Вирок

від 02.09.2019 по справі 623/3068/19

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/3068/19

Номер провадження 1-кп/623/266/2019

ВИРОК

іменем України

02 вересня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Козир М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Єнейчука Ю.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Ізюма обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42019220320000131 від 06 червня 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ягідне, Куп`янського району, Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, із середньо-професійною освітою, судимого:

- 14 грудня 2016 року Куп`янським міськрайонними судом Харківської області за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 258, стаття 69 КК України до 3 років позбавлення волі,

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 1971 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2018 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що земельна ділянка кадастровий номер 6322881500:04:000:0367 площею 152,4633 га, у тому числі рілля 152, 4633 га йому не належить та не перебуває у користуванні, всупереч вимог статей 123 - 126 Земельного кодексу України, без укладення та реєстрації відповідних договорів оренди земельних ділянок або реєстрації права власності на них, з метою отримання прибутку, самовільно зайняв та приступив до обробки і використання чужої земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, яка розташована за межами населених пунктів на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області шляхом посіву сільськогосподарської культури - озимої пшениці.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки відділом контролю за використанням та охороною земель у Балаклійському, Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №233-ДК-224/АО/10/01/-19 від 02 липня 2018 року земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності кадастровий номер 6322881500:04:000:0367 площею 152,4633 га, у тому числі рілля 152, 4633 га, яка згідно з договором оренди землі №8 від 01 вересня 2005 року, зареєстрованому в Ізюмському міськрайонному відділі Харківської регіональної філії Державного земельного кадастру за №040567200083 від 01 вересня 2005 року та перебуває в строковому платному користуванні у КУ Оскільський психоневрологічний інтернат, використовується за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки згідно визначення нього терміну у статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав державі, згідно з висновком судової економічної експертизи ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №1547 від 29 липня 2019 року, значної шкоди на суму 219 810 гривень 90 копійок.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за частиною 1 статті 1971 КК України як самовільне заняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.

31 липня 2019 року між прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Козир М.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , в присутності захисника - адвоката Єнейчука Ю.С., була укладена угода про визнання винуватості згідно вимог статті 472 КПК України.

Між сторонами узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 1971 КК України, визнав повністю, покаявся, підтвердив обставини вчиненого ним злочину, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання, при тому вказав, що йому у повній мірі зрозуміло характер обвинувачення, він повністю розуміє права, надані йому законом та наслідки укладення і затвердження вказаної угоди.

Захисник Єнейчук Ю.С. також підтримав угоду про визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 197 1 КК України. Вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Така угода може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені пунктами 1, 4 частини 4 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені частиною 2 статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Злочин, передбачений частиною 1 статті 197 1 КК України, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України, віднесений до злочинів невеликої тяжкості.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття, відшкодування спричиненої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Козир М.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , з участю захисника Єнейчука Ю.С., і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, передбаченої санкцією частини 1 статті 197 1 Кримінального кодексу України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набранням вироку законної сили не обирати.

Судові витрати та речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 369, 370-374, 469, 472-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 липня 2019 року між прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Козир М.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , з участю захисника Єнейчука Ю.С., у кримінальному провадженні №42019220320000131 від 06 червня 2019 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 197 1 КК України, та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази відсутні.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду в порядку, передбаченому частиною 4 статті 394 КПК України. Апеляційна скарга може бути подана через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору.

Головуючий суддя О.М. Герцов