Постанова

від 04.07.2007 по справі 3/49-397

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/49-397

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

04.07.07                                                                                           Справа  № 3/49-397

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого –судді                               Городечної М.І.

суддів                                             Юркевича М.В.

                                                  Кузя В.Л.                                                                             

розглянувши апеляційну cкаргу Малого підприємства “Архітект” б/н від 13.04.2007 року (вх. № 410 від 27.04.2007 року)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.04.2007 року у справі № 3/49-397

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗІГДА”, м.Тернопіль, до Малого підприємства “Архітект”, м.Чортків, про визнання неукладеним договору між  Малим підприємством “Архітект” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗІГДА” на виконання проекту реконструкції 32/100 частин нежитлового приміщення кондитерського цеху по вул. Ст.Бандери, 8 в м.Чорткові, та стягнення 3000 грн.

за участю представників:

від позивача –Задорожний В.Ю.

від відповідача –Гук І.І., Чорноус А.О.

    Представникам сторін роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області (суддя Турецький І.М.) від 03.04.2007 року у справі № 3/49-397 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗІГДА” до Малого підприємства “Архітект”: визнано неукладеним договір між  Малим підприємством “Архітект” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗІГДА” на виконання проекту реконструкції 32/100 частин нежитлового приміщення кондитерського цеху по вул. Ст.Бандери, 8 в м.Чорткові, та стягнено з відповідач на користь позивача 3000 грн. та судові витрати.

Товариство з обмеженою відповідальністю Архітект” (відповідач у справі, надалі - ТОВ) не погоджуючись з даним рішенням місцевого суду оскаржило його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі вважає дане рішення суду незаконним та необгрунтованим, оскільки, на його думку, суд першої інстанції неповно з‘ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне.  

Судом не взято до уваги, що між сторонами велись переговори щодо укладення договору на виготовлення проекту реконструкції нежитлового приміщення, і по досягненні згоди щодо істотних умов договору відповідачем було виписано позивачу прибуткові касові ордера № 359 та 369 на загальну суму 3000 грн., які позивач згідно квитанції до даних ордерів від 01.11.2006 року та від 02.11.2006 року оплатив, а тому відповідно до ст. 640, ч. 2 ст. 642, ч. 2 ст. 644 ЦК України є доведеним факт укладення між сторонами даної справи договору на виготовлення проекту реконструкції нежитлового приміщення з дотриманням належної форми для договорів даного виду. Також апелянтом наводяться й інші доводи в обгрунтування підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Апелянт просять рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.04.2007 року у справі № 3/49-397 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові ТОВ “ЗІГДА” відмовити.

ТОВ “ЗІГДА” (позивач у справі) вимоги апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу (вх. № 5779 від 19.06.2007 року). Просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В судовому засіданні 20.06.2007 року було оголошено перерву до 04.07.2007 року до 14 год. 10 хв.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, дослідивши наявні докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

31.01.2007 року ТОВ “ЗІГДА” звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до ТОВ “Архітект” про визнання неукладеним між сторонами договору на виконання проекту реконструкції 32/100 частин нежитлового приміщення кондитерського цеху по вул. Ст.Бандери, 8 в м.Чорткові, та стягнення 3000 грн. як безпідставно перерахованих відповідачу в зв‘язку з неукладенням договору.

Як вбачається апеляційним судом зі змісту оскаржуваного рішення, судом першої інстанції правильно встановлено факт неукладення між сторонами договору на виконання проекту реконструкції 32/100 частин нежитлового приміщення кондитерського цеху по вул. Ст.Бандери, 8 в м.Чорткові.

При цьому, такий висновок апеляційного суду грунтується на тому, що відповідно до ст. 208 ЦК України в письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Частиною 1 ст. 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, і не заперчується відповідачем, сторонами не було підписано договору на виконання проекту реконструкції 32/100 частин нежитлового приміщення кондитерського цеху по вул. Ст.Бандери, 8 в м.Чорткові у формі єдиного документа.

Посилання апелянта на те, що такий договір було укладено шляхом пропозиції відповідача - виписанням позивачу прибуткових касових ордерів № 359 та 360 на загальну суму 3000 грн., які позивач згідно квитанції до даних ордерів від 01.11.2006 року та від 02.11.2006 року оплатив, тобто прийняв дану пропозицію відповідача, суд апеляційний інстанції вважає безпідставним та таким, що не грунтується на нормах матеріального права.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Дане положення господарського кодексу кореспондується з положеннями ст. 638 ЦК України.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст. 887 ЦК України, передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. При цьому згідно ст. 888 даного Кодексу, завдання на проектування та інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації, зобов‘язаний надати замовник, або за його дорученням підрядник.

