Рішення

від 27.08.2019 по справі 922/2011/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2011/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрроснафта", м. Миргород до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей", м. Дергачі про стягнення 722 249,14 грн. без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрроснафта" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей" (надалі - Відповідач) суму збитків у розмірі 722 249,14 грн., а також стягнення з Відповідача суми судового збору.

01 липня 2019 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 922/2011/19, розгляд якої здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвали суду від 01 липня 2019 року, що була направлені на адреси сторін, отримана Позивача, а з боку Відповідача повернулась до суду з довідкою поштового відділення, де зазначена причина повернення поштового відправлення.

Частиною 7 статті 120 ГПК України визначено , що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Також, ухвалою суду, сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у відповідний строк.

Від Відповідача, а ні заяв, а ні клопотань, а також відзив на позовну заяву надано не було.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані Позивачем докази, суд встановив наступне.

На підставі укладеного договору купівлі-продажу №ПЗР-332/1 від 28 листопада 2017 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрроснафта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей" та в особі в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області, за результатами біржових торгів, умов п. 1.1. Договору №ПЗР-332/1 ТОВ ЦЕФЕЙ (Продавець) передає у власність ТОВ УКРРОСНАФТА (Покупцю): газовий конденсат кількістю 214.35 тонн, а Покупець приймає вищевказане майно і сплачує за нього вартість встановлену в ході біржових торгів 17 жовтня 2017 року.

Пунктом 2.1. Договору №ПЗР-332/1 передбачено, що вартість майна за результатами біржових торгів складає 2 679 755,71грн. з ПДВ, згідно з Протоколом №1 проведення перших біржових торгів від 17 жовтня 2017 року.

Згідно з п. 2.2. Договору №ПЗР-332/1 вартість майна, згідно п.2.1 даного Договору, Покупець зобов`язується сплатити протягом 2 (двох) банківських днів після проведення біржових торгів на умовах, визначених Протоколом №1 проведення перших біржових торгів від 17 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору №ПЗР-332/1 Продавець здійснює у встановленому порядку передачу майна Покупцю тільки після сплати ним коштів у повному обсязі за майно шляхом укладення акта приймання - передачі.

Позивачем, на підставі виконання умов договору, сплачено за майно 2 679 755,71грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями № 713 від 12.10.2017р. та № 728 від 24.10.2017р., 28.11.2017р. майно (газовий конденсат кількістю 214,35 тонн) було передане у власність ТОВ УКРРОСНАФТА на підставі Акту приймання-передачі №1.

Також, 28 листопада 2017 року між ТОВ УКРРОСНАФТА та ТОВ ЦЕФЕЙ в особі в.о. заступника начальника ТУ ДФС у Полтавській області, за результатами біржових торгів, укладено договір купівлі - продажу №ПЗР-332/2 (далі - Договір №ПЗР-332/2).

Відповідно до п. 1.1. Договору №ПЗР-332/2 ТОВ ЦЕФЕЙ (Продавець) передає у власність ТОВ УКРРОСНАФТА (Покупцю): нафту кількістю 115,888 тонн, а Покупець приймає вищевказане майно і сплачує за нього вартість встановлену в ході біржових торгів 17 жовтня 2017 року.

Пунктом 2.1. Договору №ПЗР-332/2 передбачено, що вартість майна за результатами біржових торгів складає 1 268 776,68грн. з ПДВ, згідно з Протоколом №2 проведення перших біржових торгів від 17 жовтня 2017 року.

Згідно з п. 2.2. Договору №ПЗР-332/2 вартість майна, згідно п.2.1 даного Договору, Покупець зобов`язується сплатити протягом 2 (двох) банківських днів після проведення біржових торгів на умовах, визначених Протоколом №2 проведення перших біржових торгів від 17 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору №ПЗР-332/2 Продавець здійснює у встановленому порядку передачу майна Покупцю тільки після сплати ним коштів у повному обсязі за майно шляхом укладення акта приймання - передачі.

Так, на виконання вищевказаних умов ТОВ УКРРОСНАФТА сплатило за майно 1 268 776,68грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями № 713 від 12.10.2017р. та №727 від 24.10.2017р.

28.11.2017 р. майно (нафта кількістю 115,888 тонн) було передане у власність ТОВ УКРРОСНАФТА на підставі Акту приймання-передачі №2.

Також, 28 листопада 2017 року між ТОВ УКРРОСНАФТА та ТОВ ЦЕФЕЙ в особі в.о. заступника начальника ТУ ДФС у Полтавській області, за результатами біржових торгів, укладено договір купівлі - продажу №ПЗР-332/3 (далі - Договір №ПЗР-332/3).

Відповідно до п. 1.1. Договору №ПЗР-332/3 ТОВ ЦЕФЕЙ (Продавець) передає у власність ТОВ УКРРОСНАФТА (Покупцю): газовий конденсат кількістю 31,037 тонн, а

Покупець приймає вищевказане майно і сплачує за нього вартість встановлену в ході біржових торгів 17 жовтня 2017 року.

