Рішення

від 15.08.2019 по справі 923/217/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2019 року Справа № 923/217/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Межерицькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТА КС", м. Херсон

про зобов`язання включення грошових вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

За участю представників сторін:

від позивача - Логвіновська А.А., адвокат, довіреність № 175-К-О від 16.01.2019р.;

від відповідача - не з`явився.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить зобов`язати Ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТА КС" в особі голови ліквідаційної комісії, визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" за договором банківського обслуговування № б/н від 11.09.2013р. у загальному розмірі 76550,71 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 9164,29 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 24301,30 грн., пеня у розмірі 38042,48 грн., комісія (винагорода) у розмірі 5042,64 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТА КС". Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

Повні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на умови укладеної між сторонами Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, положення ст.ст. 11, 105, 110, 111, 112, 525, 526, 599, 610 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2019, визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 01 квітня 2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/217/19 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надати до суду: відповідачу відзив на позовну заяву та належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів, позивачу відповідь на відзив відповідача.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, відзиву на позовну заяву не надав.

У зв`язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, для повторного виклику відповідача, суд ухвалою від 02.05.2019р. відклав підготовче засідання у справі на 27.05.2019р.

Ухвалою від 27.05.2019р. суд продовжив строк проведення підготовчого засідання у справі № 923/217/19 відклав підготовче засідання у справі на 25.07.2019р.

Ухвалою від 25.07.2019р. суд закрив підготовче провадження у справі № 923/217/19 та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.08.2019р.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у справі № 923/217/19 направлялись судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .

На адресу суду повернулись копії ухвал суду у справі № 923/217/19, направлені на адресу відповідача з відмітками пошти "повернуто з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення."

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах № 910/15442/17 від 16.05.2018, 910/23064/17 від 10.09.2018, 906/587/17 від 24.07.2018.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також судом враховано висновок Європейський суд з прав людини, про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Передбачене ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 15.08.2019р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 09.09.2013р. ТОВ "СОТА КС" шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Заява) приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), які були розміщені на офіційному сайті АТ КБ "Приватбанк", які разом із вказаною заявою в цілому складають договір банківського обслуговування.

Своїм підписом ТОВ «СОТА КС» приєдналось та зобов`язалось виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанка.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ч.1-3 ст. 6 ЦК України).

Згідно з ч. 2. ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Таким чином, між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ТОВ «СОТА КС» був укладений Договір банківського обслуговування № б/н від 11.09.2013р. (надалі - Договір).

Згідно «Умов та Правил надання банківських послуг» до яких клієнт приєднався, кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів за весь час фактичного користування кредитом, винагороди.

На підставі заяви від 10.09.2013р. про відкриття рахунку ТОВ «СОТА КС» був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до Договору, ТОВ «СОТА КС» було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок ТОВ «СОТА КС» № НОМЕР_1 , в зв`язку з волевиявленням клієнта електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та Правилами надання банківських послуг .

Зазначеним кредитним лімітом підприємство користувалося під час здійснення своєї господарської діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідач зобов`язання за договором банківського обслуговування не виконав, не здійснив повернення кредитних коштів відповідно до умов договору. У зв`язку з невиконанням зобов`язань за Договором (послуга «Кредитний ліміт» ) відповідач має заборгованість перед позивачем, яка станом на 07.12.2018р. становить 76550,71 грн. і складається з наступного: заборгованість за кредитом - 9164,29 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 24301,30 грн., заборгованість по комісії - 5042,64 грн., штрафні санкції (пеня) - 38042,48 грн.

Позивач вказує, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ СОТА КС перебуває в стані припинення, при цьому строк для заявлення кредиторами своїх вимог визначений - 04.02.2019р.

01 лютого 2019 року позивач на адресу голови ліквідаційної комісії ТОВ СОТА КС направив заяву з кредиторськими вимогами. Розрахунок заборгованості був оформлений станом на 07.12.2018р., відповідно до якого, загальна заборгованість становить 76550,71 грн.

На адресу позивача повернувся поштовий конверт з направленою вимогою за закінченням терміну зберігання.

За даними сайту УкрПошти, поштовий конверт з направленою претензією на адресу позивача повернувся 21 лютого 2019 року.

Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов`язання, позивач звернувся до суду з позовною заявою про зобов`язання включення грошових вимог у розмірі 76550,71 грн. до проміжного ліквідаційного балансу.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків.