Як вбачається колегією суддів апеляційної інстанції, зі змісту прибуткових касових ордерів, квитанції про їх оплату, відсутні підстави вважати, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, щодо предмету, ціни, строків. З них не видно, на яку саме частину об‘єкту слід виготовити проект реконструкції, відсутні й інші вихідні дані, завдання замовника чи його доручення на виготовлення підрядником даного завдання; не визначено строки виконання робіт, не погоджено ціни, що стверджується самим фактом виконання відповідачем робіт на суму 11168,10 грн. згідно рахунку-фактури № 384 від 01.11.2005 року. Факт не досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, а, отже, не укладення між сторонами зазначеного договору стверджується, зокрема, листом-претензією позивача від 16.11.2005 року, отриманого відповідачем 18.11.2005 року, в якому він зазначає, що після оплати ним 3000 грн. сторонами так і не було досягнуто згоди щодо вартості робіт та строків їх виконання, а тому, він просить відповідача повернути перераховані ним зазначені кошти. Відповідачем не подано суду у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України інших доказів досягнення між сторонами згоди по істотних умовах договору на виконання проекту реконструкції 32/100 частин нежитлового приміщення кондитерського цеху по вул. Ст.Бандери, 8 в м.Чорткові. Сам факт виконання ним таких робіт жодним чином не свідчить про укладення такого договору, а лише стверджує факт їх здійснення без відповідної правової підстави –договору.

Тобто, апеляційний суд вважає, що сторонами у відповідності до ст.ст. 638-642, 887,888 ЦК України, ст.ст. 180-181 ГК України не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору на виконання проекту реконструкції 32/100 частин нежитлового приміщення кондитерського цеху по вул. Ст.Бандери, 8 в м.Чорткові, та його укладення в порядку зазначеному вищенаведеними правовими нормами.

В той же час, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановивши факт неукладення між сторонами по справі вищезазначеного договору, дійшов помилкового висновку про задоволення позову способом визнання неукладеним цього договору, оскільки не надав оцінки тому, що позовні вимоги за даним позовом є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення.

Відповідно до статті 1 ГПК підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даного спору, як встановлено апеляційним судом вище, суд першої інстанції не дослідив, яке право позивача порушено та можливість захисту його права, обраним ним в позовній заяві способом захисту.

Заявлена позивачем вимога про визнання неукладеним договору на виконання проекту реконструкції 32/100 частин нежитлового приміщення кондитерського цеху по вул. Ст.Бандери, 8 в м.Чорткові не відповідає способам захисту цивільних прав, передбаченим статтею 16 ЦК та іншими законами України.

За наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.04.2007 року у справі № 3/49-397 в частині задоволення позову про визнання неукладеним договору на виконання проекту реконструкції 32/100 частин нежитлового приміщення кондитерського цеху по вул. Ст.Бандери, 8 в м.Чорткові слід скасувати як таке, що прийнято за неправильного застосування даним судом норм матеріального та процесуального права та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові в цій частині вимог –відмовити.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3000 грн., то апеляційний суд вважає, що його слід залишити без змін, оскільки місцевим судом зроблено правильний висновок про підставність позову в цій частині.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 1212 ЦК України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, враховуючи, що судом встановлено відсутність факту укладення між сторонами договору на виконання проекту реконструкції 32/100 частин нежитлового приміщення кондитерського цеху по вул. Ст.Бандери, 8 в м.Чорткові, то за наведеного –відсутні правові підстави для перерахування позивачем відповідачу 3000 грн. згідно квитанції від 01 та 02.11.2005 року до прибуткових касових ордерів № 359 та № 360, а, отже, дані кошти підлягають поверненню відповідачем позивачу в повному обсязі.

Судові витрати по розгляду справи відповідно до ст.ст. 49, 105 ГПК України покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

керуючись ст.ст. 49. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України,  

Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітект” частково задоволити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.04.2007 року у справі № 3/49-397 в частині задоволення позову про визнання неукладеним договору на виконання проекту реконструкції 32/100 частин нежитлового приміщення кондитерського цеху по вул. Ст.Бандери, 8 в м.Чорткові скасувати  і прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити. В решті – рішення місцевого суду залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітект” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗІГДА” 51 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 59 грн. коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗІГДА” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітект” 25 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Тернопільської області відповідно до ст. 116 ГПК України видати накази на виконання даної постанови апеляційного суду.

6.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

8.          Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.

Головуючий- суддя                           М.І.Городечна

Судді                                       М.В.Юркевич

                                           В.Л.Кузь