миргородської філії Акціонерного товариства „ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Спільного українсько-індійського підприємства „КОРАСА" про стягнення 7121,87 грн.
Позовні вимоги позивача обґрунтовано неналежним виконанням з боку Спільного українсько-індійського підприємства „КОРАСА" прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору про постачання електроенергії №1255 від 16.03.2016р. та направлено на стягнення заборгованості за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 4350,49грн. та штрафних санкцій у розмірі 2771,38 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя ОСОБА_1.) від 28.02.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/491/19. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Призначено розгляд справи по суті до розгляду в засіданні суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя ОСОБА_1.) від 19.04.2019р. справу №916/491/19 ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено до розгляду в засіданні суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя ОСОБА_1.) від 12.07.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/491/19. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4.2.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 13.03.2019р. (протокол №17-02/2019), у зв`язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи №916/1984/19, а саме: прийняття Вищою радою правосуддя рішення №1925/0/15-19 від 23.07.2019р. про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Одеської області у відставку, з метою запобігання порушення строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, призначено повторний автоматичний розподіл даної справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2019р. справу №916/491/19 передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.
Крім того, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що організаційно правова форма позивача - приватне акціонерне товариство.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.2019р. прийнято справу №916/491/19 до провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "02" вересня 2019 р. о 12:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання на 02.09.2019р. о 12:00. Повідомлено учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
12.08.2019р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача, у якій було зазначено суду, що Акціонерне товариство „ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" в особі Миргородської філії Акціонерного товариства „ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" просить суд розглянути справу за відсутністю представника позивача та за наявними матеріалами справи, також було зазначено суду, що відповідачем заборгованість сплачено не було.
Відповідачем - Спільним українсько-індійським підприємством „КОРАСА" відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідань суду, шляхом скерування на його юридичну адресу ухвал суду, однак кореспонденція суду повернулась без вручення.
У судове засідання представник відповідача не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувались судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
16 березня 2016 р. між Публічним акціонерним товариством „Полтаваобленерго" в особі Миргородської філії ПАТ „Полтаваобленерго" (Постачальник) та Спільним українсько-індійським підприємством „ КОРАСА " (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1255 з додатками, які є його невід`ємною частиною.
Відповідно до п. 2.1. Договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПККЕ).
Згідно до п. 2.2. Договору, постачальник зобов`язується виконувати умови цього договору; постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 7 цього договору (додаток „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").
В свою чергу, відповідач, як споживач згідно п. 2.3.1., 2.3.3., 2.3.4. Договору, зобов`язується виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та перелік об`єктів і засобів комерційного обліку", а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережою постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків" та „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
Умовами п.п. 4.1., 4.2.1. Договору визначено, що постачальник електричної енергії несе відповідальність за постачання електричної енергії споживачу в обсягах та із забезпеченням договірної величини потужності, визначеними згідно з вимогами розділу 5 цього договору. За невнесення платежів, передбачених 2.3.3., 2.3.4. цього договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми. Сума пені, компенсаційні нарахування встановленого індексу інфляції та три відсотки річних зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками.
Згідно п. 5.1 Договору, договірні величини споживання електричної енергії та потужності на кожний розрахунковий період визначаються відповідно до діючого Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою КМУ. Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу"). Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди. У випадках, передбачених ПКЕЕ, споживач надає обґрунтування очікуваного обсягу споживання.
У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником на фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року, оформлюється Додатком №1 та направляється на погодження споживачу рекомендованим листом або вручається уповноваженій особі споживача під підпис. Сторони домовились, що дані Додатку №1 вважаються погодженими з дати його направлення споживачеві постачальником.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником електричної енергії шляхом розрахунку згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків".
Згідно п. 7.5. Договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка „Графік зняття показів засобів електричної енергії та перелік об`єктів і засобів комерційного обліку" оформлюється такі документи: акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію); акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.
Відповідно до п. 1 додатку № 2 „Порядок розрахунків" до Договору від 16.03.2016р., розрахунковим вважається період з 8:00 годин 18 числа попереднього місяця до 8:00 годин такого ж числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електроенергії, за регульованим тарифом. Розрахунки за використану електричну енергію здійснюються за однозонним роздрібним тарифом, встановленим відповідно до нормативно-правових актів НКРЕ. За заявою споживача вид тарифу меже бути змінений, але не частіше, ніж один раз на рік. Споживач має право на зміну виду тарифу у разі зміни значення тарифних коефіцієнтів, які використовуються для рівня ставок тарифів, диференційованих за періодами часу.
Згідно п. 2 додатку № 2 „Порядок розрахунків" до Договору від 16.03.2016р., споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період тарифів відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. У разі відсутності інформації про тарифи на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує суму за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді. Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем самостійно на підставі виставленого постачальником рахунка відповідного до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені Договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Якщо сума передоплати перевищує вартість фактично використаної електроенергії, різниця зараховується в рахунок наступних платежів.