Пунктом 2.1. Договору №ПЗР-332/3 передбачено, що вартість майна за результатами біржових торгів складає 384 962,44грн. з ПДВ, згідно з Протоколом №3 проведення перших біржових торгів від 17 жовтня 2017 року.

Згідно з п. 2.2. Договору №ПЗР-332/3 вартість майна, згідно п.2.1 даного Договору, Покупець зобов`язується сплатити протягом 2 (двох) банківських днів після проведення біржових торгів на умовах, визначених Протоколом №3 проведення перших біржових торгів від 17 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору №ПЗР-332/3 Продавець здійснює у встановленому порядку передачу майна Покупцю тільки після сплати ним коштів у повному обсязі за майно шляхом укладення акта приймання - передачі.

На виконання вищевказаних умов ТОВ УКРРОСНАФТА сплатило за майно 384 962,44грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями № 713 від 12.10.2017р. та №729 від 25.10.2017р.

28.11.2017р. майно (газовий конденсат кількістю 31,037 тонн) було передане у власність ТОВ УКРРОСНАФТА на підставі Акту приймання-передачі №3.

На умовах Договорів купівлі-продажу №ПЗР-332/1, №ПЗР-332/2, №ПЗР-332/3 ТОВ ЦЕФЕЙ продало, а ТОВ УКРРОСНАФТА придбало майно (газовий конденсат кількістю 214,35 тонн, нафту кількістю 115,888 тонн та газовий конденсат кількістю 31,037 тонн) та сплатило за нього кошти в сумі 4 333 494,83 грн. в тому числі ПДВ в сумі 722 249,14грн.

ТОВ ЦЕФЕЙ не склало і не зареєструвало в ЄРПН податкові накладні за вказаними операціями, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 722 249,14грн., внаслідок чого йому було завдано збитки, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, на продавця товарів покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас, звернення покупця товару зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення:

1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Таким чином, Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 722 249,14грн.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками Позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Позиція Державної фіскальної служби України щодо порядку визначення податкових зобов`язань з ПДВ у разі здійснення операції з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, викладена в Індивідуальній податковій консультації від 06.07.2017 р. N 1018/6/99-99- 15-03-02-15/ІПК Про порядок оподаткування ПДВ , у відповідності з якою при здійсненні операції з продажу на цільовому аукціоні, проведеному товарною біржею, майна, яке перебуває у податковій заставі, підприємство як продавець майна зобов`язане нарахувати і сплатити податкові зобов`язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ ЦЕФЕЙ зобов`язане скласти і зареєструвати в ЄРПН податкові накладні за операціями з купівлі-продажу майна (газового конденсату кількістю 214,35 тонн, нафти кількістю 115,888 тонн та газового конденсату кількістю 31,037 тонн) за Договорами №ПЗР-332/1, №ПЗР-332/2, №ПЗР-332/3 на загальну суму 4 333 494,83 грн. в тому числі ПДВ в сумі 722 249,14грн.

ТОВ УКРРОСНАФТА зверталося до ТОВ ЦЕФЕЙ з листом №93 від 08.12.2017р. щодо складання, реєстрації в ЄРПН та надання податкових накладних, однак, ТОВ ЦЕФЕЙ не виконало свої зобов`язання та не склало і не зареєструвало в ЄРПН податкові накладні за вказаними операціями, у зв`язку з чим, керуючись пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України Позивач додав до податкової декларації за грудень 2017 року заяву із скаргою на ТОВ ЦЕФЕЙ щодо порушення ТОВ ЦЕФЕЙ граничних- термінів реєстрації податкових накладних.

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачають можливості включення покупцем товарів суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, покупець зазначених товарів має право додати до податкової декларації скаргу на такого, продавця, однак подання такої скарги згідно з наведеною нормою у редакції, чинній після 01.01.2015, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту, Позивач, внаслідок бездіяльності Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні, був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 722 249,14грн., внаслідок чого Позивачу завдано збитки на суму 722 249,14грн.

Відповідач не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні за операціями з купівлі-продажу майна (газового конденсату кількістю 214,35 тонн, нафти кількістю 115,888 тонн та газового конденсату кількістю 31,037 тонн) за Договорами №ПЗР-332/1, №ПЗР-332/2, №ПЗР-332/3 на загальну суму 4 333 494,83 грн. в тому числі ПДВ в сумі 722 249,14грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, суд виходить з наступного.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Ураховуючи наведене, відповідно до положень абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України порушення Відповідачем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє Позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлює її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на Відповідача з доданням певного пакета документів, не ґрунтуються на нормах чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Тому вбачається, що Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 722 249,14 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей" (62303, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Лозівська, 96, ідентифікаційний код 32869749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрроснафта" (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Лесі Українки, 4, ідентифікаційний код 37845151) збитки в розмірі 722 249,14грн., а також суму судового збору в розмірі 10833,74 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "30" серпня 2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін