Ухвала

від 02.09.2019 по справі 200/9146/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 вересня 2019 р. Справа №200/9146/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства «Житлово-водопостачальне господарство Очеретинської селищної ради» до Відділу Держаної виконавчої служби Приморського району м. Маріуполя юстиції у Донецькій області третя особа Головного управління Держаної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправних дій,-

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство «Житлово-водопостачальне господарство Очеретинської селищної ради» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Держаної виконавчої служби Приморського району м. Маріуполя юстиції у Донецькій області, третя особа Головного управління Держаної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними дії старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Демянко Ольги Сергіївни щодо накладення арешту на кошти КП «Житлово-водопостачальне господарство Очеретинської селищної ради» на поточний рахунку № НОМЕР_1 в ФОУП АТ «Ощадбанк» (МФО 335106 ) в частині коштів, які призначені для оплати праці працівників підприємства та нарахувань до бюджету.; Стягнення на користь КП «Житлово-водопостачальне господарство Очеретинської селищної ради» (код ЄДРПОУ 37887846) судові витрати у розмірі 7500 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок бюджетних асигнувань.

Ухвалою суду від 24 липня 2019 року позовна заява була залишена без руху, позивачеві надано строк протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом надання:

- надати обґрунтоване клопотання щодо необхідності залучення третьої особи по справі та на чиєму боці;

- надати обґрунтоване клопотання щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення цього строку;

- надати виправлену позовну заяву із зазначенням ідентифікаційного коду (код ЄДРПОУ) відповідача та третьої особи;

- надати власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надати обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

21 серпня 2019 року на виконання вказаної ухвали позивачем до суду надано:

заяву на виконання вимог п. 3 ч.5 ст. 160 КАСУ; заяву про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; клопотання про поновлення строку для звернення до суду; уточнену позову заяву.

В заяві про усунення недоліків позивач зазначив вимогу про поновлення строку звернення до суду, проте не зазначив поважних причин пропуску строку звернення до суду та не надав доказів в їх обґрунтування.

Свою заяву позивач мотивує тим, що позивач перебуває у тяжкому фінансовому стані, посада юриста є вакантною, тому у позивача були об`єктивні підстави для порушення строку звернення.

Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду по суті суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тут йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Суд відзначає, що відсутність юриста на підприємстві не може свідчити про об`єктивну неможливість своєчасно подати позов до суду, а відтак суд не приймає до уваги й наявність фінансових труднощів з цього питання.

Таким чином, позивачем в заяві не наведено жодної об`єктивної непереборної причини, труднощів, які не залежали від волі позивача, що унеможливили своєчасне звернення до суду, а обставини, вказані у заяві про поновлення строку, на думку суду не є непереборними та поважними.

Враховуючи те, що дотримання процесуальних строків є обов`язком сторін, то оцінюючи обставини, на які позивач посилається у позовній заяві та заяві , суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

У відповідності до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви щодо надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку у встановлений судом строк, суд дійшов висновку про її повернення.

У відповідності до частини 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно квитанції від 27 червня 2019 року, позивачем сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 1921,00 грн.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі повернення заяви або скарги, сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, для повернення сплаченої суми судового збору, позивачу необхідно звернутися до суду із відповідним клопотанням.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 294, 295 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Комунального підприємства «Житлово-водопостачальне господарство Очеретинської селищної ради» до Відділу Держаної виконавчої служби Приморського району м. Маріуполя юстиції у Донецькій області про визнання протиправними дії старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Демянко Ольги Сергіївни щодо накладення арешту на кошти КП «Житлово-водопостачальне господарство Очеретинської селищної ради» на поточний рахунку № НОМЕР_1 в ФОУП АТ «Ощадбанк» (МФО 335106 ) в частині коштів, які призначені для оплати праці працівників підприємства та нарахувань до бюджету.; Стягнення на користь КП «Житлово-водопостачальне господарство Очеретинської селищної ради» (код ЄДРПОУ 37887846) судові витрати у розмірі 1921 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок бюджетних асигнувань, - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя І.В. Шинкарьова