Пунктом 3 додатку № 2 „Порядок розрахунків" до Договору від 16.03.2016р. встановлено, що обсяг фактично спожитої електричної енергії, який підлягає оплаті на підставі виставлених постачальником рахунків, визначається відповідно до фактичних даних розрахункового обліку електричної енергії, визначених у Відомості про фактичні покази розрахункових засобів обліку електричної енергії (додаток №4 до Договору), вимог ПКЕЕ та чинного законодавства. У разі неотримання постачальником даних про покази розрахункових засобів обліку в зазначений термін ( в т.ч. ненадання споживачем Відомості про фактичні покази розрахункових засобів обліку електричної енергії) визначення обсягу фактично спожитої електричної енергії та виставлення рахунків здійснюється відповідно до вимог ПКЕЕ (п. 6.39) та Додатку № 3 до цього Договору.
Відповідно до пунктів 5, 6 додатку № 2 „Порядок розрахунків" до Договору від 16.03.2016р., розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача здійснюються згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток № 5 до Договору). Акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) (додаток № 4А до Договору) оформлюється постачальником та направляється (надається) споживачу. Оформлений належним чином акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) споживач повертає постачальнику у триденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого акта про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати виписки за умови підписання трьома представниками постачальника.
За положеннями пунктів 10, 11 додатку № 2 „Порядок розрахунків" до Договору від 16.03.2016р. сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним Порядком, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня. На суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення. Пеня, інфляційні нарахування та три відсотки річних сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках. Рахунки на оплату активної, реактивної електричної енергії, перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або потужності, пені, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних виписуються постачальником та надаються (направляються) споживачу для оплати.
Згідно п. 13 додатку № 2 „Порядок розрахунків" до Договору від 16.03.2016р., розрахунки за спожиту активну електричну енергію, перетікання реактивної енергії, перевитрати договірних величин електроенергії та потужності, нарахування за Актами про порушення ПКЕЕ, пеня та інші платежі, оформлені рахунками Постачальника, здійснюються Споживачем самостійно протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунків для споживачів, які оплачують спожиту електричну енергію самостійно, і 10-ти операційних днів з дня отримання рахунків для Споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.
Відповідно до п. 9.4 Договору, останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2016 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Зі змісту п. 10 додатку № 2 „Порядок розрахунків" до Договору вбачається, що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним Порядком, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня. На суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення. Пеня, інфляційні нарахування та три відсотки річних сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках.
Крім того, сторонами до Договору про постачання електричної енергії від 16.03.2016р. №1255 було складено та підписано Додаток №3 - „Перелік об`єктів і засобів комерційного обліку", Додаток №4 - „Відомість СУІП „КОРАСА" про фактичні покази розрахункових засобів обліку електричної енергії (зразок)", Додаток №4а - „Акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) (зразок)" від 18.03.2016р., Додаток №5 - „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії", Додаток №6А.1 - „Однолінійна схема", Додаток №7А.1 - „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", Додаток №8 - „Порядок розрахунку втрат електричної енергії в елементах електричної мережі споживача", Продовження Додатку №8 - „Вихідні дані для розрахунку втрат електричної енергії в елементах електричної мережі споживача".
Відповідно до Додаток №5 - „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" до Договору від 16.03.2016р., величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається постачальником відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002р. №19 зареєстрованої Міністерством юстиції України 01.02.2002р. за №93/6381 та погодженої НКРЕ на підставі даних „Інформаційного листа підприємства по КРП". Плата за споживання і генерацію реактивної енергії визначається трьома складовими величинами: основна плата, надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами компенсації реактивної потужності (КРП), знижка плати за споживання і генерацію реактивної електроенергії у разі участі споживача в добовому регулюванні режимів мережі ЕО в розрахунковий період. Економічний еквівалент реактивної потужності (ЕЕРП) характеризує частку впливу реактивного перетікання через мережу розділу ЕО та споживача в розрахунковому режимі на сумарні техніко-економічні показники в магістральній та розподільчій мережі, відповідні значення визначаються за допомогою „Базового комп`ютерного комплексу відлікового аналізу реактивів електричних мереж" (сертифікація відповідності програмного засобу виданий 13.12.1999р.). Споживання та генерація реактивної електроенергії здійснюється засобами обліку згідно таблиці п. 6 цього додатку, з врахуванням поточних замін приладів обліку. Втрати реактивної електроенергії в трансформаторах визначаються згідно з додатком до договору „Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача" по розрахунку втрат для точок обліку, зазначених у таблиці п. 6 Додатку №5 до Договору. За підсумками розрахункового періоду, до певного, вказаного у цьому додатку дня періоду наступного розрахункового, Постачальник надсилає споживачу розрахункові документи для оплати за перетікання реактивної електроенергії. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок, у відповідності до п. 17 Додаток №5 до Договору протягом 10 операційних днів з дня отримання рахунків.
