Ухвала

від 27.08.2019 по справі 760/23884/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кс/760/12548/19

Справа №760/23884/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Технофуд Дніпро» про скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до слідчого судді з вказаним клопотанням та просила скасувати накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.06.2019р. у справі №760/18105/19, арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) для ТОВ «Технофуд Дніпро» (код 42448272) - НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня).

Дозволити ТОВ «Технофуд Дніпро» відчужувати та розпоряджатися коштами на банківських рахунках відкритих у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) для ТОВ «Технофуд Дніпро» (код 42448272) - НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня).

Відновити (розблокувати) видаткові операції за банківськими рахунками відкритими у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) для ТОВ «Технофуд Дніпро» (код 42448272) - НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня).

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.06.2019 року (справа №760/18105/19) накладено арешт на грошові кошти, які визнані речовими доказами, що знаходяться на рахунках та заборонити відчужувати кошти з банківських рахунків (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати), відкритих у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) для:

ТОВ «Технофуд Дніпро» (код ЄДР 42448272) НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду та в подальшому зупинити видаткові операції по вище вказаним рахункам.

Зобов`язано службових осіб АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) надати старшому слідчому з особливо важливих справ відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області майору податкової міліції ОСОБА_4 , іншим слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження за №42018110000000182, або уповноваженій особі за дорученням слідчого, негайно надати інформацію про залишок коштів на вищевказаних рахунках у формі довідки, на момент накладення арешту, та у подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на запит слідчого.

Вказаний арештна думкузаявника підлягаєскасуванню,оскільки в ухвалі не зазначено жодних обставин, які свідчать про причетність Товариства та його рахунку до кримінального провадження, не наведено мотивів та конкретних доказів, чому кошти Товариства є матеріальним об`єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості. жодна із зазначених в ухвалі осіб Товариству не відома.

Накладення арешту на майно власника, якому не пред`явлено підозри, з іншою метою ніж забезпечення збереження доказів, є передчасним до пред`явлення підозри власнику або особі, за діями якої він несе відповідальність.

Однак, як вбачається зі змісту ухвали, орган досудового слідства не зібрав достатньої сукупності доказів, які б доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні Товариством хоч якогось кримінального правопорушення.

Діяльність Товариством ведеться у відповідності до діючого законодавства, із фіктивними підприємствами, в тому числі вказаними в ухвалі, Товариство відносин ніколи не мало.

Конкретна сума, що є шкодою завданою Товариством внаслідок вчинення злочину або сума, що може бути стягнута в якості конфіскації чи на користь цивільного позивача, органом слідства та судом не визначена.

У матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що керівництво Товариства, не має відношення до діяльності Товариства та являється його номінальним органом управління. Натомість, саме ОСОБА_5 як учасник, який також є директором Товариства, приймає управлінські рішення відносно Товариства. Докази протилежного відсутні. ОСОБА_5 на допит з приводу фіктивності діяльності Товариства не викликався.

На підставі викладеного просила клопотання задовольнити.

Заявник в судове засідання не з`явилась, надала заяву в якій просила клопотання про скасування арешту задовольнити та справу розглядати без її участі.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з проведенням слідчих дій.

Слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без його участі, оскільки неявка слідчого не є перешкодою для розгляду клопотання про скасування арешту майна по суті.

Врахувавши заяву заявника, дослідивши матеріали справи, прихожу до наступного.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.06.2019 року (справа №760/11630/19) ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.06.2019 року (справа №760/18105/19) накладено арешт на грошові кошти, які визнані речовими доказами, що знаходяться на рахунках та заборонити відчужувати кошти з банківських рахунків (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати), відкритих у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) для:

ТОВ «Технофуд Дніпро» (код ЄДР 42448272) НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня), станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду та в подальшому зупинити видаткові операції по вище вказаним рахункам.

Зобов`язано службових осіб АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) надати старшому слідчому з особливо важливих справ відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області майору податкової міліції ОСОБА_4 , іншим слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження за №42018110000000182, або уповноваженій особі за дорученням слідчого, негайно надати інформацію про залишок коштів на вищевказаних рахунках у формі довідки, на момент накладення арешту, та у подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на запит слідчого.

При накладенні арешту на безготівкові кошти ТОВ «Технофуд Дніпро» судом, в якості правової підстави використано ст.98 КПКУ, тобто кошти арештовано як речові докази у кримінальному провадженні

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на майно низки підприємств, серед яких також було зазначено ТОВ «Технофуд Дніпро», орган досудового слідства посилався на те, що відповідні підприємства є фіктивними, на що слід зазначити наступне.

Грошові кошти не є об`єктом матеріального світу, а тому не можуть бути речовим доказом у справі.

З підстав, інших ніж речовий доказ, арешт не може бути накладений на майно особи, яка не є підозрюваним, обвинуваченим. ТОВ «Технофуд Дніпро» підозра не пред`являлась, також відсутні конкретні відомості, які б свідчили про наявність ознак злочину в діях посадових осіб Товариства. Жодних слідчих дій щодо ТОВ «Технофуд Дніпро» не проводилося.

На спростування вказаних обставин слідчим не надано доказів.

Також, конкретна сума, що є шкодою завданою ТОВ «Технофуд Дніпро» внаслідок вчинення злочину або сума, що може бути стягнута в якості конфіскації чи на користь цивільного позивача, органом слідства та судом не визначена.

