Постанова

від 22.08.2019 по справі 320/5999/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5999/18 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.,

за участю секретаря: Чуб Н.С.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 (м. Київ, дата складання повного тексту - 11.03.2019) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КМС до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ КМС звернулось з позовом до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкової вимоги № 117452-53 від 11.05.2018 форми Ю та скасування рішення № 626 від 11.05.2018 про опис майна ТОВ КМС (ЄДРПОУ 32119475) у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всі податкові зобов`язання ТОВ КМС сплачені самостійно та своєчасно, а податкові повідомлення-рішення оскаржені в судовому порядку, та суми грошових зобов`язань по таким повідомленням-рішенням не узгоджені, що унеможливлює формування податкової вимоги із визначенням грошових зобов`язань та застосування заходів податкового примусу до платника податків.

Згідно з відзивом на адміністративний позов враховуючи наявність в ТОВ КМС податкового боргу, посаовими особами контролюючого органу сформовано та направлено боржнику податкову вимогу та прийнято рішення про опис майна в податкову заставу № 626 від 11.05.2018.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що розбіжності у даних платника та контролюючого органу почалися з 2014 року, зокрема, але не виключно через прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення № 00037922202 від 29.10.2014 (198 383,00 грн за основним платежем та 99 192,00 грн по штрафним санкціям), яке згідно інформації АІС Податковий борг не оскаржувалось, набуло статусу узгодженого та погашалось за рахунок поточних платежів платника. Також, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається в податкову заставу відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України. Враховуючи наявність в ТОВ КМС податкового боргу, посадовими особами контролюючого органу сформовано та направлено боржнику податкову вимогу та прийнято рішення про опис майна в податкову заставу № 626 від 11.05.2018.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з`явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За матеріалами справи ГУ ДФС у Київській області надіслано на адресу ТОВ КМС (код ЄДРПОУ 32119475) податкову вимогу № 117452-53 від 11.05.2018 форми Ю , згідно якої керівника ТОВ КМС повідомлено про те, що станом на 05.12.2017 сума податкового бору платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями з податку на додану вартість становить 99 043,03 грн.

На підставі податкової вимоги № 117452-53 ГУ ДФС у Київській області на адресу ТОВ КМС надіслано також Рішення № 626 від 11.05.2018 про опис майна ТОВ КМС (ЄДРПОУ 32119475) у податкову заставу.

Не погоджуючись із податковою вимогою та рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкова вимога № 117452-53 від 11.05.2018 форми Ю та рішення № 626 від 11.05.2018 про опис майна ТОВ КМС (ЄДРПОУ 32119475) у податкову заставу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п. 14.1.153); податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; (п. 14.1.175); податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. 14.1.156).

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У відповідності до розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Мінфіну № 610 від 30.06.2017 податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції; податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом; протягом періоду оскарження суми грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Тобто, податкова вимога є правомірною за умови наявності узгодженої суми податкового зобов`язання, після закінчення 10 денного строку для добровільної сплати податкового боргу.

При цьому, згідно з п. 56.18 ст. 18 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, в апеляційній скарзі податковим органом зазначено, що за даними ІТС Податковий блок станом на 10.05.2018 у позивача обліковується борг з податку на додану вартість в розмірі 99 043,03 грн, який виник в результаті несплати в повному обсязі самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно з податковою декларацією № 9047672024 від 19.03.2018, в якій нараховано суму в розмірі - 49 902,03 грн та податковою декларацією № 9072448813 від 19.04.2018, в якій нараховано суму в розмірі - 49 141,00 грн. З метою стягнення податкового боргу посадовими особами контролюючого органу відповідно до ст. 59 ПК України направлено відповідачу податкову вимогу форми Ю № 117452-53 від 11.05.2018.

Також апелянтом зазначено, що розбіжності у даних платника та контролюючого органу почалися з 2014 року, зокрема, але не виключно через прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення № 0003792202 від 29.10.2014 (198 383,00 грн за основним платежем та 99 192,00 грн по штрафним санкціям), яке згідно інформації АІС Податковий борг не оскаржувалось, набуло статусу узгодженого та погашалося за рахунок поточних платежів платника.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції податковий борг виник починаючи із 30.11.2014, на підставі податкового повідомлення-рішення № 0003792202 від 29.10.2014. Дані обставини жодним чином не спростовані апелянтом під час апеляційного розгляду справи.

Апелянт наполягає на тому, що податкове повідомлення-рішення № 0003792202 від 29.10.2014 не оскаржувалось, набуло статусу узгодженого та погашалось за рахунок поточних платежів платника.

В той же час такі доводи не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, так як в матеріалах справи наявна копія постанови Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 у справі № 810/784/17, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вишгородської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Київській області від 29.10.2014: № № 0003792202, 0003782202. Станом на момент розгляду вищевказаної справи постанова Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 по справі №810/784/17 не оскаржена, та набрала законної сили.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2017.

Відповідно до п. 60.1. ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

У відповідності до п. 60.5. ст. 60 ПК України, у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003792202 від 29.10.2014 судовим рішенням, що набрало законної сили підтверджує неузгодженість податкового боргу та взагалі факт наявності податкового боргу з ПДВ. Оскільки позивач оскаржив в судовому порядку податкове-повідомлення рішення №0003792202, то такий борг не може вважатись узгодженими, та в разі наступного скасування такого в судовому порядку, податкове повідомлення-рішення не створює для платника податків жодних правових наслідків.

В той же час, згідно з рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 № 320/5881/18, яке набрало законної сили та яким з`ясовувались причини виникнення податкового боргу - всі зазначені в описі операцій інтегрованої картки підстави для нарахування та збільшення недоїмки позивача з 29.10.2014 до 31.01.2018, мали бути виключені із обліку разом із нарахованими штрафними санкціями та пенею. Натомість поточні платежі, які здійснював позивач, сплачуючи податкові зобов`язання вчасно та у повному обсязі, що підтверджується доказовою базою, стягувались відповідачем як борг, у порядку 87.9 статті 87 ПК України, та нараховувалась пеня, не дивлячись на те, що він відсутній та ігноруючи судові рішення, що призвело до безпідставного та протиправного нарахування штрафних санкцій та ТОВ КМС .

Посилання апелянта на те, що податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 99 043,03 грн, який виник в результаті несплати в повному обсязі самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно з податковою декларацією № 9047672024 від 19.03.2018, в якій нараховано суму в розмірі - 49 902,03 грн та податковою декларацією № 9072448813 від 19.04.2018 колегією суддів також не приймаються до уваги, оскільки зазначене спростовується наданими позивачем до суду платіжними дорученнями: №6396 від 28.03.2018 на суму 199 963,00 грн призначення платежу:*;101; ПДВ за лютий 2018 року та № 6434 від 27.03.2018 на суму 49 141,00 грн призначення платежу:*;101; ПДВ за лютий 2018 року. Тобто, платіжними дорученнями підтверджуєтеся своєчасність та повнота сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі повністю дублюють поданий відзив на адміністративний позов, поданий податковим органом до суду першої інстанції.

За наведених оставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність податкової вимоги № 117452-5 від 11.05.2018 та № 626 від 11.05.2018 про опис майна ТОВ КМС (ЄДРПОУ 32119475) у податкову заставу.

У зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

В свою чергу, апелянтом не надано суду апеляційної інстанції будь-яких доказів, які б спростовували висновки рішення суду першої інстанції.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення , а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30.08.2019.

Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма Судді:Л.В. Бєлова І.О. Лічевецький