Рішення

від 27.08.2019 по справі 911/1193/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2019 р. м. Київ

Справа № 911/1193/19

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Щербакової В.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Інжиніринг Системз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗВК» про стягнення 352605,66грн, за участю представників від:

позивача - Васильняк Р.І. (ордер серії КВ №425977 від 14.06.2019);

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Інжиніринг Системз» (далі - ТОВ «КІС» ) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗВК» (далі - ТОВ «БЗВК» ) про стягнення 352 605,66грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за усною домовленістю про поставку товару щодо оплати якого виставлено рахунок - фактуру №153 від 18.02.2019. Так, позивач вказує, що оплатив 19.02.2019 352605,66грн за товар, однак, відповідач такий товар не поставив і грошові кошти на вимогу не повернув (а.с.3-5).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2019 судом відкрито провадження у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 14.06.2019, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (а.с.1-2).

Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі отримана позивачем 04.06.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103267924000 (а.с.35). На підтвердження отримання копії відповідної ухвали відповідачем надійшло повідомленням про вручення поштового відправлення №0103267924248 (а.с.36), яке суд оцінює критично, оскільки 31.05.2019 не учасником справи - ТОВ ФК ЄАПБ повернуто суду копію відповідної ухвали (а.с.32-34). У зв`язку з чим копія відповідної ухвали направлена відповідачу повторно, однак, поштове відправлення, у якому направлено таку копію, повернуто відділенням зв`язку м. Бровари з довідкою, у якій причиною повернення вказано: за закінченням терміну зберігання (а.с.71-75).

14.06.2019 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 12.07.2019 (а.с.49-50).

Про час, день та місце засідання суду відповідач повідомлений шляхом направлення копії ухвали від 14.06.2019 (а.с.52), яка повернута до суду з довідкою відділення зв`язку, у якій причиною повернення зазначено: за закінченням терміну зберігання (а.с.76-79,81-83).

У підготовче засідання 12.07.2019 відповідач не з`явився.

12.07.2019 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 23.07.2019 (а.с.66-67).

Про час, дату та місце судового засідання відповідач повідомлений шляхом направлення копії ухвали від 12.07.2019 відповідно до адреси, яка відповідає зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.06.2019 та 12.07.2019 (а.с.37-39, 63-65). Окрім того, судом опубліковано оголошення про перерву у підготовчому засіданні на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с.70).

23.07.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.08.2019 (а.с.97-98).

Копія ухвали суду від 23.07.2019 направлена відповідачу за адресою, яка вказана у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань станом на 23.07.2019 (а.с.94-96). Також, оголошення щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 27.08.2019 опубліковано на офіційному веб-порталі судової влади України 23.07.2019 (а.с.101).

Відповідачем відзиву на позов не подано; представник відповідача в судове засідання 27.07.2019 не з`явився.

Відповідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі документи і матеріали, суд встановив наступні обставини.

19.02.2018 позивач перерахував відповідачу 352605,66грн платіжним дорученням №1628 від 19.02.2019, у якому у призначенні платежу вказано: за розпірки згідно рахунку -фактури №153 від 18.02.2019 (а.с.9).

Проте, як вказує позивач товар відповідачем не поставлений.

05.04.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією №04/04-19 від 04.04.2019 (а.с.11), що підтверджується описом вкладення та чеком (а.с.12-13), у якій позивач вимагав у відповідача поставки оплаченого товару до 18.04.2019 або, у разі не поставки такого товару, повернути суму попередньої оплати у розмірі 352 605,66грн.

Вказане відправлення направлено відповідачу на його адресу, яка відповідає адресі, вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, однак, поштове відправлення, у якому направлено претензію, повернуто з довідкою відділення зв`язку, у якій причиною повернення вказано: за закінченням терміну зберігання (а.с.14).

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність у відповідача обов`язку повернути перераховані йому позивачем кошти.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджував про виникнення між сторонами у справі відносин з купівлі-продажу вказаного у відповідному рахунку товару, з чим погоджується суд з наступних підстав.

В силу ч. 2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При цьому, в силу ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, згідно ч. 4 ст.203 ЦК України, правочин (договір є правочином за змістом ч.2 ст.202 ЦК України) має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як визначено ч.2 ст.205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом; заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. При цьому, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Факт укладення сторонами договору купівлі-продажу у усній формі та наявність у сторін волі на укладення такого договору підтверджується письмовим доказами: рахунком-фактурою, у якому зазначено найменування, кількість, ціна одиниці товару та загальна вартість товару, а також листом відповідача від 03.04.2019 №08/03-04, у якому він підтверджує отримання оплати виставленого ним позивачу рахунку; платіжним доручення щодо оплати вказаного рахунку позивачем.

Доказів у спростування відповідних фактів відповідач під час розгляду справи не надав.

Отже, зазначені рахунок-фактура, відповідь на претензію докази оплати рахунку підтверджують виникнення між сторонами господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як визначено ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також встановлено ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України, яка регулює порядок оплати товару за договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як визначено ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 9 ст. Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , до Єдиного державного реєстру вносяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача з претензією щодо поставки товару, направивши її відповідно до адреси, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З відповіді на претензію вбачається, що відповідач погодився на пропозицію позивача повернути грошові кошти, перераховані за товар, однак, не виконав відповідних зобов`язань.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про повернення йому грошових коштів в розмірі 352 605,66грн, сплачені в якості передплати за товар, який не поставлений, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача в розмірі 5289,08грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗВК» (07400, Київська обл., м.Бровари, вул. Лісова, буд. 4; ідентифікаційний код 41638471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Інжиніринг Системз» (08133, Київська обл., Києво - Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 1; ідентифікаційний код 39871780) 352 605,66грн основного боргу, а також 5289,08грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.09.2019.

Суддя А.Р. Ейвазова