Позивач зазначає, що відповідач не належним чином виконував зобов`язання щодо сплати за спожиту електроенергію, у зв`язку з чим за зобов`язаннями з березня 2018р. по квітень 2018р. виник борг за спожиту активну електроенергію у сумі 7422,91 грн., який було стягнуто за рішенням суду у справі №916/1287/18, та борг за перетікання реактивної електроенергії у сумі 4350,49 грн., який наразі є неоплаченим з боку відповідача.
Позивач зазначає, що споживачу 19 березня 2018 року був вистелений рахунок за активну електроенергію за отриманими від нього даними про обсяг спожитої електроенергії на суму 3078,56 грн., який не оплачений станом на 15.02.2019р., та надалі, 18.04.2018р. був вистелений рахунок за отриманими від відповідача даними про обсяг спожитої активної електроенергії у квітні 2018р. на суму 4348,01 грн., який, як зазначає позивач, також неоплачений, що підтверджується банківськими виписками.
Позивачем було пояснено суду, що загальна заборгованість, яка виникла у відповідача перед позивачем становила грошову суму у розмірі 7426,57 грн., однак, у споживача на рахунку містились кошти у сумі 3,66 гр., які позивачем було зараховано у погашення боргу за березень 2018р., у зв`язку з чим борг за активну електроенергію складає 7422,91 грн.
Позивач зазначає, що рахунок №Р1255 споживачу був виставлений 18.04.2018р. на суму 6524,72 грн. та рахунок №Р1255 споживачу був виставлений 19.03.2018р. на суму 4352,52 грн. Оскільки на самих рахунках відмітки про отримання рахунків відсутні, дані рахунки були відправлені споживачу поштою одночасно 05 липня 2018 року разом із супровідним листом за вих. №13-17-01-5/2446, який було отримано споживачем 01.08.2018р., однак відповідачем такі рахунки оплачені так і не були.
Отже, наразі за відповідачем рахується заборгованість за перетікання реактивної електроенергії за березень 2018р. на суму 2176,26 грн. та за квітень 2018р. на суму 2174,23грн., що становить загальну заборгованість у розмірі 4350,49 грн.
Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 1780,66 грн., 3% річних у розмірі 224,17 грн. та інфляційних втрат у розмірі 766,55 грн.
Позовні вимоги Акціонерного товариства „ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" в особі Миргородської філії Акціонерного товариства „ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача - Спільного українсько-індійського підприємства „КОРАСА" прийнятих на себе зобов`язань за умовами укладеного Договору про постачання електричної енергії № 1255 з додатками, які є його невід`ємною частиною від 16.03.2016р. та направлено на стягнення заборгованості у загальному розмірі 7121,87грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між Акціонерним товариством „ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" в особі Миргородської філії Акціонерного товариства „ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" та Спільним українсько-індійським підприємством „ КОРАСА" виникли на підставі укладеного між ними 16.03.2016р. Договору про постачання електричної енергії № 1255 з додатками, які є його невід`ємною частиною.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Спільним українсько-індійським підприємством „КОРАСА" прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору про постачання електричної енергії № 1255 з додатками, які є його невід`ємною частиною від 16.03.2016р. щодо повної та своєчасної сплати відповідачем вартості за перетікання реактивної електренегії, що підтверджується наявними в матеріалах, та не спростовано з боку відповідача, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за перетікання реактивної електренегії за березень 2018р. та квітень 2018р. у розмірі 4350,49 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 229 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем було здійснення нарахування пені за несвоєчасну оплату за активну електроенергію на суму 989,59 грн. та за несвоєчасну оплату за реактивну електроенергію на суму 791,07 грн. Так, відповідно до такого розрахунку борг зі сплати пені становить грошову суму у розмірі 1780,66 грн.
Суд, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення пені у розмірі 1780,66 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення пені - правомірними.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем було здійснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату за активну електроенергію та за несвоєчасну оплату за реактивну електроенергію.
Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3 % річних у розмірі 224,17 грн. та інфляційних у розмірі 766,55 грн., вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про їх стягнення правомірними.
Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства „ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" в особі Миргородської філії Акціонерного товариства „ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 1921,00 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
ВИРІШИВ:
1.Позов Акціонерного товариства „ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" в особі Миргородської філії Акціонерного товариства „ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Спільного українсько-індійського підприємства „КОРАСА" (65490, м.Теплодар, вул. Комунальна, буд. 4; код ЄДРПОУ 21079017) на користь Акціонерного товариства „ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5; код 00131819), в особі Миргородської філії Акціонерного товариства „ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" (37600, Полтавська обл., місто Миргород, вул. Котляревського, будинок 59) заборгованість за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 4350 (чотири тисячі триста п`ятдесят) грн. 49 коп., пеню у розмірі 1780 (одна тисяча сімсот вісімдесят) грн. 66 коп., 3% річних у розмірі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 17 коп., інфляційні втрати у розмірі 766 (сімсот шістдесят шість) грн. 55 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.
Повний текст рішення складено 02.09.2019р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д`яченко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2019 |
Оприлюднено | 02.09.2019 |
Номер документу | 83956634 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Д'яченко Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні