Рішення

від 03.09.2019 по справі 440/2309/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2309/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2019 року Карлівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі також - позивач, Карлівське ОУПФУ) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" (надалі також відповідач - ТОВ "Обрій") про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за період з 01.01.2019 по 25.06.2019, в розмірі 16 548 грн 03 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується непогашена заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, яка за період з 01.01.2019 по 25.06.2019 складає 16 548 грн 03 коп.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 після залишення позову без руху прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2309/19, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.08.2019.

22 серпня 2019 року позивачем до суду подана заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивачем зазначено, що у зв`язку з виникненням боргу за період з 01.07.2019 по 25.08.2019 розмір заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій збільшився і складає 20 598 грн 84 коп. /а.с. 48-50/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року позивач (Карлівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області) був замінений його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. 22.08.2019 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника /а.с. 59/.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки в судове засідання не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Судова повістка про виклик до суду, направлена відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням та отримана уповноваженою особою відповідача /а.с. 60/.

З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, за змістом пунктів 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Аналіз наведених норм Закону свідчить, що, зокрема, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності зобов`язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених їх працівникам на пільгових умовах за списком № 2, за ставкою 100 % розміру виплаченої пенсії.

Процедура стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 (надалі - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є: страхувальники: роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок); дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.

В силу вимог пункту 6.1 Інструкції Для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року N 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

На виконання вимог Інструкції, органом Пенсійного фонду України на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням про вручення направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на загальну суму 20598 грн 84 коп. /а.с. 12, 14, 16, 18, 54-55, 57-58/.

У встановлений чинним законодавством строк відповідачем не відшкодовано органу Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2, за період 01.01.2019 по 25.08.2019 у розмірі 20598 грн 84 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи витягами з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 та розрахунком боргу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" (с. Абрамівка, Машівський район, Полтавська область, 39441, ідентифікаційний код 30840796) про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" (с. Абрамівка, Машівський район, Полтавська область, 39441, ідентифікаційний код 30840796) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2, в розмірі 20598 грн 84 коп. (двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім гривень вісімдесят чотири копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Головуючий суддя І.С. Шевяков