Зі змісту ч.3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оскарженні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Предмет позову повинен кореспондувати зі способами захисту права.

Під способами захисту права розуміються заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 1 статі 16 ЦК України є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 ГК України визначено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Матеріали справи свідчать, що між АТ Комерційний банк "Приватбанк" і ТОВ «СОТА КС» був укладений Договір банківського обслуговування.

Згідно «Умов та Правил надання банківських послуг» до яких клієнт приєднався, кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів за весь час фактичного користування кредитом, винагороди.

На підставі заяви від 10.09.2013р. про відкриття рахунку ТОВ «СОТА КС» був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до Договору, ТОВ «СОТА КС» було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок ТОВ «СОТА КС» № НОМЕР_1 , в зв`язку з волевиявленням клієнта електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та Правилами надання банківських послуг .

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, кошти у передбаченому кредитним договором розмірі надало (підтверджується банківськими виписками про рух коштів по рахунках, які є в матеріалах справи).

Проте, відповідачем належним чином не виконані грошові зобов`язання за договором, про що свідчить наявність прострочених платежів по рахункам обліку кредитних зобов`язань (підтверджується розрахунком заборгованості та банківськими виписками, які є в матеріалах справи).

Станом на 07.12.2018р. кредиторські вимоги АТ КБ "Приватбанк" за Договором становить 76550,71 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 9164,29 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 24301,30 грн., заборгованість по комісії - 5042,64 грн., штрафні санкції (пеня) - 38042,48 грн.

Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб банку стало відомо, що ТОВ «СОТА КС» перебуває у стані припинення.

01 лютого 2019 року позивач звернувся за адресою відповідача, із заявою з грошовими вимогами до боржника щодо визнання кредиторських вимог банку в розмірі 76550,71 грн. з подальшим повідомленням банку про результати розгляду заяви.

Відповідно до ч.6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з ч.8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Частиною третьою ст. 112 ЦК України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду, кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, договору.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України угода (договір) є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, умов договору та припиняються виконанням, проведеним належним чином, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленим договором.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що Виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленим договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ч.3 ст. 112 ЦК України).

Отже, відповідно до положень коментованої статті такий позов пред`являється до ліквідаційної комісії, відповідачем у такій справі є юридична особа, оскільки ліквідаційна комісія лише має право вести справи від імені юридичної особи і не може самостійно бути відповідачем та позивачем, оскільки не є юридичною особою.

Судом встановлено, що позивач звернувся за захистом своїх порушених прав в судовому порядку в межах строку, встановленого ч.1 ст. 112 ЦК України.

З проаналізованих матеріалів справи та законодавства суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача спрямована на захист його прав, як кредитора стосовно ТОВ «СОТА КС» , в особі ліквідатора/голови ліквідаційної комісії, та направлена на зобов`язання ліквідаційної комісії ТОВ «СОТА КС» , в особі ліквідатора/голови ліквідаційної комісії шляхом включення в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу АТ КБ "Приватбанк" в загальному розмірі 76550,71 грн., як визнану.

З врахуванням того, що матеріали справи не містять доказів внесення відповідачем до проміжного ліквідаційного балансу кредиторських вимог банку та його затвердження підприємством, а тому позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" підлягає задоволенню.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Рішення у справі № 23/217/19 складене та підписане 02.09.2019р., оскільки у період з 27.08.2019р. по 31.08.20019р. суддя Нікітенко С.В. перебував на лікарняному.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТА КС" (73000, м. Херсон, вул. Фонтанна, буд. 19, корпус 3, кв. 1, код ЄДРПОУ 38823212) в особі голови ліквідаційної комісії, визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) за договором банківського обслуговування № б/н від 11.09.2013 року у загальному розмірі 76550,71 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 9164,29 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 24301,30 грн., пеня у розмірі 38042,48 грн., комісія (винагорода) у розмірі 5042,64 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТА КС" (73000, м. Херсон, вул. Фонтанна, буд. 19, корпус 3, кв. 1, код ЄДРПОУ 38823212).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТА КС" (73000, м. Херсон, вул. Фонтанна, буд. 19, корпус 3, кв. 1, код ЄДРПОУ 38823212) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.09.2019р.

Суддя С.В. Нікітенко