ТОВ «Технофуд Дніпро» є діючим суб`єктом господарювання, що підтверджується доданими до даного клопотання документами. Докази протилежного у матеріалах кримінального провадження відсутні.

Грошові кошти у безготівковій формі є виключно записами на рахунках у банках та не підпадають під визначення речових доказів (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів) в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть бути знаряддями злочину, зберегти сліди або відомості, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

В свою чергу арешт може бути накладений тільки на об`єкти матеріального світу.

Так, згідно зі ст. 3.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, в силу своєї природи безготівкові гроші не можуть на собі зберегти сліди або відомості про обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, як наслідок не можуть бути речовими доказами.

В ухвалі та клопотання слідчого про накладення арешту на речові докази не зазначено обставин, які свідчать про причетність ТОВ «Технофуд Дніпро» та його рахунку до кримінального провадження, не наведено мотивів та конкретних доказів, чому кошти Товариства є матеріальним об`єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості.

Накладення арешту на майно власника, якому не пред`явлено підозри, з іншою метою ніж забезпечення збереження доказів, є передчасним до пред`явлення підозри власнику або особі, за діями якої він несе відповідальність.

Однак, як вбачається з матеріалів клопотання, орган досудового слідства не зібрав достатньої сукупності доказів, які б доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні ТОВ «Технофуд Дніпро» кримінального правопорушення.

Відповідна позиція викладена ВССУ в п.п.2 п.2.6 Узагальнень від 07.02.2014 р. судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження: «Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Відповідно ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт майна може бути накладений з іншої підстави, ніж в якості забезпечення збереження іншого доказу.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру».

Конкретна сума, що є шкодою завданою ТОВ «Технофуд Дніпро» внаслідок вчинення злочину або сума, що може бути стягнута в якості конфіскації чи на користь цивільного позивача, органом слідства та судом не визначена.

Відповідна позиція викладена ВССУ в п.п.6 п.2.6 Узагальнень від 07.02.2014 р. судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження: «Метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Враховуючи зазначену мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або ж, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації, то вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа».

Крім того, з матеріалів клопотання встановлено, що ТОВ «Технофуд Дніпро» є функціонуючим суб`єктом господарювання, докази того, що Товариство веде фіктивну діяльність відсутні.

Зазвичай у справах з фіктивним підприємництвом учасники та керівник є номінальними, вказані особи безпосередньо надають свідчення органам досудового слідства про свою непричетність до діяльності підприємства.

Проте у матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що керівництво Товариства, не має відношення до діяльності Товариства та являється його номінальним органом управління.

Натомість, саме ОСОБА_5 як учасник, який також є директором ТОВ «Технофуд Дніпро», приймає управлінські рішення відносно Товариства.

Докази протилежного відсутні.

Підприємництво власником ТОВ «Технофуд Дніпро» було започатковано із реєстрацією Товариства 06.09.2018 р. Власник Товариства ОСОБА_5 приймає безпосередню трудову участь у Товаристві.

На даний час, ТОВ «Технофуд Дніпро» є суб`єктом малого підприємництва.

Для забезпечення діяльності у 2019 р. цього малого підприємства власником найнято бухгалтера та комірника, що підтверджується штатним розписом на 2019 р.; наказом про прийняття на роботу, витягом з книги обліку трудових книжок.

ТОВ «Технофуд Дніпро» займається купівлею та подальшим продажем молочних продуктів. Закупівля ведеться у двох заводів: ТОВ «Рихальський завод сухого молока», ТОВ «Городенківський сирзавод».

Для підтвердження руху товару заявником до клопотання додано довідки по контрагентам (постачальникам товару) та покупцям про облік руху товару за різні періоди.

Для зберігання товару ТОВ «Технофуд Дніпро» орендує складські приміщення, за які щомісячно сплачує орендну плату, що підтверджується договорами оренди оренди по складу у смт. Лисянка: договір №1 від 01.10.18 р. на оренду 593,57 кв.м, договір №8 від 01.02.19р. на оренду 1 337,66 кв.м, договір №9 від 01.08.19р. та довідкою про розрахунки з орендної плати за зазначеними складськими приміщеннями.

Отже, арештом рахунку діяльність Товариства заблокована, чим безпідставно створюються перешкоди в господарській діяльності останнього.

Відповідно ст.174 КПКУ підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Підставами для скасування арешту, в порядку абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК є необґрунтованість накладення арешту, а також те, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба. Тобто, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з приписами статті 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, слід зазначити, що статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, не може бути протиправно позбавлений права власності, а також, що таке право є непорушним.

Відповідно до частини 1 статті 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України. При цьому обмеження права власності повинно бути розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

Аналогічні гарантії права власності, передбачені статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1960, якою встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини неодноразово констатував порушення Конвенції, при вилученні речей та документів, які не стосуються справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98; «East/West Alliance Limited проти України»).

У зв`язку з встановленими обставинами, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.06.2019р. у справі №760/18105/19, арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) для ТОВ «Технофуд Дніпро» (код 42448272) - НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня).

Дозволити ТОВ «Технофуд Дніпро» відчужувати та розпоряджатися коштами на банківських рахунках відкритих у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) для ТОВ «Технофуд Дніпро» (код 42448272) - НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня).

Відновити (розблокувати) видаткові операції за банківськими рахунками відкритими у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) для ТОВ «Технофуд Дніпро» (код 42448272) - НОМЕР_1 (українська гривня), НОМЕР_2 (українська гривня).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1