Рішення

від 03.09.2019 по справі 910/8027/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2019Справа № 910/8027/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Криммедсервіс

про стягнення 19 570, 36 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Криммедсервіс про стягнення 9 408, 18 грн. заборгованості за надані послуги по договору про відкриття рахунку в цінних паперах № 543-Д від 22.07.2008, 4 652, 29 грн. штрафу, 1 661, 09 грн. пені, 677, 29 грн. 3% річних, 3 171, 51 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань відповідно до Договору № 543-Д про відкриття рахунку в цінних паперах від 22.07.2008 в частині оплати наданих послуг.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Дана ухвала направлена сторонам по справі у встановленому порядку.

Відповідач вказану ухвалу не отримав, а тому конверт з ухвалою суду від 05.07.2012 у даній справі було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв`язку (за закінченням встановленого строку зберігання).

Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі від 05.07.2019 була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою відкриття провадження у справі від 05.07.2019 у справі № 910/8027/19 скерований на адресу відповідача, був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою термін зберігання .

За приписами пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідних ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу - відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2008 між позивачем (Зберігач) та відповідачем (Депонент) було укладено договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 543-Д.

За умовами предмету договору, Депонент доручає, а Зберігач зобов`язується надавати Депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, зберігання належних Депоненту цінних паперів, обслуговування операції за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами на викладених нижче умовах відповідно до Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 № 999, внутрішніх нормативних документів Зберігача, чинного законодавства України та на підставі письмових розпоряджень Депонента.

Згідно п. 1.3.2. Договору, Депонент зобов`язаний оплачувати послуги Зберігача згідно з розцінками, умовами та строками, передбаченими цим договором та тарифами.

Відповідно до п. 2.1. Договору Депонент оплачує послуги Зберігача згідно з діючими тарифами Зберігача, що надаються Депоненту у вигляді витягу з тарифів та тарифами, передбаченими цим Договором.

Порядок оплати наданих послуг передбачений пунктом 2.2. Договору, відповідно до якого плата вноситься Депонентом щомісяця, по 19 число (включно) місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі Акту-рахунку, в якому вказуються перелік і вартість послуг Зберігача наданих депоненту у звітному місяці, та реквізити для здійснення платежу по їх оплаті згідно з договором. Акт-рахунок надається Зберігачем Депоненту особисто, або надсилається рекомендованим листом до 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Згідно з п. 5.4. Договору за порушення строків оплати банківських послуг за цим договором Депонент сплачує Зберігачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що прострочення оплати Депонентом банківських послуг більше як на 30 днів вважається відмовою від виконання умов договору, у зв`язку з чим Депонент, крім пені, повинен сплатити Зберігачу штраф у розмірі 50 відсотків від суми несплачених Депонентом банківських послуг наданих Зберігачем.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і скріплення його печатками сторін та діє протягом одного року.

Договір вважається кожен раз пролонгованим на наступний строк (один рік), якщо за 20 днів до закінчення строку дії цього договору сторони не виявили бажання у письмовій формі його розірвати (п. 6.2. договору).

Доказів припинення правовідносин сторін, визнання недійсним договору № 543-Д від 22.07.2008 суду не надано.

Відповідно до змісту норм ст. 1 Закону України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (що діяв на момент виникнення договірних правовідносин) договір про відкриття рахунку в цінних паперах - це договір між власником цінних паперів та обраним ним зберігачем про передачу власником належних йому цінних паперів зберігачу для здійснення депозитарної діяльності, а саме: надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та введення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Положеннями абз. 4 ч. 3 ст. 7 Закону України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні (що діяв на момент виникнення договірних правовідносин) передбачено, що у договорі про відкриття рахунку у цінних паперах визначаються умови ведення рахунку власника цінних паперів, порядок проведення операцій емітента, порядок надання облікової та фінансової інформації зберігачем, а також умови оплати його послуг тощо.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем відкрито відповідачу рахунок у цінних паперах та надавалися відповідні послуги з ведення рахунку цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком та зберігання цінних паперів.

Судом надана належна правова оцінка відносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору позивачем було відкрито ТОВ Криммедсервіс рахунок в цінних паперах в ПАТ Державний експортно-імпортний банк України .

Позивачем були оформлені Акти-рахунки приймання-передавальних послуг із зазначенням періоду, переліку наданих послуг по договору № 543-Д від 22.07.2008, які надсилались у встановленому порядку на адресу відповідача.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача станом на 01.05.2019, склала 9 408, 18 грн.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши замовнику (відповідачу) послуги по відкриттю рахунку в цінних паперах згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору в обумовлений строк не оплатив надані послуги за період з вересня 2014 року по серпень 2017 року по кожному Акту-рахунку в розмірі 9 408, 18 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За прострочення виконання зобов`язань з оплати послуг, відповідачем заявлено до стягнення 677, 29 грн. 3% річних, 3 171, 51 грн. інфляційних втрат, які судом задовольняються в межах розрахунку.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 1 661, 09 грн. та 4 652, 29 грн. штрафу за період з вересня 2014 року по серпень 2017 суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, згідно п. 5.4. Договору за порушення строків оплати банківських послуг за цим договором Депонент сплачує Зберігачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Пунктом 5.5. Договору визначено, що прострочення оплати Депонентом банківських послуг більше як на 30 днів вважається відмовою від виконання умов договору, у зв`язку з чим Депонент, крім пені, повинен сплатити Зберігачу штраф у розмірі 50 відсотків від суми несплачених Депонентом банківських послуг наданих Зберігачем.

За відсутності доказів погашення боргу, суд визнає заявлені вимоги про стягнення 1 661, 09 грн. пені та 4 652, 29 грн. штрафу обґрунтованими.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, постанові Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17.

Відповідач письмового відзиву та свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 240, 250-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Криммедсервіс (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, будинок 51, код ЄДРПОУ 33077096) на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) 9 408 (дев`ять тисяч чотириста вісім) грн. 18 коп. основного боргу, 4 652 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят дві) грн. 29 коп. штрафу, 1 661 (одна тисяча шістсот шістдесят одна) грн. 09 коп. пені, 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 29 коп. 3 % річних, 3 171 (три тисячі сто сімдесят одна) грн. 51 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

3 . Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В.Алєєва