Рішення

від 02.09.2019 по справі 910/7616/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2019Справа № 910/7616/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Астер-Центр

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Капіталіст

про стягнення 311 011,57 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Астер-Центр звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Капіталіст про стягнення коштів у розмірі 311 011,57 грн., з яких: 255 711,36 грн. основної заборгованості, 25 571,14 грн. штрафу, 22 246,89 грн. інфляційних втрат та 7 482,18 грн. три проценти річних, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив строк оплати згідно Договору поставки №КВ180411-01 від 11.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

24.06.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Зазначена ухвала суду була направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки,19, оф.86.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання даного відправлення.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 03.07.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

26.07.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, до якого він долучив відповідні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2018 між сторонами укладено Договір поставки № КВ 180411-01 (далі - Договір), за умовами якого позивач передає у власність відповідача товар в асортименті, кількості і за ціною згідно специфікації, які є невід`ємною частиною цього Договору, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах та в обсязі, встановленими цим Договором (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, сторони погодили, що специфікаціями до цього договору вважаються сплачені рахунки-фактури, сформовані відповідно до усних або письмових заявок відповідача, якщо не обумовлено інше у додатках у цього договору, а також накладні, підписані представниками сторін.

Товар має бути переданий відповідачу протягом 60 днів з моменту отримання позивачем належної і повної оплати партії товару, якщо інше не погоджено сторонами. Сторонами допускається часткове передавання товару. Замовлення відповідача є прийнятим в момент виписки відповідного рахунку-фактури (п.2.3. Договору).

Згідно з п.2.5. Договору датою поставки вважається дата передачі (відвантаження) товару відповідачу (перевізнику),зазначена у видатковій товарній накладній. Право власності на придбані товари переходить від позивача до відповідача з моменту відвантаження за умови повної передплати товару, а у разі кінцевого розрахунку за товар після його відвантаження - з моменту зарахування на рахунок позивача коштів у сумі, відповідній повній вартості товару.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що ціна товару, що поставляється по даному договору узгоджується на кожну партію товару окремо і вказується у рахунках-фактурах та накладних, що є невід`ємними частками Договору. Ціна товару включає вартість товару, вартість його поставки на погоджених умовах, вартість тари і пакування.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 255 711,36 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, підписаних обома сторонами, а саме: № 794 від 13.04.2018 на суму 39 874,50 грн., № 809 від 16.04.2018 на суму 90 370,50 грн., № 835 від 19.04.2018 на суму 3 210,00 грн., № 1153 від 10.05.2018 на суму 2 532,00 грн. та № 1347 від 04.06.2018 на суму 119 724,36 грн.

Крім того, сторонами підписано та скріплено печаткою акт звірки взаєморозрахунків станом за період 01.01.2018-20.06.2018, за яким борг відповідача складав 255 711,36 грн.

Однак, доказів сплати грошових коштів у розмірі 255 711,36 грн. (оплата товару за вказаними накладними) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Із метою позасудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із листом-вимогою від 20.06.2018 № 19779 про сплату заборгованості за отриману продукцію, проте остання була залишена відповідачем поза увагою.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст.11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з вищезазначених видаткових накладних позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 255 711,36 грн.

Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками позивача і відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.1 Договору, відповідач здійснює 100% передплату товару протягом обумовленого для кожної партії товару терміну, визначеного у рахунку-фактурі, якщо сторонами не погоджено інше.

За відсутності іншої письмової домовленості сторін щодо строків оплати товару, який було поставлено без попередньої оплати з будь-якої причини відповідач має повністю оплатити на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відвантаження товару. Загальна вартість неоплаченого товару, поставленого на протязі дії цього договору, може бути до 250 000,00 грн. з ПДВ 20% (п. 4.4 Договору).

Судом встановлено, що відповідач мав здійснити оплату поставленого товару за накладною № 794 від 13.04.2018 у строк до 13.05.2018 включно, за накладною № 809 від 16.04.2018 у строк до 16.05.2018 включно, за накладною № 835 від 19.04.2018 у строк до 19.05.2018 включно, за накладною № 1153 від 10.05.2018 у строк до 09.06.2019 та за накладною № 1347 від 04.06.2018 у строк до 04.07.2019 включно.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суду доведено, що за вказаними видатковими накладними позивач у повному обсязі виконав покладені на нього зобов`язання, а саме: товар поставлений відповідачу в строки, комплектності та якості, що підтверджується підписаними видатковими накладними та відсутністю претензій з боку відповідача. Накладні, які наявні в матеріалах справи, містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підписи представників позивача та відповідача, а також печатки обох юридичних осіб.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону суд приходить до висновку, що наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Капіталіст за Договором у сумі 255 711,36 грн. (за вищезазначеними накладними) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Астер-Центр в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Капіталіст суми основного боргу у розмірі 255 711,36 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 25 571,14 грн. за період з травня 2018 по липень 2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 2 вказаної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку прострочення більш ніж на 10 календарних днів строків оплати товару, який було поставлено на умовах цього договору відповідач, на вимогу позивача сплачує штраф в розмірі 10% від вартості партії товару щодо якої порушено строки оплати.

Таким чином, здійснивши арифметичний перерахунок заявленого до стягнення штрафу у розмірі 25 571,14 грн., суд дійшов висновку про те, що позовна заява у цій частині підлягає задоволенню повністю.

Також позивач на підставі частини 2 статті 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача 22 246,89 грн. інфляційних втрат та 7 482,18 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Разом із цим, у наведеному позивачем розрахунку останнього з періодів, за який нараховуються три проценти річних, невірно вказану дату початку прострочення заборгованості - 04.07.2018, замість 05.07.2018, проте з огляду на визначення загальної кількості прострочених днів - 332, розрахунок трьох процентів річних у розмірі 6977,77 грн. за період з 05.07.2018 по 01.06.2019 включно позивачем здійснено вірно.

За проведеним судом арифметичним перерахунком компенсаційних витрат, останні підлягають стягненню з відповідача у межах заявлених позивачем сум, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до ст. 126, 129 ГПК України у зв`язку з задоволенням позову та відсутністю клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Астер-Центр задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Капіталіст (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки,19,оф.86; ідентифікаційний код 39080099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Астер-Центр (61068, м. Харків, проспект Московський,118; ідентифікаційний код 39031921) суму основного боргу у розмірі 255 711 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч сімсот одинадцять) грн. 36 коп., штраф у розмірі 25 571 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот сімдесят одна) грн. 14 коп., 7 482 (сім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 18 коп. трьох процентів річних, 22 246 (двадцять дві тисячі двісті сорок шість) грн. 89 коп. інфляційних втрат, 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 4665 (чотири тисячі шістсот шістдесят п`ять) грн. 18 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова