Ухвала
від 28.08.2019 по справі 280/2999/19
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

28 серпня 2019 року Справа № 280/2999/19

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АСТ ТРЕЙД до Державної фіскальної служби України до Комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.06.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АСТ ТРЕЙД (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 2 від 25.01.2019 № № 1059882/36163926, 1059854/36163926, 1059883/36163926, 1059880/36163926, 1059884/36163926, 1059885/36163926;

зобов`язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 7 від 17.11.2018, № 2 від 08.11.2018, № 3 від 08.11.2018, № 4 від 09.11.2018, № 5 від 09.11.2018, № 6 від 13.11.2018.

У підготовчому засіданні 21.08.2019 представником відповідачів заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки вважає, що позивачем прощений строк звернення до суду, встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України.

21.08.2019 судом постановлено ухвалу про залишено позовної заяви без руху та встановлений позивачу термін протягом 5 календарних днів з дня проголошення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення пропущеного строку.

27.08.2019 представником позивача до суду надано заяву про прийняття позовної заяви до розгляду. Заяви про поновлення строків звернення до суду позивачем не надано.

У заяві представник позивача зазначає, що строк звернення до суду із такими позовними вимогами становить1095 днів.

Розглянувши надану суду заяву, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишення без розгляду через наступне.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 ст. 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Судом із матеріалів справи встановлено, що позивачем оскаржуються рішення відповідача 2 від 25.01.2019 № № 1059882/36163926, 1059854/36163926, 1059883/36163926, 1059880/36163926, 1059884/36163926, 1059885/36163926, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що позивач, до звернення до суду із позовом, скористався своїм правом на адміністративне оскарження зазначених рішень.

За наслідками розгляду скарг позивача, комісією з питань розгляду скарг 07.02.2019 прийняті рішення, якими скарги позивача залишено без задоволення.

У підготовчому засіданні 21.08.2019 представник позивача не заперечував факт здійснення підприємством адміністративного оскарження рішень про відмову у реєстрації податкових накладених та отримання рішення комісії від 07.02.2019, якими скарги підприємства залишена без задоволення.

Проте, зі змісту заяви позивача, яка надана на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 21.08.2019, позивач зазначає, що у податкових спорах застосовуються положення пункту 56.18 статті 56 ПК України, а тому строк позовної давності щодо оскарження рішення контролюючого органу становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв`язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження. Посилаючись на статтю 6 Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, зазначає, що суд має з`ясувати чи має місце порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів особи і у разі наявності такого порушення, суд може поновити строки звернення до суду та вирішити спір (задовольнити вимоги) чи залишити позов без розгляду.

Суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до абзацу третього пункту 56.18 статті 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Звернення до Комісії ДФС України з питань розгляду скарг зі скаргою на рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, є використанням досудового порядку вирішення спору, а тому відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України строк звернення до суду з даним позовом становить три місяці.

Посилання позивача на статтю 102 ПК України як на норму права, яка встановлює інші строки звернення до суду, суд вважає необґрунтованим, оскільки зазначена норма права безпосередньо не визначає строк звернення платника податку до суду з позовом щодо оскарження рішення контролюючого органу. Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не є рішенням контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, у зв`язку з чим може бути оскаржене до суду у строк, визначений статтею 122 КАС України, а не статтею 102 ПК України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, ПК України визначено строк давності у 1095 днів для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань, відповідно, граничний строк на оскарження таких рішень в судовому порядку становить також 1095 днів.

Нормами ПК також визначені спеціальні строки для оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у разі, якщо проводилася процедура адміністративного оскарження, і такі строки становлять один місяць з дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Натомість, спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, у зв`язку з чим, суд вважає, що застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми частини четвертої статті 122 КАС України, а не пункт 56.18 статті 56 та стаття 102 ПК України.

Висновок про перевагу в застосуванні до спірних правовідносин частини четвертої статті 122 КАС України ґрунтується на тому, що ця норма кодифікованого акта прийнята пізніше за згадувані норми ПК України, є нормою з вужчою сферою застосування (дії), тобто нормою, яка покликана врегулювати відносини не унормовані Податковим кодексом України і які потребують спеціального регулювання.

Вибір на користь частини четвертої статті 122 КАС України призводить до більш розумного та справедливого результату. Таке спеціальне правило щодо строку оскарження могло бути продиктоване особливостями обставин щодо попереднього оскарження рішення контролюючого органу в досудовому порядку. Воно направлено на пожвавлення цивільного обігу, прискорення настання правової визначеності, уніфікацію наслідків застосування позасудових процедур врегулювання спорів. Самі по собі ці обставини відповідають меті демократичної, соціальної, правової держави та направлені на виконання соціально-економічних завдань, які стоять перед Україною.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у справі №640/20468/18 від 24.07.2019.

Таким чином, суд вважає, що оскільки позивача скористався правом на досудове вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Рішеннями комісії від 07.02.2019, скарги підприємства залишена без задоволення. До суду позивач звернувся 21.06.2019.

Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений абз. 1 ч. 4 ст. 122 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем не надано.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241, 246, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АСТ ТРЕЙД (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 8, кім. 84, код ЄДРПОУ 36163926) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) до Комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.08.2019
Оприлюднено04.09.2019
Номер документу83980099
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —280/2999/19

Ухвала від 13.09.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Бойченко Юлія Петрівна

Ухвала від 28.08.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Калашник Юлія Вікторівна

Ухвала від 21.08.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Калашник Юлія Вікторівна

Ухвала від 26.06.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Калашник Юлія Вікторівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні